Чутки про скасування відстрочок від мобілізації: правда чи маніпуляція?

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з інформацією, отриманою OBOZ.UA від джерела у Генштабі ЗСУ, за новим контрактом молоді люди служитимуть у бойових бригадах протягом одного року. Протягом цього часу вони проходитимуть навчання та повну військову підготовку.

“Вони підписують контракт, служать рік, а потім звільняються. Після цього до 25 років вони матимуть право на відстрочку,” – розповів співрозмовник.

Контракт передбачає не лише виплати, а й спеціальний соціальний пакет. Для вікової категорії 18-25 років цей пакет буде значно розширеним, щоб мотивувати молодь долучатися до служби.

Для реалізації ініціативи необхідні законодавчі зміни. У Генштабі зазначають, що відповідні пропозиції вже розроблені й передані на розгляд Міністерства оборони. Попереднє схвалення ініціативи у МО дає підстави сподіватися на її швидку реалізацію.

“Ми розробили пропозиції, зараз працюємо над їхнім впровадженням. Це новий підхід, який допоможе залучити молодь до служби без примусу,” – зазначило джерело у Генштабі.

Військові експерти зазначають, що залучення молоді через мотиваційні контракти може стати ефективною альтернативою традиційним методам мобілізації. Це дозволить уникнути соціальної напруги та створить умови, за яких служба в армії стає можливістю для особистого розвитку, а не лише обов’язком.

У центрі уваги правоохоронних органів опинилася діяльність директора Департаменту фінансів Київської міської державної адміністрації — Володимир Репік. Слідчі Національної поліції досліджують обставини здійснення місцевих запозичень у 2020–2021 роках та намагаються встановити, чи були допущені порушення під час організації випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. За версією слідства, йдеться про можливу службову недбалість, яка могла призвести до значних фінансових втрат для столичного бюджету.

Предметом розслідування є сума у 581,1 млн гривень — саме стільки, за оцінками правоохоронців, місто сплатило інвесторам у вигляді відсотків за користування залученими коштами. Облігації внутрішніх місцевих позик традиційно використовуються органами місцевого самоврядування як інструмент залучення додаткового фінансування для реалізації інфраструктурних та соціальних програм. Проте в даному випадку виникли питання щодо доцільності умов запозичення, рівня відсоткових ставок та ефективності управління борговими зобов’язаннями.

За даними слідства, у 2020–2021 роках Департамент фінансів КМДА здійснив випуск облігацій серій «I», «J», «K», «L», «M», «N», «O» на загальну суму 2,59 млрд гривень. Дохідність перших чотирьох серій становила 11%, а наступних трьох — 5% маржі плюс облікова ставка Національного банку України.

Рішення про здійснення запозичень ухвалювала Київрада, зокрема рішенням №439/9518 від 3 вересня 2020 року було передбачено емісію облігацій на 1,49 млрд грн. У документах зазначалося, що директор фіндепартаменту має здійснювати всі необхідні дії, пов’язані із запозиченнями, включно з підписанням відповідних документів.

Правоохоронці вважають, що потреби у залученні коштів не було, адже бюджети Києва 2020 та 2021 років були профіцитними — близько 11 млрд грн щороку. За результатами судової економічної експертизи встановлено, що місто сплатило 581,1 млн грн відсотків за облігаціями.

У матеріалах слідства також зазначено, що останні серії облігацій нібито випускалися для покриття відсотків за попередніми, а директор департаменту не ініціював заходів щодо зменшення боргового навантаження чи перегляду умов запозичень.

26 січня Шевченківський райсуд Києва обрав Репіку запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 до 6:00 до 23 березня 2026 року. Йому також заборонено залишати Київську область без дозволу слідства, зобов’язано здати закордонний паспорт і з’являтися за викликом.

2 лютого суд відмовив у клопотанні про його відсторонення від посади. Захист наголошував, що всі документи вже вилучені, слідство триває майже чотири роки, а відсторонення може негативно вплинути на роботу міста в умовах воєнного стану. Репік підозру не визнає і наполягає, що рішення про запозичення ухвалювала Київрада як колегіальний орган.

Володимир Репік працює на держслужбі понад 30 років. До приходу в КМДА у 2010 році обіймав посади в Держказначействі, Мінфіні та Міністерстві ЖКГ. У різні роки його називали близьким до колишнього очільника КМДА Олександра Попова, а згодом — до першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника.

У період повномасштабної війни частина депутатів Київради критикувала фінансову політику міської влади, зокрема розподіл коштів між інфраструктурними проєктами та підтримкою армії.

У публічному просторі також згадуються компанії, пов’язані з родичем чиновника Андрієм Репіком, які виконували роботи на замовлення структур, підпорядкованих КМДА. Водночас прямих обвинувачень у межах цього кримінального провадження щодо таких компаній не висунуто.

Слідство у справі триває.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

У Харківській області оборонні будівництва, що мають вирішальне значення для безпеки країни, стали об'єктом жахливої підривної діяльності зловмисників та корупціонерів. Показники злочинної діяльності шокують: понад 60% коштів, призначених на фортифікаційні заходи, просто зникають. На деяких об’єктах ситуація виявилася ще критичнішою, коли фактично всі кошти були розкрадені. Це не лише загрожує безпеці країни, але й викликає підозру в системній злочинній угоді між корупційними структурами та офіційними органами.

Занепокоює той факт, що всі тендери на будівництво оборонних об'єктів отримують фірми, пов'язані з Офісом Президента, що створює умови для безкарності та відсутності відповідальності. Як результат, місцеві військові отримують на фронті так звані "сучасні захисні споруди", які, на жаль, мають небагато спільного з реальною обороною. Замість міцних конструкцій, ми бачимо примітивні споруди, зведені зі звичайних бетонних плит, які не витримують жодних випробувань артилерійських снарядів чи авіабомб.

Навіть після великих виділень коштів на покращення оборонних можливостей Харківської області у 2022 році, ситуація залишається катастрофічною. Контракти на поставку матеріалів та будівництво укладаються без проведення необхідних конкурентних процедур, що відкриває двері для шахрайства та недобросовісності. Нестабільна обстановка на фронті, спричинена некомпетентними будівництвами, ставить під загрозу життя військових та цілісність оборони країни.

Намагаючись вирішити проблему, на фоні вищезгаданих подій, виникає питання про ефективність та прозорість використання оборонних коштів, а також про необхідність строгого контролю з боку громадськості та відповідальних державних органів. Відкритість та прозорість у військових закупівлях стануть запорукою якості та надійності оборонних об'єктів, що насамперед має важливе стратегічне значення для безпеки країни та захисту її громадян.

Після ретельного аналізу ситуації, що стосується суми в 82 мільйони гривень за поставку дроту, укладеної департаментом житлово-комунального господарства з ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1", наступила черга дій з боку детективів Національного антикорупційного бюро України. Розслідування розкрило вражаючий "ланцюжок" подій, в результаті якого компанія-підрядник передала велику суму посереднику, а той, в свою чергу, спрямував її на виробництво колючого дроту та інші потреби.

Особливо тривожним є те, що за результатами аналізу виявлено значну різницю між сумою, одержаною компанією-посередником від підрядника, і тією, яку вона передала постачальникам. Це, безумовно, підозрюваний факт недобросовісного обігу коштів та можливого втручання чиновників у Харківській обласній державній адміністрації.

На жаль, такі ситуації не є винятком, і ми бачимо, що вартість закупленого матеріалу суттєво перевищує ринкову вартість, що викликає підозри щодо переплати та можливого корупційного характеру угоди. Однак, завдяки уважному аналізу та ретельному розслідуванню, подібні схеми намагаються бути розкритими та зупинені.

Аналізуючи структуру ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1", виявляється, що компанія була створена дуже недавно, лише за місяць до укладення згаданого контракту. Це викликає підозри щодо прихованої мети створення такої організації. Також, враховуючи зміни у складі засновників та власників компанії протягом короткого періоду, можна припустити наявність внутрішніх перетворень або, навіть, спроби приховання слідів.

У цілому, цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за витратами державних коштів, а також необхідність ретельного аудиту та перевірки угод, що укладаються з державними структурами. Тільки завдяки системному підходу та впровадженню механізмів контролю можна запобігти корупційним схемам та забезпечити ефективне використання державних ресурсів на потреби оборони та розвитку країни.

Харківський антикорупційний центр виявив, що у 2018 році пан Лимаренко також був засновником фірми "Промдизайн" із російського Бєлгорода. Цій компанії в російському реєстрі прив'язаний номер телефону 7(472)-220-03-33, який також асоціюється з "Белгородським промтранспроектом". Директором фірми вказано Олександра В'ячеславовича Рожкова. Ця особа також була серед засновників ТОВ "Дюна", власником якої є згаданий вище Микита Рожков, а директором — Віктор Лимаренко. Також викликає зацікавленість щорічний дохід компанії-новачка. За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ "Слобожанська будівельна компанія 1" склав 199 млн грн, а у 2022 році — 71,4 млн грн (зауважимо, фірма була створена у листопаді 2022 року). Загалом, щодо закупівель виробів з дроту у Харківській обласній державній адміністрації, виглядає, що "щось не так". Якщо проаналізувати кілька квітневих контрактів, можна помітити цікавий момент: всі переможці — це фізичні особи-підприємці з пропискою в Запорізькій області. Влада Харківщини купує вироби з дроту у підприємців Максима Кудрі (на суму 5,39 млн грн), Павла Кондратенка (5,39 млн грн) і Євгенія Каліновича (4,99 млн грн), які, за своєю спеціалізацією, займаються роздрібною торгівлею одягом у спеціалізованих магазинах. Влада Харківської області здійснює закупівлю виробів з дроту у підприємців, які спеціалізуються на роздрібній торгівлі одягом у спеціалізованих магазинах, як показують дані Youcontrol. Павло Кондратенко відмовився коментувати ситуацію, заявивши, що йому незручно вести розмову, бо він зараз за кермом. Максим Кудря також відповів на дзвінки, але після початку запитань щодо справи він кинув слухавку і більше не відповідав на дзвінки. Телефон Євгенія Каліновича взагалі не відповідав. Крім того, триває досудове розслідування щодо завищення вартості блоку потерни БП-0,5-17х23, основного будівельного матеріалу (у формі модульної захисної споруди, виготовленої з бетону), необхідного для будівництва фортифікаційних споруд, включаючи ті, що на Харківщині. За даними слідства, у 2023 році під час закупівлі 542 блоків постачальники завищили ціну на 12,4 млн грн. Цей факт підпадає під кваліфікацію ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу («Привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах»), як зазначили правоохоронці у матеріалах справи.

Для будівництва фортифікаційних споруд на території Харківської області службовці департаменту житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу включили до проекту маловідоме ТОВ "Будівельна компанія "Альянс-Трансбудсервіс" із Черкас. Ця фірма з’явилася на ринку у квітні 2023 року і вже в лютому 2024-го отримала підрядні угоди на суму 150 млн грн для будівництва фортифікаційних споруд. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, засновником та власником ТОВ "Будівельна компанія "Альянс-Трансбудсервіс" є Віталій Охота з Черкас. Контактний номер телефону компанії пов’язаний з іншою фірмою Охоти, яка має дуже схожу назву – ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс". Однак, у ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" не такий позитивний репутаційний фон, як у їхньої новоспеченої названої фірми, яка отримала підрядні угоди на будівництво фортифікаційних споруд.

Зокрема, ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" фігурувало в кримінальному провадженні за заволодіння бюджетними коштами під час будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини у Черкаській області. У судовому реєстрі також є ще одне кримінальне провадження з 2017 року, де поліція підозрювала ТОВ "Альянс-Трансбудсервіс" та посадовців Білозірської сільської ради на Черкащині у зловживаннях під час дрібних закупівель.

Слідство зазначало, що компанія, яка виграла тендер на капітальний ремонт частини приміщення для центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), привласнила на субпідряд свого власника-ФОПа Віталія Охоту, який, за версією правоохоронних органів, доставив до ЦНАПу офісні меблі невідомого походження. Також ФОП Віталій Охота був залучений до ремонту адміністративної будівлі Білозірської сільської ради за участю його власної компанії. Слідство показало, що підприємець передав гроші іншій підприємниці, я

Головне слідче управління Служби безпеки України розслідує справу щодо посадовців Чернігівської обласної державної адміністрації та працівників компаній "УкрСіверБуд" і "Будіндустрія", яких підозрюють у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України (згідно зі статтею 114-1 Кримінального кодексу). До кінця 2023 року ці підрядники мали здійснити будівництво інженерних та фортифікаційних споруд на Чернігівщині на загальну суму 343,7 млн грн. Однак вони не встигли завершити роботи у відведений час.

За даними СБУ, сталося намірене завищення обсягу робіт, а якість фортифікаційних споруд не відповідає встановленим технічним вимогам. Це завдало шкоди національній безпеці, не забезпечивши необхідного захисту кордону від можливого наступу російських сил.

Схожі проблеми виникли й у Сумській області. Поліція проводить розслідування щодо злочинної змови посадовців Сумської обласної державної адміністрації та представників фірм-підрядників, які будували взводні опорні пункти. Схема привласнення бюджетних коштів була досить примітивною: встановлювалися несертифіковані бетонні бункери власного виробництва за рахунок краденого та необлікованого піску з кар’єрів, що розташовані на території Сумського району.

В Донецькій області, як мінімум, дві кримінальні справи були заведені у зв’язку із привласненням бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд. Серед фігурантів цих справ — військовослужбовці, які, за звинуваченням, використовували необроблену деревину, призначену для укріплення.

Зазначені вище ситуації, що стосуються завищення обсягу робіт та порушень під час будівництва фортифікаційних споруд у Чернігівській, Сумській та Донецькій областях, свідчать про серйозні проблеми у сфері оборонної інфраструктури. Підозрілі дії посадовців та підрядників, а також низька якість виконання робіт, не лише завдали шкоди національній безпеці, але й підірвали довіру громадськості до владних структур.

Необхідно провести ретельне розслідування всіх виявлених порушень і злочинів, а також вжити ефективних заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Забезпечення якості та своєчасності будівництва оборонних споруд є важливою складовою національної безпеки, тому керівництво відповідних органів та компаній повинно виявляти відповідальність і прозорість у своїй діяльності.