Чи повернуться біженці в Україну після закінчення війни

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Президент Зеленський у рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку та підтримки вітчизняних виробників анонсував нову програму українського кешбеку. Згідно з інформацією від Forbes, ця програма, під назвою «Купуй українське», передбачає часткове повернення коштів громадянам України за покупку вітчизняних товарів.

Очікується, що програма національного кешбеку розпочне свою роботу вже у цьому році. Її мета — стимулювати споживання внутрішнього виробництва та підтримати розвиток українських компаній. Держава планує зробити все можливе, щоб зберегти та розвинути українські підприємства, роблячи акцент на споживання вітчизняних товарів.

В рамках програми покупці зможуть отримувати повернення частини коштів на спеціальну карту за придбання визначених товарів та послуг, вироблених в Україні. Технічні та фінансові параметри програми наразі у розробці з метою її успішного запуску у найближчий час.

Уряд уже прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва, зокрема підтримку бренду «Зроблено в Україні». Про джерела фінансування програми кешбеку не було надано докладної інформації, проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості збільшення споживання вітчизняної продукції в контексті подолання наслідків війни та відновлення економіки України.

Український кешбековий проект "Купуй українське", який анонсував президент Зеленський, є важливим кроком у підтримці вітчизняного виробництва та стимулюванні внутрішнього ринку. Ця програма передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупку українських товарів і послуг, що сприятиме підвищенню споживання внутрішнього виробництва та підтримці розвитку місцевих компаній.

Наразі уряд працює над технічними та фінансовими параметрами програми з метою її успішного запуску. Важливою складовою є підтримка уряду у популяризації вітчизняних товарів та бренду "Зроблено в Україні".

Зазначено, що поповнення внутрішнього ринку українською продукцією допоможе країні подолати наслідки війни та стати більш конкурентоздатною на міжнародній арені. Такі ініціативи сприяють зближенню громадян зі своєю країною та сприяють її економічному зростанню.

Нові дані, отримані від наших джерел, свідчать про те, що західні розвідки вчасно сповістили Офіс Президента про активну діяльність Росії у виробництві далекобійних ракет. За інформацією, яку ми отримали, російські збройні сили наразі випускають ці ракети на 4 рази швидше та в більших обсягах, ніж це було у 2022 році. Наприклад, якщо раніше кількість виготовлених ракет становила близько 150-175 одиниць на місяць, то тепер ця цифра перевищує понад 600 одиниць. Це призвело до того, що Кремль вже накопичив величезні запаси далекобійних ракет на своїх складах. Ці ракети, ймовірно, будуть використані у майбутньому в разі масштабного наступу, і, швидше за все, їх запустять проти різних об’єктів інфраструктури України. Навіть удари по 20-40 ракетами для Росії не є критичними, оскільки вони є плановими і не впливають на загальні запаси чи накопичення. Мінімальне посилення систем протиповітряної оборони не зможе ефективно відвернути цю загрозу. Більше того, існує високий ризик втрати саме цих систем, що є дуже витратним та ризикованим заходом.

Згідно з отриманою інформацією, Росія активно збільшує виробництво далекобійних ракет всіх класів, що становить серйозну загрозу для безпеки України. Висока швидкість виробництва та значний обсяг ракет дозволяють Кремлю накопичити величезні запаси цих засобів у своїх арсеналах. Це може мати серйозні наслідки у разі масштабного конфлікту, адже навіть значні втрати ППО не зможуть ефективно відвернути загрозу. Україні необхідно вжити додаткових заходів для зміцнення своєї обороноздатності та розробки стратегій протидії подібним загрозам з боку Росії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Народний депутат Олексій Гончаренко під час своєї заяви наголосив, що хоча дискусії про ці ініціативи активно ведуться, затвердження таких документів у найближчому майбутньому не очікується. За його словами, перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк погодився з необхідністю реформування ТЦК, і наразі Міноборони готує відповідні зміни.

Гончаренко підкреслив, що деякі дії, які мали місце в ТЦК, є неприпустимими. Він згадав випадок у Вишгороді, коли водій автомобіля був підданий агресивним діям з боку представників ТЦК. За словами народного депутата, такі ситуації повинні бути виключені, а система реформована. Іван Гаврилюк зазначив, що Міноборони працює над змінами, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому.

Щодо демобілізації, то Гончаренко також поділився інформацією, що законопроєкт, який регулює питання термінів служби та демобілізації, вже існує в певному вигляді. Однак він зауважив, що цей документ не буде внесений на розгляд, поки не буде достатньої кількості резервів, які зможуть замінити демобілізованих військових. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль не дав чіткої відповіді на питання про готовність законопроєкту, але підкреслив, що він на етапі підготовки.