П’ятниця, 16 Січня, 2026

Чи варто хвилюватися через зміну напруги в електромережі України

Важливі новини

Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення

Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт, який дозволить визнавати результати навчання українських дітей за кордоном. Цей документ покликаний забезпечити освітні права для 700 тисяч – 1 мільйона школярів, які були змушені виїхати через війну. “… за результатами його розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому”, […]

The post Законопроєкт про визнання освіти дітей за кордоном: комітет ВР рекомендує ухвалення first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Песимістичний сценарій завершення війни: фінансові обмеження та геополітичні ризики для України

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

Екс-спікер Повітряних сил ЗСУ підтвердив втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді

Ось новий розширений текст на основі наданої інформації:

Нещодавно стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Миргороді, який призвів до втрат літаків. Цю інформацію оприлюднив Юрій Ігнат, який раніше обіймав посаду спікера Повітряних сил Збройних сил України.

За словами Ігната, подія сталася під час проведення планових бойових навчань на базі. Хоча деталі інциденту наразі не розголошуються, сам факт втрати авіаційної техніки викликав значний резонанс у військових та експертних колах.

Військові аналітики наголошують на важливості ретельного розслідування обставин цього випадку. Вони підкреслюють необхідність вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, особливо в умовах підвищеної бойової готовності.

Експерти з питань авіації зазначають, що будь-яка втрата літаків є суттєвим викликом для Повітряних сил, особливо в контексті поточної ситуації в країні. Вони наголошують на важливості модернізації авіаційного парку та вдосконалення систем безпеки на військових об'єктах.

Представники Міністерства оборони України поки що утримуються від детальних коментарів щодо інциденту, посилаючись на необхідність проведення повного розслідування. Очікується, що офіційна інформація буде оприлюднена після завершення всіх необхідних перевірок.

Цей випадок також привернув увагу до питання прозорості у висвітленні подій, пов'язаних із діяльністю Збройних сил. Громадськість та ЗМІ закликають до більшої відкритості у наданні інформації про подібні інциденти, наголошуючи на праві суспільства бути поінформованим про важливі події у військовій сфері.

Експерти з національної безпеки підкреслюють, що подібні випадки мають стати приводом для перегляду та вдосконалення протоколів безпеки на військових об'єктах. Вони наголошують на необхідності посилення заходів щодо захисту критично важливої інфраструктури та техніки.

Водночас, військові психологи звертають увагу на важливість підтримки морального духу військовослужбовців у подібних ситуаціях. Вони наголошують на необхідності забезпечення належної психологічної підтримки для особового складу, особливо тих, хто безпосередньо пов'язаний з інцидентом.

Ситуація на аеродромі в Миргороді також привернула увагу до питання технічного стану авіаційної техніки та інфраструктури. Експерти наголошують на важливості регулярного оновлення та модернізації обладнання для забезпечення максимальної ефективності та безпеки під час виконання бойових завдань та навчань.

Загалом, цей інцидент підкреслює важливість постійного вдосконалення систем безпеки, підготовки персоналу та модернізації техніки у Збройних силах України. Він також нагадує про необхідність пильності та професіоналізму у всіх аспектах військової діяльності, особливо в умовах підвищеної готовності.

“Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог”, – написав Ігнат. Нагадаємо, росіяни заявляють про 2 знищених і 4 пошкоджених літаки.

При цьому він закликав медіа “вгамувати емоції”, маючи на увазі критику на адресу командування з приводу того, що літаки стояли просто неба.

“Коли ворог завдає удару, і що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію, й інколи досягає своєї мети, тоді ми готові розірвати в соцмережах всіх і все, що “не змогли, не пригледіли” тощо”, – написав Ігнат.

Трагедія у Львові: пожежа забрала два життя

В ніч на 10 жовтня у Львові сталася жахлива пожежа, яка забрала життя двох людей. Полум'я охопило п'ятиповерховий житловий будинок на вулиці Петлюри, 18б, і стало причиною трагедії, що сколихнула місто. За попередньою інформацією, вогонь спалахнув близько першої години ночі в одній з квартир на останньому поверсі.

Горіли домашні речі на площі 12 квадратних метрів, що стало основною причиною сильного задимлення та поширення вогню. Рятувальники, які оперативно прибули на місце події, змогли врятувати кілька людей, але двоє, на жаль, не вижили. Загиблими виявилися власниця квартири, жінка 1948 року народження, та її син, який народився в 1979 році.

У ДСНС Львівщини уточнили, що через сильне задимлення рятувальникам довелося працювати у спеціальних апаратах захисту органів дихання та зору. Сходова клітка швидко наповнилася токсичним димом, через що не всі мешканці змогли самостійно залишити будинок. Рятувальники за допомогою спеціальних пристроїв евакуювали двох людей.

Обставини трагедії та точну причину займання встановлюють фахівці. У Львівській міськраді попередньо зазначили, що пожежа могла статися через необережність під час куріння.

Пивоварський пограбував країну на 49 мільйонів доларів

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

За даними розслідування, у 2015 році Пивоварський разом з Шульмейстером, який також займав посаду голови Тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, що дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у морському порту «Південний». Цей порт є державною власністю і перебуває під управлінням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), що означає, що право на збір коштів має виключно державне підприємство.

Замість того, щоб усі надходження від зборів йшли в бюджет АМПУ, наказ Пивоварського і Шульмейстера дозволив приватним компаніям отримувати значну частину цих коштів. Це рішення призвело до завдання державі збитків на суму понад 49,63 мільйонів доларів США, що підтверджено висновками експертиз.

Тепер колишні чиновники обвинувачуються за статтею 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Крім того, вони можуть бути позбавлені права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років і зобов’язані сплатити штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне провадження за фактами зловживань у Міністерстві інфраструктури було передано від СБУ та Нацполіції до НАБУ та САП восени 2019 року. В результаті розслідувань та неодноразових звернень до Кабінету Міністрів і інших державних органів, вдалося домогтися скасування протиправного наказу та усунення перешкод у користуванні державними частинами акваторії порту. Суми, що були неправомірно отримані приватними компаніями, наразі арештовані на їх рахунках.

З 1 липня 2025 року в Україні офіційно змінено стандарт напруги в електромережі. Відтепер нормативні показники для однофазної мережі становлять 230 В, а для трифазної — 400 В замість традиційних 220/380 В. Така зміна є кроком до гармонізації українських стандартів із європейськими — зокрема EN 50160, який регламентує якість електроенергії в ЄС.

Однак для більшості споживачів ці зміни пройдуть практично непомітно. Справа в тому, що реальна напруга в українських мережах давно коливалася в межах від 210 до 240 В. Таким чином, стандарт просто формалізує фактичну ситуацію.

Сучасна побутова техніка здебільшого не помітить переходу. Пристрої на кшталт холодильників, пральних машин, ноутбуків, мікрохвильових печей чи телевізорів зазвичай розраховані на роботу в діапазоні 220–240 В, а деякі — навіть у ширшому. Це дозволяє їм працювати без проблем у більшості країн світу.

Невеликі ризики можуть виникнути для старих пристроїв, зокрема зарядних пристроїв, випущених до 2000-х років, або дешевих китайських блоків живлення, які були чутливі до підвищення напруги. В окремих випадках вони можуть перегріватися, але це радше винятки.

Більше змін помітять власники обігрівачів, чайників, прасок та ламп розжарювання — пристроїв, де напруга безпосередньо впливає на потужність. При переході з 220 на 230 В потужність таких приладів збільшується приблизно на 9%, що може скоротити їхній термін служби.

Зміна стандарту не потребує жодного втручання в електропроводку, заміни автоматів чи розеток. Усе сучасне електрообладнання вже розраховане на роботу при напрузі до 250 В. Водночас фахівці радять перевірити старі стабілізатори напруги: моделі, налаштовані на 180–220 В, можуть працювати нестабільно за нових умов.

У підсумку — новий стандарт не загрожує техніці й не вимагає додаткових витрат. Для більшості громадян перехід на 230 В залишиться непоміченим, але стане важливим кроком у напрямку європейської інтеграції енергосистеми України.

Останні новини