Вівторок, 21 Липня, 2026

НАЗК виявило у митника Фірсова необґрунтовані активи на 14 млн грн

Важливі новини

Ощадбанк відновив фінансові активи, затримані в Угорщині

Ощадбанк оголосив про повернення в Україну значних коштів та...

Зима без світла: як кияни переживають тривалі блекаути під час війни

Зима в умовах війни знову стала серйозним викликом для мешканців столиці. Екстрені відключення електроенергії перетворюють повсякденні речі на випробування витривалості, змушуючи людей шукати способи не лише зігріти оселі, а й зберегти емоційну рівновагу. У таких обставинах кожна тривала перерва в електропостачанні відчувається особливо гостро, адже зупиняється звичний ритм життя.

У подібній ситуації опинилася й акторка Наталка Денисенко, яка публічно поділилася переживаннями своєї родини. За її словами, у будинку не було світла майже добу, і цей час став справжнім випробуванням для всіх домочадців. Відсутність електроенергії означала не лише холод у квартирі, а й неможливість приготувати їжу, скористатися побутовою технікою чи підтримувати зв’язок у звичному режимі.

За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

День пам’яті п’ятьох мучеників: приклад мужності та відкритого свідчення віри

Сьогодні православна церква звертається до подвигу п’ятьох святих мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія, які стали символом непохитності християнської віри в один із найтрагічніших періодів її історії. Їхнє життя і смерть припали на часи правління імператора Діоклетіана, коли наприкінці III — на початку IV століття християнство зазнавало системних і жорстоких переслідувань у межах Римської імперії.

У ті роки сповідування віри в Ісуса Христа означало постійну небезпеку. Багато християн змушені були приховувати свої переконання, щоб зберегти життя та захистити близьких. Проте п’ятеро мучеників обрали інший шлях — вони відкрито засвідчили свою віру, усвідомлюючи наслідки такого рішення. Їхній приклад став викликом системі страху, яка панувала в імперії.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.

Зміни в керівництві Держлікслужби: формальність чи початок трансформацій?

Нещодавня заміна керівництва Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками після проведених обшуків НАБУ викликала значний резонанс у суспільстві та професійних колах. Проте, аналіз перших дій нового керівництва свідчить, що ці зміни мають радше формальний характер і не обіцяють системних реформ у короткостроковій перспективі. Сфера регуляції лікарських засобів та контролю за обігом наркотичних речовин залишалася в Україні однією з найбільш корумпованих і непрозорих, і фіксація лише персональних змін без чіткої стратегії реформування не вирішує фундаментальних проблем.

Експерти підкреслюють, що формальна ротація керівництва часто використовується як механізм демонстрації реагування на зовнішній тиск, у той час як ключові процеси, які забезпечують прозорість, ефективність і контроль якості лікарських препаратів, залишаються без істотних змін. Важливим завданням нового керівництва мало би стати не лише звільнення або заміна попередніх посадовців, але й запуск комплексних процедур аудиту, перегляд нормативної бази та налагодження відкритого діалогу з виробниками, медичними закладами та пацієнтськими організаціями.

Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.

За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.

Колишній начальник митного посту «УкрПошта» Київської митниці Руслан Фірсов, а нині завідувач сектору митного оформлення «Фастів», опинився в центрі скандалу. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у нього необґрунтовані активи на суму понад 14 мільйонів гривень.

У своїй декларації за 2023 рік Фірсов зазначив, що його мати винна 375 тисяч доларів (близько 14 млн грн) громадянину Хачатряну Г.М. Сам митник стверджує, що ці кошти були отримані в борг. Однак НАЗК встановило, що його мати не мала доходів, які могли б пояснити здатність повернути таку суму. У 2023 році її єдиним офіційним джерелом доходу була пенсія – всього 62 тисячі гривень.

Попри це, жінка у квітні того ж року придбала житловий будинок площею 284,9 кв. м у Київській області та шість земельних ділянок, загальна вартість яких склала 8,6 млн грн.

Окрім незрозумілого боргу, НАЗК виявило ще одну невідповідність. У декларації Фірсов вказав, що його дружина купила Toyota Land Cruiser 200 (2017) за 1,64 млн грн (45 тис. доларів на момент покупки). Однак у договорі купівлі-продажу було зазначено значно меншу суму – всього 20 тисяч гривень.

За даними аналітиків, ринкова вартість такого автомобіля в Україні становить близько 59,7 тис. доларів (2,18 млн грн), що на 538 тис. грн більше, ніж задекларував митник.

НАЗК вбачає у діях Фірсова ознаки кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації). Це вже другий випадок порушення, пов’язаний із цим митником. У вересні 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) конфіскував у нього елітний будинок і землю через попередні фінансові махінації.

Чи вдасться Фірсову уникнути відповідальності цього разу – залежатиме від подальшого розслідування правоохоронних органів.

The post НАЗК виявило у митника Фірсова необґрунтовані активи на 14 млн грн first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини