Неділя, 26 Квітня, 2026

Ціни на електроенергію знову піднялися: НКРЕКП затвердила нові рекорди для бізнесу

Важливі новини

У Львові сім’я отруїлася чадним газом, дитина госпіталізована

У ніч на суботу, 23 серпня, у Львові в квартирі на вулиці Газовій сталася аварія з чадним газом. Постраждала сім’я з трирічною дитиною, яка була госпіталізована до лікарні святого Миколая. За даними департаменту цивільного захисту ЛОДА, повідомлення про отруєння надійшло близько 3:00 ночі. Інцидент стався у квартирі на другому поверсі двоповерхового будинку за адресою вул. […]

Мюнхенська конференція з безпеки 2026: дипломатія на межі рішучості

Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходить в атмосфері геополітичної напруги та невизначеності щодо подальшого розвитку подій навколо війни Росії проти України. Світові лідери, дипломати, військові експерти й аналітики знову збираються в центрі Європи, аби обговорити ключові виклики глобальній безпеці. Проте головною темою залишається саме Україна — її боротьба, підтримка партнерів і перспективи припинення бойових дій.

Традиційним місцем проведення форуму є готель Bayerischer Hof у Мюнхен, де впродовж кількох днів відбуваються закриті й відкриті дискусії, стратегічні сесії та двосторонні зустрічі. Очікується прибуття десятків високопосадовців, серед яких Президент України Володимир Зеленський, а також представники урядів країн ЄС, Північної Америки та держав Глобального Півдня. Їхня присутність підкреслює міжнародний масштаб події, однак не гарантує проривних рішень.

За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

Аніта Луценко відверто розповіла про розрив із чоловіком та новий етап у своєму житті

Відома українська фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко офіційно підтвердила інформацію про розлучення з Олександром Лозовцовим. Про особисті зміни вона відверто розповіла в розмові з Машею Єфросиніною. За словами спортсменки, їхні шляхи з чоловіком розійшлися ще певний час тому, однак лише тепер вона наважилася публічно проговорити цю тему.

Аніта пояснила, що головною причиною розриву стали глибокі внутрішні зміни у її почуттях. Вона усвідомила, що кохання зникло, а залишатися у шлюбі без щирих емоцій не вважає правильним ні для себе, ні для партнера. За її переконанням, стосунки мають приносити радість, підтримку та відчуття гармонії, і якщо цього немає, люди не повинні змушувати себе бути разом.

Спортсменка підкреслила, що Олександр був коханням всього її життя, і розрив дався їй нелегко. Луценко зізналася, що боялася піти на цей крок, побоюючись, що більше не зустріне такого кохання. Після консультацій з психоаналітиком вона наважилася розірвати стосунки.

Наразі Аніта Луценко самотня, проте вірить у можливість нових романтичних стосунків і навіть вже ходить на побачення. Відомо, що пара зустрічалася з 2013 року, у 2016-му у них народилась донька Мія. У шлюбі тренерка та Олександр не були.

З 1 грудня буде запроваджено нові критерії бронювання працівників

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про оновлення критеріїв для підприємств, що мають право бронювати працівників. За його словами, новий підхід дозволить забезпечити справедливість та прозорість процесу.

Основні зміни включають:

Шмигаль зазначив, що ці нововведення допоможуть знизити ризики махінацій, коли працівників працевлаштовували лише для отримання відстрочки від мобілізації.

З 1 грудня 2024 року бронювання буде здійснюватися виключно через платформу “Дія”. Це дозволить уряду в режимі реального часу відслідковувати відповідність підприємств новим вимогам. Введено щомісячний моніторинг, щоб переконатися, що підприємства відповідають всім встановленим критеріям.

Для підприємств, які вже отримали право на бронювання співробітників, передбачено перехідний період до 28 лютого 2025 року. Протягом цього часу всі компанії мають оновити документи та привести їх у відповідність із новими умовами, незалежно від того, коли було отримано відстрочку.

Глава уряду підкреслив, що нові правила дозволять зробити систему бронювання більш прозорою та ефективною. Контроль за виконанням критеріїв критичності допоможе уникнути зловживань і забезпечить, щоб лише дійсно важливі для економіки підприємства могли бронювати своїх працівників.

«Нові критерії — це частина наших зусиль для підтримки стабільності економіки під час війни, а також для забезпечення справедливості у мобілізаційних процесах», — підсумував Денис Шмигаль.

Зрозуміла, дякую

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію для підприємств. Зміни були затверджені 23 квітня і вступлять в силу з 1 травня, згідно з повідомленням пресслужби комісії.

Відповідно до нових правил, максимальна ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа підвищується ще більше — до 17 000 грн за МВт-год, при цьому мінімальна ціна буде 0,01 грн.

Це рішення є частиною змін у ціновій політиці енергетичного ринку України, який опинився в умовах дефіциту генерації та підвищених ризиків, пов'язаних з війною. В НКРЕКП пояснюють, що нові прайс-кепи мають на меті покращити стабільність ринку і заохотити імпорт електроенергії задля покриття пікового попиту.

Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що при ухваленні рішення враховувалися такі фактори, як постійні атаки на енергетичні об'єкти, ситуація на глобальних енергетичних ринках, а також вплив цін на газ. "Основний пріоритет — забезпечення балансу в енергосистемі та зменшення кількості відключень споживачів," — підкреслив він.

Підвищення граничних цін, безумовно, вплине на бізнес, що може призвести до зростання вартості електроенергії, особливо в години пікового навантаження. Однак, це також створює можливості для імпортерів, які зможуть постачати електроенергію з європейських ринків за вигіднішими умовами.

Досі в Україні діяла складна система диференційованих цін, що змінювалася залежно від часу доби. На початку квітня граничні ціни в пікові години сягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічний та денний час коливалися від 5 600 до 6 900 грн. На балансуючому ринку ситуація була схожою — ціни варіювалися від 6 600 грн у нічний час до 16 000 грн у вечірні години. Нові зміни фактично підвищують ці верхні межі, дозволяючи ринку швидше реагувати на дефіцит електроенергії.

Експерти вважають, що таке підвищення цін є вимушеним рішенням. Україна стикається з нестачею генерації через руйнування енергетичної інфраструктури, а імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи. Однак, економічна доцільність імпорту можливе лише при достатньо високих внутрішніх цінах, тому комісія підвищує прайс-кепи, щоб залучити зовнішніх постачальників.

Проте це може негативно вплинути на бізнес, адже зростання цін на електроенергію, ймовірно, спричинить підвищення собівартості продукції та цін для споживачів, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будматеріалів.

На довгу перспективу підвищення цін може спонукати бізнес до впровадження енергоефективних технологій та інвестицій у відновлювані джерела енергії, але в короткостроковій перспективі наслідки для економіки можуть бути серйозними.

Це не єдине підвищення прайс-кепів у 2026 році: у січні регулятор вже піднімав ціни майже вдвічі. Після впровадження диференційованого підходу НКРЕКП на початку квітня ініціювала новий перегляд.

Таким чином, український енергетичний ринок продовжує адаптуватися до викликів, пов'язаних з війною. Збереження балансу між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається важливим завданням для регулятора. Ефективність нового рішення залежатиме від багатьох факторів, зокрема обсягів імпорту, стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у наступному опалювальному сезоні.

Останні новини