Субота, 13 Червня, 2026

Ціни на електроенергію знову піднялися: НКРЕКП затвердила нові рекорди для бізнесу

Важливі новини

Обличчя як дзеркало здоров’я: що шкіра може розповісти про внутрішні органи

Ще з давніх часів люди помічали зв’язок між зовнішнім виглядом людини та її самопочуттям. Зокрема, шкіра обличчя часто служить своєрідним «екраном», на якому можуть проявлятися сигнали про збої в роботі внутрішніх органів. Китайська традиційна медицина навіть створила цілу карту обличчя, де кожна зона відповідає певному органу або системі організму. Хоча сучасна доказова медицина ставиться до […]

Підтримка Заходу у продажі українських підприємств: шлях до ефективного розвитку

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Відпущений під заставу: Екс-голова Міноборони Лієв у справі про розкрадання 1,5 млрд для ЗСУ

Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Олександра Лієва, колишнього голови департаменту Міністерства оборони, відпустивши його під особисте зобов'язання у справі про розкрадання 1,5 мільярда гривень для Збройних сил України. Разом з ним ще чотирьох осіб підозрюють у злочині. Захід запроваджено після рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду взяти Лієва під варту до 8 квітня. Попередньо затримання сталося 27 січня під час спроби Лієва виїхати за кордон. Екс-чиновник відкидає звинувачення, стверджуючи, що контракт був укладений за прийнятними цінами, а також наголошує, що вніс жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

У вищезгаданій статті йдеться про зміни у запобіжних заходах стосовно колишнього голови департаменту Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про розкрадання майже 1,5 мільярда гривень при закупівлі боєприпасів для Збройних сил України. Вищий антикорупційний суд вніс зміни, відпустивши його під особисте зобов'язання, разом з іншими підозрюваними. Лієв відкидає звинувачення та стверджує, що контракт був укладений за прийнятними цінами, додавши жорсткі штрафні санкції за порушення угоди.

Українські чоловіки в Польщі отримують фальшиві повістки

Останніми днями з’явилася інформація, що деякі українці, які перебувають у Польщі, почали отримувати повістки, які вимагають їх повернення в Україну для проходження військової служби. Однак ці документи виявилися фальшивими. Про це повідомляє Управління у справах іноземців Польщі. Зазначається, що українці отримують фальшиві листи від імені Варшавського управління у справах іноземців.   фото: Управління у справах іноземців Польщі […]

The post Українські чоловіки в Польщі отримують фальшиві повістки first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Підтримай Україну: Зеленський закликає до обрання вітчизняних продуктів!

Президент Зеленський у рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку та підтримки вітчизняних виробників анонсував нову програму українського кешбеку. Згідно з інформацією від Forbes, ця програма, під назвою «Купуй українське», передбачає часткове повернення коштів громадянам України за покупку вітчизняних товарів.

Очікується, що програма національного кешбеку розпочне свою роботу вже у цьому році. Її мета — стимулювати споживання внутрішнього виробництва та підтримати розвиток українських компаній. Держава планує зробити все можливе, щоб зберегти та розвинути українські підприємства, роблячи акцент на споживання вітчизняних товарів.

В рамках програми покупці зможуть отримувати повернення частини коштів на спеціальну карту за придбання визначених товарів та послуг, вироблених в Україні. Технічні та фінансові параметри програми наразі у розробці з метою її успішного запуску у найближчий час.

Уряд уже прийняв постанову щодо популяризації товарів українського виробництва, зокрема підтримку бренду «Зроблено в Україні». Про джерела фінансування програми кешбеку не було надано докладної інформації, проте прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на важливості збільшення споживання вітчизняної продукції в контексті подолання наслідків війни та відновлення економіки України.

Український кешбековий проект "Купуй українське", який анонсував президент Зеленський, є важливим кроком у підтримці вітчизняного виробництва та стимулюванні внутрішнього ринку. Ця програма передбачає часткове повернення коштів громадянам за покупку українських товарів і послуг, що сприятиме підвищенню споживання внутрішнього виробництва та підтримці розвитку місцевих компаній.

Наразі уряд працює над технічними та фінансовими параметрами програми з метою її успішного запуску. Важливою складовою є підтримка уряду у популяризації вітчизняних товарів та бренду "Зроблено в Україні".

Зазначено, що поповнення внутрішнього ринку українською продукцією допоможе країні подолати наслідки війни та стати більш конкурентоздатною на міжнародній арені. Такі ініціативи сприяють зближенню громадян зі своєю країною та сприяють її економічному зростанню.

Національна комісія, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), ухвалила рішення про суттєве підвищення граничних цін на електроенергію для підприємств. Зміни були затверджені 23 квітня і вступлять в силу з 1 травня, згідно з повідомленням пресслужби комісії.

Відповідно до нових правил, максимальна ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку становитиме 15 000 грн за МВт-год, тоді як мінімальна ціна залишиться на рівні 10 грн. На балансуючому ринку верхня межа підвищується ще більше — до 17 000 грн за МВт-год, при цьому мінімальна ціна буде 0,01 грн.

Це рішення є частиною змін у ціновій політиці енергетичного ринку України, який опинився в умовах дефіциту генерації та підвищених ризиків, пов'язаних з війною. В НКРЕКП пояснюють, що нові прайс-кепи мають на меті покращити стабільність ринку і заохотити імпорт електроенергії задля покриття пікового попиту.

Голова НКРЕКП Юрій Власенко зазначив, що при ухваленні рішення враховувалися такі фактори, як постійні атаки на енергетичні об'єкти, ситуація на глобальних енергетичних ринках, а також вплив цін на газ. "Основний пріоритет — забезпечення балансу в енергосистемі та зменшення кількості відключень споживачів," — підкреслив він.

Підвищення граничних цін, безумовно, вплине на бізнес, що може призвести до зростання вартості електроенергії, особливо в години пікового навантаження. Однак, це також створює можливості для імпортерів, які зможуть постачати електроенергію з європейських ринків за вигіднішими умовами.

Досі в Україні діяла складна система диференційованих цін, що змінювалася залежно від часу доби. На початку квітня граничні ціни в пікові години сягали 16 000 грн за МВт-год, тоді як у нічний та денний час коливалися від 5 600 до 6 900 грн. На балансуючому ринку ситуація була схожою — ціни варіювалися від 6 600 грн у нічний час до 16 000 грн у вечірні години. Нові зміни фактично підвищують ці верхні межі, дозволяючи ринку швидше реагувати на дефіцит електроенергії.

Експерти вважають, що таке підвищення цін є вимушеним рішенням. Україна стикається з нестачею генерації через руйнування енергетичної інфраструктури, а імпорт електроенергії стає важливим інструментом підтримки стабільності системи. Однак, економічна доцільність імпорту можливе лише при достатньо високих внутрішніх цінах, тому комісія підвищує прайс-кепи, щоб залучити зовнішніх постачальників.

Проте це може негативно вплинути на бізнес, адже зростання цін на електроенергію, ймовірно, спричинить підвищення собівартості продукції та цін для споживачів, особливо в енергоємних галузях, таких як металургія, хімічна промисловість і виробництво будматеріалів.

На довгу перспективу підвищення цін може спонукати бізнес до впровадження енергоефективних технологій та інвестицій у відновлювані джерела енергії, але в короткостроковій перспективі наслідки для економіки можуть бути серйозними.

Це не єдине підвищення прайс-кепів у 2026 році: у січні регулятор вже піднімав ціни майже вдвічі. Після впровадження диференційованого підходу НКРЕКП на початку квітня ініціювала новий перегляд.

Таким чином, український енергетичний ринок продовжує адаптуватися до викликів, пов'язаних з війною. Збереження балансу між стабільністю енергосистеми та доступністю електроенергії для бізнесу залишається важливим завданням для регулятора. Ефективність нового рішення залежатиме від багатьох факторів, зокрема обсягів імпорту, стану енергетичної інфраструктури та погодних умов у наступному опалювальному сезоні.

Останні новини