Вівторок, 3 Березня, 2026

Ціни на хліб у 2026 році: що може подорожчати найбільше

Важливі новини

МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

Міністерство освіти та науки України затвердило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року. Відповідне рішення закріплене постановою Кабінету міністрів № 841 від 23 липня 2024 року. Останній дзвоник для більшості учнів пролунає 30 травня. Проте червень залишиться робочим: у цей період діти зможуть завершити навчальну програму, підтягнути знання, закрити академічні заборгованості або підготуватися до […]

Верещук: Заяви про повернення переселенців – це хайп

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Верещук, жодних підтверджених даних щодо масового повернення переселенців немає і бути не може. Вона звинуватила окремих чиновників і політиків у тому, що вони поширюють ці заяви для створення сенсаційних заголовків.

«Подібні заяви створюють враження, що в окупації жити краще, ніж в Україні. Це підривний і злочинний наратив, який допомагає ворогу», – заявила Верещук.

Хоча Верещук визнала, що підтримка переселенців з боку держави залишається недостатньою, вона підкреслила, що це не є основною причиною, яка могла б спонукати людей повертатися на окуповані території.

«Замість того щоб розповсюджувати недостовірну інформацію, закликаю зосередитися на реальній допомозі переселенцям», – наголосила заступниця голови ОП.

Ірина Верещук звернулася до авторів таких заяв, підкресливши, що вони своїми словами лише шкодять інформаційній безпеці України. Вона також запропонувала знаходити інші теми для привернення уваги замість спекуляцій на темі переселенців.

Викрито злочинну мережу з незаконного вивезення дітей-сиріт за кордон під прикриттям благодійності

Одеська обласна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт стосовно учасників організованої групи, яка діяла під виглядом благодійної діяльності. За версією слідства, зловмисники протягом кількох років налагодили схему незаконного переміщення українських дітей-сиріт за межі держави з метою їх подальшого продажу іноземним громадянам під виглядом усиновлення.

Інформацію про завершення слідства 19 лютого оприлюднив Офіс Генерального прокурора. Правоохоронці встановили, що фігуранти використовували складну систему прикриття: створювали фіктивні благодійні проєкти, співпрацювали з підставними фондами та вводили в оману державні органи, які відповідають за захист прав дітей. Під приводом оздоровлення, навчання або тимчасової евакуації дітей вивозили за кордон, де їхня подальша доля фактично втрачала будь-який державний контроль.

Правоохоронці встановили, що ключовими фігурантами є 39- та 47-річні перекладачки, а також 49-річний засновник благодійної організації. Останній наразі перебуває у розшуку. Для транспортування дітей організатори залучили 13 так званих «перевізників», які супроводжували неповнолітніх під час виїзду з України.

Схему реалізовували через так звані «хостинги» — короткострокові поїздки дітей до іноземних сімей нібито для оздоровлення або відпочинку. Насправді цей період використовувався для знайомства з потенційними усиновлювачами та підготовки до незаконного оформлення опіки. За «послуги» учасники угруповання отримували грошову винагороду через міжнародні платіжні системи. Фактично ці кошти були оплатою за сприяння у незаконному усиновленні.

Попри воєнний стан і офіційну заборону міжнародного усиновлення, групі вдалося вивезти за кордон 13 дітей. Ще 12 поїздок правоохоронці встигли заблокувати — дозволи на виїзд були анульовані. Організаторів затримали у квітні 2025 року завдяки співпраці українських та іноземних правоохоронців.

Учасникам схеми інкримінують торгівлю людьми, незаконне переправлення осіб через державний кордон та підробку документів. Двох співорганізаторок узято під варту, справу щодо них уже передано до суду. Керівнику благодійного фонду про підозру повідомлено заочно.

Ще у грудні 2025 року правоохоронці вперше публічно повідомили про викриття схеми, замаскованої під «оздоровчі канікули». Паралельно триває перевірка можливої причетності посадовців служб у справах дітей та керівників інтернатних закладів, які мали доступ до документів вихованців.

Слідство встановило чіткий розподіл ролей між учасниками угруповання: перекладачки займалися пошуком іноземних «клієнтів» і супроводжували переговори, а благодійна організація використовувалася як формальне прикриття для оформлення виїзних документів. За даними слідства, діти не усвідомлювали справжньої мети поїздок, які подавалися як психологічна підтримка під час війни.

Розгляд справи в суді має дати правову оцінку діям фігурантів та визначити їхню відповідальність.

Земельний конфлікт у Києві: хто стане власником ділянки на вул. Героїв Дніпра?

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

Зменшення чисельності ЗСУ є однією з основних вимог з боку РФ в рамках переговорного процесу – джерела

Як повідомляють наші джерела в Республіканській партії США,  обмеження чисельності ЗСУ до 150 тисяч військових є одним із ключових пунктів на якому наполягають росіяни в рамках переговорного процесу. Нагадаємо, Володимир Путін після телефонної розмови з Дональдом Трампом заявив, що РФ готова працювати з Україною над меморандумом про майбутній мирний договір.

У 2026 році український ринок хлібобулочної продукції може зіткнутися з відчутним зростанням цін на окремі категорії виробів. Представники галузі попереджають: за збереження нинішнього набору негативних чинників подорожчання може перевищити 20% для частини асортименту. Йдеться насамперед про продукцію з доданою вартістю, складнішою рецептурою та вищими витратами на виробництво.

Фахівці зазначають, що хліб простої рецептури — традиційні сорти, які залишаються базовим продуктом масового споживання, — і надалі перебуватиме під негласним соціальним контролем. Саме тому різкого стрибка цін на такі вироби не прогнозують, навіть за умов зростання собівартості. Виробники намагаються утримувати їх у доступному ціновому сегменті, компенсуючи витрати за рахунок інших позицій.

Ключовим ризиком для галузі залишається нестабільне електропостачання хлібозаводів на тлі регулярних атак Росії по енергетичній інфраструктурі. Хоча багато підприємств формально мають статус критичної інфраструктури або об’єктів життєзабезпечення, на практиці це не завжди означає гарантоване безперебійне живлення.

За оцінками учасників ринку, ліміти електроспоживання часто встановлюються без урахування технологічного циклу виробництва. Найскладніша ситуація спостерігається у регіонах із дефіцитом генерації та перевантаженими мережами, де ризик відключень залишається найвищим.

Через перебої з електроенергією виробники змушені коригувати асортимент і тимчасово знімати з виробництва частину продукції зі складною рецептурою, для якої критично важливо дотримуватися технологічних параметрів. Це підвищує ймовірність перебоїв із постачанням виробів із коротким терміном зберігання та створює додаткові ризики для продовольчої безпеки.

Окрім енергетичного чинника, на собівартість хлібобулочної продукції тиснуть коливання цін на сировину, зростання логістичних витрат і збільшення фонду оплати праці. Сукупність цих факторів робить підвищення цін у 2026 році одним із базових сценаріїв для ринку.

Останні новини