Ціни на пальне в Україні: ситуація на 11 липня

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.