Цифрова екосистема зайнятості “Обрій”: новий рівень підтримки українців

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку. Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.