Українці отримали рекордні 232 млн грн кешбеку за листопад

Підкажіть, будь ласка, що саме потрібно розширити і в якому форматі:

текст / опис / обґрунтування / лист / розділ документа?

Друге місце посів Ощадбанк, який отримав 16,63 млрд гривень чистого прибутку. Це більш ніж удвічі перевищує його результат попереднього року. Третю позицію зайняв Райффайзен Банк із прибутком 10,74 млрд гривень, що у 2,5 раза більше, ніж роком раніше.

До п’ятірки лідерів також увійшли Універсал Банк із показником 10,33 млрд гривень та Укрексімбанк, який завершив рік із прибутком 8,86 млрд гривень, продемонструвавши зростання більш ніж утричі.

У другій п’ятірці за прибутковістю опинилися ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Креді Агріколь та Укргазбанк. Крім того, ще сім банків змогли заробити понад 1 млрд гривень чистого прибутку, що свідчить про загальну стійкість фінансової системи навіть в умовах війни.

Водночас Національний банк повідомив, що сім із шістдесяти банків завершили 2025 рік зі збитками. Найгірший фінансовий результат показав ПІН Банк, збиток якого перевищив 63 млн гривень. Також у мінусі опинилися Кристал Банк та банк «Український капітал», які у 2024 році ще демонстрували прибутковість.

Окремо зазначається, що новий гравець ринку — перехідний банк ЮТЕ Банк, створений як правонаступник неплатоспроможного РВС Банку, завершив 2025 рік зі збитком у 3,34 млн гривень.

Загалом результати року вказують на посилення позицій найбільших банків і зростання розриву між системними гравцями та малими фінансовими установами.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

У Кропивницькому правоохоронці розпочали розслідування щодо можливої корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею автобусів для комунального підприємства «Електротранс». Згідно з даними розслідування, ця угода могла обійтися місту на майже 19 мільйонів гривень більше, ніж було б доцільно.

За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.