Цинічна атака на виробництво дитячого харчування: дрони РФ зруйнували завод «Яготинське для дітей»

Розслідування журналістів Слідство.інфо розкрило, що Володимир Бугров, який стоїть у керівництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2021 року, не лише придбав елітні апартаменти в київському житловому комплексі White Lines, а й здійснив це з великою переплатою. Подібна двокімнатна квартира, за даними ресурсу, коштує понад $200 тисяч, але ректор витратив на неї майже 3,5 млн гривень.

Згідно з розслідуванням, у 2020 році Бугров придбав облігації, які мали право на обмін на квадратні метри у новому будинку, однак ці облігації мали значно меншу вартість, ніж сума, яку він заплатив за апартаменти. Це свідчить про можливу недостовірність фінансових операцій ректора.

Крім того, відомо, що Володимир Бугров веде розкішне та декадентське життя, зв'язане зі своїми студентами, регулярно обговорюючи з ними не лише навчальні питання, а й особисті справи. Ці факти вже встигли стати предметом суперечок не лише серед студентської громадськості, а й серед політиків, однак існують певні крупи, які намагаються замовчати або приховати цю інформацію.

Крім того, за отримані з прибутку від недостовірних операцій, пов'язаних з харчуванням курсантів Київського національного університету, Володимир Бугров придбав собі новий позашляховик, що викликало ще більше обурення у громадськості.

У зв'язку з цими фактами на сайті президента з'явилася петиція, в якій вимагається звільнення Володимира Бугрова з посади ректора КНУ.

У висновку можна зазначити, що розкрите розслідування створило серйозні підстави для обговорення діяльності ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Володимира Бугрова. Придбання ним елітних апартаментів за завищеною ціною, як і факти його розкішного способу життя та морально сумнівних взаємин зі студентами, породжують серйозні питання щодо його діяльності та моральних принципів.

Такі вчинки не лише підірвують довіру до університетського керівництва, а й можуть мати негативні наслідки для репутації інституту. Публічний тиск на відставку Бугрова з посади ректора, який вже відображений у петиції на сайті президента, є відображенням недовіри громадськості до його керівництва. У такій ситуації важли

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.