ДБР розслідує діяльність топчиновників “Київзеленбуду”

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну через “день” після своєї інавгурації 20 січня… Риторика передвиборчої кампанії Трампа та його союзників припускає, що він може спробувати примусити Україну ухвалити мирну угоду, що буде вкрай вигідною Москві, або взагалі відмовитися від Києва”, – ідеться в публікації.

Як зазначається, європейські лідери давно стверджують, що жодне врегулювання не повинно нав’язуватися “через голови” українців. Те ж саме стосується і їх.

“Але Європа навряд чи перебуває в кращому становищі, щоб силою прокласти собі шлях до столу переговорів. Рука Макрона ослаблена політичним паралічем у Франції. Німеччина зайнята федеральними виборами і може не мати нового уряду до початку літа. Зростання в кращому разі слабке, а державні фінанси всюди напружені”, – додали в Financial Times.

Видання пише, що європейці щосили намагаються виробити свій власний внесок у будь-яке мирне врегулювання в Україні. За словами високопоставленого чиновника, за винятком Угорщини та Словаччини, держави-члени ЄС разом із союзниками у Великій Британії та Норвегії прихильні до збереження підтримки України.

Деякі європейські чиновники кажуть, що важливо чітко заявити про готовність Європи підтримати Україну. Серед них – міністр оборони Естонії. Макрон також вважає, що для Європи важливо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

До того ж, прагматичним сигналом у FT назвали схвалення спецпредставником Трампа з питань України Кіта Келлога дозволу використовувати для ударів по Росії далекобійну американську зброю. Він заявив, що це дасть новому президенту важіль впливу на Москву.

“Схоже, що зараз ми перебуваємо у фазі переходу від політичної та передвиборчої риторики до більш реальної та серйозної політики. Ми бачимо таку обережну еволюцію в бік більшої підтримки України, тому що вони розуміють, що, врешті-решт, вони не збираються кидати Україну”, – зазначив голова комітету з питань зовнішньої політики українського парламенту Олександр Мережко.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що команда Дональда Трампа повідомила європейським чиновникам, що новий президент США планує зберегти військову допомогу Україні. При цьому зазначалося, що Трамп має намір продовжити постачання американської зброї Києву після своєї інавгурації. Цю інформацію підтвердили три людини, знайомі з переговорами.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

На Полтавщині подружжя прокурорів — Миронов Андрій Васильович та Пальонна Ольга Олексіївна — опинилися у центрі суспільної уваги через користування поширеною в регіоні практикою дострокового оформлення спеціальної прокурорської пенсії. Обидва отримали право на пенсійні виплати приблизно у 40-річному віці, але при цьому продовжують працювати на своїх посадах у прокуратурі, поєднуючи статус пенсіонерів зі статусом діючих службовців.

Механізм, яким скористалося подружжя, добре відомий у професійному середовищі: ранній вихід на спеціальну пенсію фактично не означає припинення трудової діяльності. Навпаки, прокурори можуть і надалі займати керівні чи процесуальні посади, отримуючи повний розмір заробітної плати. Це дозволяє паралельно отримувати й значні пенсійні виплати — понад пів мільйона гривень на рік кожному.

За даними джерел, у прокуратурі Полтавщини такі випадки не поодинокі — сформувалися цілі «сімейні кланові структури», де раннє оформлення спеціальних пенсій та подальше перебування на посаді стали звичною схемою додаткового збагачення.

Окремі запитання викликає діяльність їхньої доньки, Миронової Ангеліни Андріївни. До недавнього часу вона була зареєстрована як приватна підприємиця, а її основним видом діяльності у КВЕД значилася «діяльність телефонних центрів». Цей вид діяльності напряму перетинається зі специфікою роботи шахрайських колцентрів, які останні роки активно діють у Полтаві та області. Після поширення цієї інформації ФОП Ангеліни Миронової було терміново припинено. Нині вона вже офіційно працевлаштована в органах прокуратури.

При цьому сукупний річний дохід родини, за попередніми оцінками, може перевищувати 3 мільйони гривень. Однак джерела також стверджують, що прокурорська родина користується окремими державними пільговими програмами, які призначені зовсім для інших категорій громадян — зокрема для соціально незахищених або ветеранів.

Практика дострокового оформлення спеціальних пенсій у поєднанні з продовженням служби давно викликає питання у фахівців та антикорупційних експертів. У випадку подружжя Миронових вона поєднується з ознаками сімейного працевлаштування та сумнівною підприємницькою діяльністю їхньої доньки, що створює ще більше підстав для перевірок.