ДБР викрило схему переправлення ухилянтів за кордон на Одещині

Колишній міністр економіки Тимофій Милованов заявив про складання повноважень члена Наглядової ради державної компанії «Енергоатом». Його рішення збіглося з діями уряду, який ухвалив постанову про дострокове припинення повноважень усієї ради підприємства. Кабінет міністрів також доручив провести терміновий аудит діяльності компанії, аргументуючи цей крок необхідністю з’ясувати всі обставини масштабної корупційної справи, що, за словами представників влади, може бути однією з найгучніших у секторі енергетики за останні роки.

В уряді наголошують, що перевірка має охопити фінансові операції, систему управління контрактами та внутрішній контроль у компанії. Особлива увага приділятиметься можливим зловживанням при закупівлях, укладанні угод та розподілі державних ресурсів. У свою чергу, експерти зазначають, що рішення розпустити Наглядову раду одночасно з початком аудиту може свідчити про намір влади оновити систему корпоративного управління в стратегічній галузі.

Тим часом один з чинних членів ради, економіст і ексміністр Тимофій Милованов, опублікував заяву про складання повноважень. У своїх публічних повідомленнях він послався на скандал навколо компанії та на необхідність не заважати розслідуванню. Проте рішення уряду формально означає, що рада була розпущена без індивідуальних відставок.

Причиною різкої реакції влади називають масштабну антикорупційну операцію, яку проводили НАБУ і САП — у ЗМІ вона з’явилась під кодовою назвою «Мідас». За повідомленнями, розслідування виявило зловживання в державних закупівлях і контрактах, що, за попередніми оцінками журналістів, могло призвести до значних втрат для компанії. Сам факт запуску аудиту та передання матеріалів до правоохоронних органів влада подає як доказ необхідності кадрових змін.

З офіційних джерел: уряд наголошує, що «усього спектру важелів впливу» — від призначення менеджменту до контролю діяльності — має нести Наглядова рада, і тому відповідальність за ситуацію в компанії лежить передусім на ній. Нове керівництво має «швидко перезапустити» компанію, провести аудит і допомогти слідству.

Поза офіційними заявами в публічному полі з’являються й припущення про мережу впливів і давніх контактів між окремими гравцями енергетичного та державного секторів. Частина журналістських матеріалів і публічних обговорень називає «переплетіння» бізнесу й державних посад як структурну проблему, але конкретні звинувачення щодо окремих осіб мають перевіряти правоохоронні органи в межах слідства. У цьому контексті урядовий аудит і кримінальні провадження мають визначити, які факти підтверджені, а які — лише припущення.

Що далі: держаудит та розслідування, швидка ротація у складі Наглядової ради та консультації з міжнародними партнерами щодо кандидатур — саме так уряд формалізував план «перезапуску». Водночас експерти попереджають: якщо аудит підтвердить системні порушення, це може спричинити не лише кадрові чистки, а й тривалі судові процеси і реструктуризацію механізмів держуправління у енергетиці.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ТЦК може мобілізувати навіть заброньованого, якщо він не повідомив про свою броню.

Такий висновок зробив Закарпатський окружний адмінсуд. Непридатний і заброньований чоловік подав позов на прикордонників, які затримали його на кордоні та відправили до ТЦК, звідки його відправили до військової частини.

Чоловік каже, що на ВЛК скарги і факт його перебування на військовому обліку в ТЦК як непридатного до уваги не брали

У ТЦК заявили, що чоловік не повідомив їх про свій статус, не надав документів, а інформації про це в “Оберезі” не було.

Суд постановив, що ті, хто має бронь або відстрочку від призову, зобов’язані самі повідомити про це “шляхом вчинення активних дій оформлення відповідним способом ТЦК”.

Сучасний смартфон давно перетворився на багатофункціональний інструмент, який використовується для спілкування, роботи, навчання, навігації, розваг і фінансових операцій. Водночас користувачі часто не замислюються, що десятки встановлених додатків продовжують працювати навіть тоді, коли екран вимкнений. Саме ці фонові процеси поступово споживають оперативну пам’ять, місце у сховищі та ресурси процесора, що з часом починає негативно позначатися на продуктивності пристрою.

Кожна програма під час запуску отримує частину оперативної пам’яті для виконання своїх завдань. Якщо додаток має складну структуру, постійно оновлює дані, надсилає сповіщення або синхронізується з серверами, він може залишатися активним у фоні навіть без прямої взаємодії з користувачем. За великої кількості таких програм смартфон починає відчувати дефіцит ресурсів: застосунки довше відкриваються, анімації стають ривчастими, система може «викидати» з пам’яті інші служби.

Соцмережі та месенджери: постійна синхронізація, оновлення контенту, push-повідомлення.

Відео та стрімінг: кешування, буферизація, завантаження відео та зображень.

Банківські та фінтех-додатки: складні алгоритми безпеки, фонові процеси, кешування.

Новини та агрегатори контенту: автоматичне оновлення та великий обсяг даних.

Додатки з віджетами та інтерактивними елементами: постійна фонове оновлення інформації (погода, фінанси).

До топ-застосунків в Україні входять Дія, monobank, Nova Poshta, а також міжнародні WhatsApp та Telegram. Ці програми активно використовуються і можуть істотно впливати на продуктивність смартфона.

Перевірте в налаштуваннях, які додатки споживають найбільше RAM та накопичувача, і видаліть непотрібні.

Очищайте кеш-дані для звільнення пам’яті.

Перезавантажуйте смартфон щонайменше раз на тиждень.

Вимикайте фонову активність та автоматичне оновлення для неважливих додатків.

Використовуйте легкі версії програм або нативні додатки замість веб-версій.

При можливості оновіть смартфон до моделі з 8 ГБ RAM або більше.

Дотримуючись цих рекомендацій, можна значно покращити швидкодію смартфона, продовжити термін його служби та зменшити стрес від повільної роботи пристрою.

Останнім часом держава дедалі активніше звітує про розгортання мережі ветеранських просторів, запуск нових програм і підготовку фахівців із супроводу ветеранів. У публічному просторі ці ініціативи подаються як системна відповідь на виклики післявоєнної адаптації. Втім, за гучними заявами та презентаціями дедалі чіткіше проступає інша картина, у якій ключову роль відіграє не людина з її потребами, а будівельні проєкти та освоєння бюджетних коштів.

Значна частина фінансування спрямовується на зведення або реконструкцію об’єктів, що формально називаються ветеранськими просторами. При цьому питання їх реального наповнення, доступності та практичної користі часто відходять на другий план. У багатьох випадках виконавці таких проєктів виглядають наперед визначеними, а кошториси — завищеними, що породжує сумніви щодо ефективності витрачання державних ресурсів.

Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової, замість концентрації на реальних потребах захисників, фактично стало частиною вертикалі розподілу бюджетних ресурсів разом із керівництвом Київської обласної державної адміністрації. За наявною інформацією, саме на рівні області формується повний цикл ухвалення рішень — від ініціювання «потрібних» об’єктів до затвердження тендерної документації з умовами, адаптованими під конкретних виконавців.

Показовим прикладом стала реалізація проєкту ветеранського простору в Бучанській громаді загальною вартістю майже 140 мільйонів гривень. Така сума є співмірною з будівництвом повноцінного реабілітаційного центру, однак публічного і детального обґрунтування вартості саме цього об’єкта надано не було. Відсутні й чіткі пояснення, які саме послуги за ці кошти отримають ветерани.

Закупівля відбулася за мінімальної конкуренції. Переможцем став консорціум «Будівельні ініціативи» — структура, створена безпосередньо перед проведенням тендеру та така, що не має підтвердженого досвіду реалізації проєктів подібного масштабу. Для державного бюджету це є прямим індикатором ризику, адже йдеться про десятки мільйонів гривень.

Порівняння з аналогічними соціальними об’єктами в інших регіонах демонструє суттєві відмінності у вартості. Навіть поверхневий аналіз дозволяє говорити про завищення кошторису щонайменше на 20–30 відсотків. У грошовому вимірі це означає переплату в межах від 28 до 40 мільйонів гривень лише за одним проєктом.

Механізм реалізації таких схем є типовим: неподілені лоти, завищені кваліфікаційні вимоги до учасників, відсутність реальної конкуренції. У таких умовах практично будь-яку суму можна подати як «ринкову», а перевірка доцільності витрат стає формальністю.

Фактично ці десятки мільйонів гривень могли б бути спрямовані на тисячі годин психологічної допомоги, програми реабілітації, перекваліфікації чи підтримку ветеранського підприємництва. Натомість кошти концентруються у будівельних кошторисах, де контроль ефективності використання бюджету максимально розмитий.

У підсумку під гаслами турботи про ветеранів формується система, у якій держава не стільки допомагає захисникам, скільки купує лояльність підрядників за бюджетний рахунок. І саме це дедалі більше схоже не на соціальну політику, а на цинічний бюджетний блеф.