ДБР викрило схему переправлення ухилянтів за кордон на Одещині

Штрафи за використання російської музики у закладах громадського харчування в Україні потребують значного підвищення, оскільки наявні санкції не виконують роль ефективного стримувального механізму. Таку заяву зробив голова підкомітету з питань музичної індустрії Верховної Ради та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME Олександр Санченко в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він зазначив, що поточний штраф у розмірі 170 гривень виглядає фактично символічним, особливо для великих ресторанів, кафе та розважальних закладів.

Санченко підкреслив, що навіть із наявністю відповідних заборон, поточні штрафи не є достатнім стимулом для бізнесу дотримуватися законодавчих вимог. За його словами, для великих підприємств, які часто працюють з прибутками в сотні тисяч або навіть мільйони гривень, такі штрафи не складають серйозної загрози, що дозволяє їм ігнорувати обмеження без великих наслідків. Підвищення штрафів дозволить створити реальну загрозу для порушників, стимулюючи їх до більш свідомого ставлення до музичної політики країни.

Санченко наголосив, що для реальної ефективності санкцій потрібна не лише чітка процедура фіксації порушень, а й значно вищий розмір штрафу. На його думку, сума має перевищувати 50 тисяч гривень, щоб у власників закладів виникав реальний страх перед покаранням і бажання дотримуватися законодавства.

Він також повідомив, що наразі профільний комітет працює над створенням дієвого механізму контролю та відповідальності спільно з уповноваженою із захисту державної мови Оленою Івановською. Йдеться про напрацювання нових правил, які дозволять ефективніше реагувати на порушення мовного законодавства у сфері обслуговування.

Очікується, що рішення щодо посилення відповідальності за трансляцію російської музики у закладах громадського харчування можуть бути ухвалені вже наступного року. Законодавці підкреслюють, що йдеться не про формальну заборону, а про реальний інструмент захисту українського культурного простору.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко підтвердила, що завдяки злагодженій роботі Центру реагування на кіберінциденти Міністерства оборони, реєстри Міноборони працюють у штатному режимі. Вона також зазначила, що команда цілодобово моніторить ситуацію, попереджаючи можливі кіберзагрози, що дозволяє забезпечити безперервну роботу систем.

Через відновлювальні роботи в держреєстрах Міністерства юстиції було призупинено можливість отримання відстрочок у застосунку “Резерв+”. Зараз в програмі “Резерв+” доступні лише вже отримані відстрочки, які залишаються дійсними та коректно відображаються. Водночас Черногоренко зазначила, що всі зусилля спрямовані на якнайшвидше відновлення цієї послуги.

За словами Черногоренко, реєстри Міністерства оборони працюють без збоїв, однак через велику кількість запитів очікування документів у програмі “Резерв+” може зайняти більше часу, ніж зазвичай. Проте електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними для громадян.

Міністерство юстиції продовжує працювати над відновленням доступу до своїх критично важливих систем, що може зайняти до двох тижнів. Водночас віцепрем’єрка Ольга Стефанішина повідомила, що витік даних із держреєстрів після цієї атаки наразі не підтверджено.