ДБР затримало групу військових за розкрадання та продаж дизельного пального

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Литвин зазначив, що «першим завданням є, звичайно, протидія дезінформації». Він підкреслив, що інформаційний пункт може стати основою, з якої починається все.

«Якщо люди не розуміють, що відбувається, або якщо партнери не розуміють позицію України, то інші пункти буде складно реалізувати», – сказав Литвин.

У реалізації цього плану братимуть участь ключові структури, такі як Головне управління розвідки (ГУР), Служба зовнішньої розвідки та Служба безпеки України (СБУ). Це свідчить про серйозний підхід уряду до питання дезінформації, яка стала важливою складовою стратегії України у війні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

В інтерв’ю Подоляк зазначив, що Росія використовує свої прикордонні території для розміщення артилерії, реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), невеликих авіаційних баз і пускових установок для балістичних ракет. Це дозволяє їй наносити масштабні удари по цивільному населенню інших країн, одночасно перебуваючи під ілюзією, що її власні території залишаться недоторканими.

“Це війна без правил ведення війни”, — відзначив Подоляк, підкреслюючи, що Росія вважає свої території недоторканими, нехтуючи законами війни. Вона сподівається, що ніхто не зможе завдати шкоди її логістичній та інфраструктурній системі на території РФ.

Подоляк вважає, що Україні потрібно скористатися двома основними шляхами для зміни цього підходу. Перший — це руйнування військової інфраструктури Росії на її території через сухопутні операції. Він вважає, що Україна має можливість і необхідність здійснювати такі операції, щоб захистити свої прикордонні області.

Другий шлях — завдання далекобійних ударів по глибині Росії. Подоляк підкреслює необхідність масштабних і регулярних ударів, для яких потрібні значні запаси ракет і відмова від “неформальних заборон” на використання цих ракет на території РФ.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.