Де в Україні найдорожча земля: ціни сягають понад 120 тис. грн за гектар

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та стягнув на користь держави автомобіль Audi Q7 2023 року випуску, вартістю близько 4,2 мільйона гривень. Це рішення стало важливим кроком у боротьбі з корупцією, зокрема у місцевих органах влади. Згідно з даними прокуратури, цей автомобіль фактично використовував міський голова Самбора на Львівщині, Юрій Гамар, хоча в офіційних документах транспортний засіб був зареєстрований на його доньку Тетяну Москвяк.

Прокурори САП стверджували, що ані Гамар, ані його родичі не мали законних доходів, достатніх для придбання такого дорогоцінного автомобіля. Вони надали суду докази того, що після покупки Audi Q7 автомобілем активно користувався саме мер міста, хоча формально його власником значилася донька. Це викликало підозри у прокуратури щодо законності джерел фінансування придбання транспортного засобу.

Суд погодився з позицією прокурора та визнав актив незаконним для приватного володіння, застосувавши механізм цивільної конфіскації — інструмент, що дозволяє стягувати в дохід держави майно, набуте без підтверджених законних доходів. У рішенні зазначено, що автомобіль переходить у власність держави.

Це рішення викликало суспільний резонанс і стало ще одним прикладом застосування антикорупційних механізмів проти посадовців. Утім, одразу після публічної інформації аналітики та правозахисники звернули увагу на оновлену декларацію Юрія Гамара: у ній зафіксовано придбання іншої Audi Q7, вже 2025 року випуску, вартістю майже 4,9 млн грн.

Наявність у декларації нової дорогої машини викликала додаткові запитання щодо джерел доходів і прозорості витрат посадовця. Представники громадських організацій закликали правоохоронні органи перевірити обставини придбання другої Audi і, за потреби, вжити заходів відповідно до закону. У самій мерії офіційних коментарів щодо нового запису в декларації станом на момент публікації не надходило.

У світі автомобільної індустрії завжди нас вражають як нові технології та інновації, так і ретро-техніка, яка відображає винахідливість минулих поколінь. Один із таких унікальних екземплярів — український електромобіль, який вразив своєю оригінальністю та неординарністю. Цей саморобний електромобіль, створений понад півстоліття тому, використовує агрегати серійних радянських автомобілів та має неперевершений характер.

У Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші зберігається цей унікальний експонат, що додає йому особливого історичного значення. Створений у технічному гуртку ліцею, цей електромобіль є свідченням того, як навіть у далекому минулому в Україні було місце для інновацій та експериментів у автомобільній галузі.

Хоча характеристики цього електрокара залишаються невідомими, його унікальність полягає в простоті конструкції та використанні відновлених деталей з існуючих автомобілів. Органи керування є надзвичайно простими, що свідчить про те, що навіть у ті далекі часи створення автомобіля прагнули до доступності та простоти.

Історія українського електромобіля — це не лише історія автомобільного прогресу, а й приклад винахідливості та наполегливості українських механіків та інженерів. Цей експериментальний проект є частиною спадщини та пам'яті про те, що навіть у найскладніших часах талановитість та винахідливість знаходять свій вираз у творчості та технологічних рішеннях.

Український електромобіль, створений понад півстоліття тому, є не лише технічним досягненням, а й символом винахідливості та наполегливості українських механіків. Цей експериментальний проект відображає дух творчості та впевненості у власних можливостях, що зумовило його створення навіть у складні часи минулого. Збережений у Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші, цей електромобіль є свідченням того, що інноваційний дух та бажання досягти нових вершин завжди були притаманні українським інженерам та механікам.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що стосується привласнення майна в особливо великих розмірах. Правоохоронці зосередили увагу на перевірці можливої змови між керівництвом ТОВ «Автомагістраль-Південь» та посадовцями Міністерства розвитку громад та територій, а також Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

За версією слідства, предметом розслідування є системне розкрадання державних та міжнародних коштів, виділених на реалізацію інфраструктурних проєктів. У центрі ймовірної координації зазначають колишнього куратора програми «Велике будівництво» Юрія Голика. За даними слідства, він міг використовувати свої професійні зв’язки для погодження умов тендерів і сприяння укладенню контрактів, що створювало умови для непрозорого використання бюджетних коштів.

Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

«Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.