Четвер, 13 Листопада, 2025

Розслідування можливого розкрадання коштів на інфраструктурних проєктах

Важливі новини

Від російської атаки у Сумах загинуло троє людей, серед них дитина

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

22 жовтня у небі над Сумщиною ППО успішно збила 25 ворожих безпілотників. Проте ворожі війська продовжують обстрілювати Суми.

Вранці ворог завдав удару по житловому багатоквартирному будинку та об’єктам критичної інфраструктури. Наслідки ранкової атаки наразі уточнюються.

На жаль, внаслідок нічних обстрілів, які влучили у житлові будинки приватного сектора обласного центру, загинули три людини, серед яких – одна дитина.

Виклик розвитку: половина підприємств України бореться зі стрімким зростанням дефіциту робочої сили

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Актор Тарас Цимбалюк став новим “Холостяком”

Український актор Тарас Цимбалюк, відомий за ролями в серіалах “Спіймати Кайдаша”, “Жіночий лікар” та “Кріпосна”, офіційно стане головним героєм 14 сезону романтичного реаліті-шоу “Холостяк”. Вперше прокоментувавши свою участь у проєкті, актор не лише поділився емоціями, а й закликав підтримати збір для ЗСУ. “Мене чекає новий виклик, нові емоції й абсолютно новий формат існування на телебаченні! […]

Заступник Кличка Андронов звинуватив депутата Вітренка у політичній маніпуляції навколо бюджету Києва

На тлі підготовки до найближчої бюджетної сесії у Київській міській державній адміністрації (КМДА) загострився конфлікт між заступником голови КМДА Владиславом Андроновим і депутатом Київради Юрієм Вітренком. Приводом стала заява останнього про нібито пріоритетне фінансування парків і скверів у проєкті бюджету-2025. У відповідь Андронов заявив, що подібні твердження — це політична маніпуляція, яка не має нічого […]

У Харкові викрито схему з закупівлі цукру для комунальних установ: завищення цін та виведення бюджетних коштів

У Харкові було розкрито злочинну схему, пов’язану з закупівлею цукру для комунальних лікарень та соціальних установ. Керівники цих закладів діяли у змові з приватними підприємцями, систематично завищуючи ціни на продукцію та незаконно виводячи бюджетні кошти. За даними слідства, цю схему організували ФОПи Яна Луценко, Ольга Чучкіна, Григорій Шляхов та компанія ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС».

Злочинці ставали єдиними учасниками тендерних закупівель, а отже, фактично й автоматичними переможцями, оскільки їхні ціни були значно вищими за ринкові. За підрахунками, завищення вартості цукру складало від 25 до 40%. У такий спосіб, за попередніми оцінками, з бюджету було виведено десятки мільйонів гривень.

Так, у лютому 2025 року «Університетська лікарня» закупила 300 кілограмів цукру за ціною 44,6 грн/кг, тоді як у торговельних мережах середня вартість становила близько 34 грн. У травні того ж року Територіальний центр Салтівського району придбав цукор по 44,5 грн/кг при ринковій ціні 33 грн.

У «Слобожанській лікарні» ситуація була ще грубшою — договір закупівлі взагалі не оприлюднили в системі ProZorro, що є прямим порушенням законодавства і свідченням спроб приховати реальні умови угоди.

Схему прикривали представники податкової та інших контролюючих органів, які отримували неправомірну вигоду й не проводили перевірки. Це дозволяло продовжувати розкрадання коштів безкарно.

У зв’язку з цим подано скаргу з вимогою перевірити всі тендери із закупівлі цукру в Харкові, провести аудит витрат та притягнути до відповідальності всіх причетних посадових осіб.

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що стосується привласнення майна в особливо великих розмірах. Правоохоронці зосередили увагу на перевірці можливої змови між керівництвом ТОВ «Автомагістраль-Південь» та посадовцями Міністерства розвитку громад та територій, а також Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

За версією слідства, предметом розслідування є системне розкрадання державних та міжнародних коштів, виділених на реалізацію інфраструктурних проєктів. У центрі ймовірної координації зазначають колишнього куратора програми «Велике будівництво» Юрія Голика. За даними слідства, він міг використовувати свої професійні зв’язки для погодження умов тендерів і сприяння укладенню контрактів, що створювало умови для непрозорого використання бюджетних коштів.

Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

«Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.

Останні новини