Демобілізація для обраних: Святослав Вакарчук звільнився з лав ЗСУ

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Бізнесмен і колишній голова Національного банку Сергій Тігіпко розширює свою фінансову імперію. Пресслужба його групи ТАС сьогодні, 18 жовтня, заявила про укладення договору про купівлю Ідея Банк, яким володів польський Getin Holding.

У повідомленні уточнюється, що загальний баланс Ідеї за 30 червня 2024 року був на рівні $162 млн, а офіційна вартість угоди становила $34 млн – майже вп’ятеро менше.

У гривні $34 млн за поточним офіційним курсом – це 1,4 млрд грн і 78% регулятивного капіталу Ідея Банку на 1 вересня 2024 року. Банк купили з уцінкою або дисконтом, кажучи фінансовою мовою.

Продаж Ідея Банку – став вимушеним для польського холдингу. На ній наполягав Національний банк України після того, як ще навесні 2023 року відсторонив польського власника Лєшека Чарнецкі та його Getin Holding від управління українською структурою через кримінальну справу в Польщі.

Репутацію польських власників в Україні було визнано небездоганною і їх позбавили права впливу на банк. Це сталося через кримінальну справу стосовно Чарнецкі (суд навіть відправляв його до ув’язнення), порушену польськими правоохоронними органами ще 2018 року – його звинувачували в обмані клієнтів і шахрайстві, пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Силовики заявили, що інвесторам обманом продавали облігації GetBack, і ті в підсумку зазнали великих збитків.

Getin Holding працював в Україні 17 років і ще 2007 року купив Ідея Банк. Сильною стороною цієї фінустанови вважається кредитування населення: за даними Нацбанку, на 1 вересня 2024 року вона була на 9 місці серед 62 банків з кредитування населення з портфелем 4,6 млрд грн. Переважно це карткові кредити та кредити готівкою. На той час банк обслуговував 443 тис вкладників, які тримали у нього на рахунках 3,6 млрд грн – перебував на 23 місці за депозитами населення. 8 місяців 2024 року Ідея банк закінчив із прибутком 473 млн грн і заплатив податків на 158 млн грн.

Для Сергія Тігіпка Ідея стане третім банком у володінні. Йому також належить ТАСкомбанк і Універсал Банк (monobank). За даними НБУ, він володіє обома безпосередньо на 100%. Регулятор зареєстрував під ім’ям Тігіпка банківську групу, до якої входять також страхові компанії («Універсальна», СК «ТАС»), брокери, фінансові компанії, недержавний пенсійний фонд, кілька компаній на Кіпрі та багато іншого. Також бізнесмен має компанії в металургії, вагонобудуванні, сільському господарстві, харчовій промисловості, нерухомості, логістиці.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.

Проблеми українського агросектору: від грошей до мобілізації

Складнощі з фінансуванням, пальним та мобілізацією посилюють негативний вплив на український аграрний сектор. За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, фермерам України не вистачає обігових коштів для посівної, а також працівників через масову мобілізацію.

Нинішні ціни на сільгосппродукцію змушують фермерів розглядати зменшення посіву культур, як от кукурудзи та соняшнику. Проте, зростає інтерес до олійних культур, таких як соя та ярий ріпак, через їх високу маржинальність.

Уряд також передбачає зниження врожайності на 4-5% у 2024 році, що призведе до зростання вартості елеваторних послуг через підвищення цін на електроенергію. Очікується також підвищення орендної плати за землю на 5% до $125 за 1 гектар у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

У висновках можна зазначити, що український агросектор стикається зі складними викликами, такими як нестача фінансів для посівної та працівників через масову мобілізацію. Ці проблеми можуть призвести до зменшення посівів культур, таких як кукурудза та соняшник, але зростає інтерес до олійних культур через їх високу маржинальність. Прогнозується також зниження врожайності і збільшення вартості елеваторних послуг та орендної плати за землю. Уряду слід удосконалити політику та надати підтримку фермерам, щоб забезпечити стабільність та розвиток українського аграрного сектору.

Правоохоронні органи розкрили злочинну схему, спрямовану на незаконне отримання груп інвалідності для шахтарів. Згідно з інформацією, оприлюдненою Українською правдою, колишній народній депутатці та п'ятьом спільникам була повідомлена про підозру у здійсненні цієї схеми. Особливу увагу заслуговує Ірина Сисоєнко, народний депутат від партії "Самопоміч", яка опинилася в центрі цього скандального розслідування.

Слідство встановило, що колишня народна депутатка, яка наразі працює в столичному інституті з профілактичної медицини, організувала виготовлення та продаж фіктивних документів про отримання групи інвалідності через професійні захворювання.

Схема включала співпрацю з медичними закладами та посередниками з Львівщини. Посередники вимагали від шахтарів велику суму грошей за спрощене оформлення медичних документів, яке фактично не відбувалося.

«Під час передачі 32 тис доларів США посередника та заступницю керівника закладу затримали в порядку ст. 208 КПК України. За місцем проживання та роботи учасників злочинної схеми проведено обшуки на території міста Києва, Львівської та Донецької областей. Виявлено та вилучено 629 тис доларів США, 9 млн грн, 34 тис євро, чорнову документацію, мобільні телефони з перепискою.

Заступниці директора медустанови та посереднику обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів іншим учасникам схеми та встановлюються всі посадові особи, причетні до незаконної схеми», — сказано у повідомлені.