Нічні удари: дрони ГУР МО знищили російський корвет “Сергій Котов”

Верховна Рада України зробила важливий крок у напрямку вдосконалення законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Пропонується встановити, що під час дії воєнного стану:

– військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули до місця проходження служби, військова служба та дія контракту продовжується. Також поновлюються виплати та здійснення продовольчого, речового забезпечення, пільг і гарантій;

– розпочаті кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини та добровільно прибули, не є підставою для відмови у продовженні військової служби та дії їхнього контракту.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вторгнення України на російську територію призвело до зростання цін на газ до найвищого рівня цього року через побоювання переривання постачання. Однак обидві сторони мають вагомі фінансові стимули для продовження транзиту. Для Києва транзит газу є критично важливим джерелом доходів для економіки, яка постраждала від війни. У 2021 році Україна отримала близько 1 мільярда доларів від транзиту газу.

Для Росії, в свою чергу, Європа є одним із найбільших споживачів її трубопровідного газу, і стабільність постачання залишається важливою для збереження ринкових позицій.

Україна має вагомі підстави для захисту своєї газотранспортної інфраструктури. Наявність функціонуючих трубопроводів є критично важливою не лише для економічних причин, але й для запобігання можливим військовим атакам на невикористовувані чи пошкоджені об’єкти. Витрати на ремонт таких об’єктів можуть бути значними, що підкреслює необхідність збереження їх у робочому стані.

Наразі газозабірна станція “Суджа”, ключовий пункт транзиту газу, перебуває під контролем українських військ. Російський постачальник ПАТ “Газпром” повідомив, що продовжує постачати газ до цього пункту, зберігаючи стабільні щоденні потоки в діапазоні від 37 до 40 мільйонів кубометрів. Це дещо менше ніж 42 мільйони кубометрів на добу, які постачалися до початку операції в Курській області. Зменшення обсягів постачання відображає зниження попиту з боку європейських споживачів.

Міністерство енергетики України відмовилося від коментарів, але НАК “Нафтогаз” підтвердив, що “має намір продовжувати надавати послуги з транспортування газу відповідно до угоди”. Угода про транзит газу між Україною і Росією, термін дії якої спливає в грудні, залишається в силі.