Демографічна криза в Україні: Містечко Гоща як відображення тенденцій скорочення населення

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

«Ми не можемо віддати наші території. Конституція України забороняє нам це робити. Де-факто ці території зараз контролюються росіянами. У нас немає сил, щоб повернути їх. Ми можемо розраховувати тільки на дипломатичний тиск з боку міжнародної спільноти, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів», – заявив президент в інтерв’ю Le Parisien.

На запитання про готовність сісти за стіл переговорів із Путіним він не став виключати такої можливості. Але сказав, що спочатку потрібно розробити «мирний план».

«Важливо не те, хто перед вами. Важливо, в якому стані ви ведете переговори. Я не думаю, що ми перебуваємо в слабкому становищі, але й не в сильному теж. Ми в НАТО? Ми не знаємо. Чи будемо ми частиною Євросоюзу? Так, у майбутньому, але коли? Сісти за стіл переговорів із Путіним у таких умовах означало б дати йому право вирішувати все в нашій частині світу. Спочатку нам потрібно розробити модель, план дій або мирний план, називайте як хочете. Тоді ми зможемо представити його Путіну або, в ширшому сенсі, росіянам», – заявив Зеленський.

Напередодні Зеленський заявив Трампу, що не хоче «поспішати» із закінченням війни.

Сучасні харчові тенденції дедалі більше зосереджуються на білку, який став справжнім символом здорового способу життя. Його можна зустріти не лише у звичних продуктах, а й у протеїнових батончиках, спортивних коктейлях, спеціальних порошках і навіть у каві чи чаї. Популярність пояснюється тим, що білок допомагає відновлювати м’язи після фізичних навантажень, підтримує тривале відчуття ситості та може сприяти контролю ваги.

Однак дієтологи застерігають: надмірне захоплення протеїновими добавками та продуктами з підвищеним вмістом білка може призвести до дисбалансу в харчуванні. Коли основний акцент робиться лише на білку, часто недооцінюється значення інших важливих нутрієнтів, зокрема клітковини, яка відіграє ключову роль у здоров’ї травної системи.

Клітковина виконує важливу роль у травленні, підтримує баланс кишкової мікрофлори та знижує запалення. Вона пов’язана із зниженням ризику діабету, інсульту та серцево-судинних хвороб. Проте більшість людей отримують її значно менше за рекомендовані 30 г на день.

Популярність білка пояснюється його ефектністю: м’язи помітні одразу, тоді як користь клітковини складніше відчути. Маркетинг активно підживлює цю тенденцію, продаючи продукти з доданим білком як «здорові», а соцмережі створюють справжню «білкову лихоманку».

Водночас надлишок білка може бути шкідливим: він перевантажує нирки, провокує камені, негативно впливає на кістки, а в деяких випадках викликає нудоту. Тому важливо дотримуватися балансу, обирати різноманітні джерела білка та не забувати про клітковину та інші необхідні нутрієнти.