П’ятниця, 16 Січня, 2026

Демографічна криза в Україні: війна поглибила давні проблеми із тривалістю життя та народжуваністю

Важливі новини

Прогнозується зростання захворюваності на COVID-19 в Україні

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прогнозовано, що скоріш за все в серпні ми будемо спостерігати зростання й таке ж зростання буде продовжуватися до вересня включно. У вересні почнеться так званий епідемічний сезон ГРВІ та грипу. Зазвичай ми поступово вже підходимо до того, що у вересні та жовтні ми почнемо бачити перші прояви циркуляції інших респіраторних вірусів. Інші респіраторні віруси вони достатньо обмежують циркуляцію COVID-19, тому що ніколи не буває такого, щоб циркулювало 3 або 4-5 різних респіраторних вірусів

Підбиваючи підсумок він зазначив, що скоріш за все впродовж серпня-вересня в Україні буде зареєстрований підйом захворюваності.

Також за прогнозами він не повинен перевищувати показники міжепідемічного періоду, тобто не повинно призводити до введення протиепідемічних заходів

Він також розповів, що в Україні за останній місяць трохи більше як 2,5 тис. людей вакцинувалися від COVID-19 й зауважив, що це найнижчі показники в літні місяці й від початку року.

Кожного року спостерігаємо, що в березні-травні, навіть ще і в червні, підтримується рівень вакцинації на рівні 8-10 тис. Липень і серпень – найспокійніші місяці для населення, коли дуже низька кількість звернень

Кузін повідомив, що в Україні є понад 500 тис. доз вакцини проти COVID-19.

Також Кузін заявив, що в Україні поки що немає ризиків введення локальних карантинів або обмежувальних заходів через COVID-19.

Кузін повідомляв, що на території України циркулює щонайменше 10 різних підтипів коронавірусу, зокрема і штам FLiRT, який був зареєстрований вперше в світі в березні цього року. В країні за останній місяць зросла кількість захворювань, але поки що нема прогнозів про можливість епідемії.

Зеленський двічі заговорив про вибори у США: що стоїть за заявами

Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що поява у публічному просторі теми виборів в Україні була свідомим кроком Банкової. За словами співрозмовника, це ініціатива Андрія Єрмака, який вважає, що акцент на виборчій тематиці допомагає Києву одночасно працювати на кілька напрямків. Під час візиту до США Володимир Зеленський двічі публічно заговорив про можливість виборів — спершу […]

Сімейна підготовка до Нового року: як Надя Дорофєєва створювала святкову атмосферу вдома

Українська співачка Надя Дорофєєва поділилася у соціальних мережах теплими моментами родинної підготовки до новорічних свят. Разом із чоловіком, ресторатором Мішею Кацуріним, та його дітьми вона перетворила дім на простір затишку й очікування дива. Центральним елементом інтер’єру стала велика жива ялинка, яку родина прикрасила у стриманому, але дуже душевному стилі.

Підготовка розпочалася з вибору світла: ялинку огорнула гірлянда з м’якими жовтими вогниками, що створили теплий фон і додали відчуття спокою. Далі дерево наповнили деталями — прозорими кульками, підібраними в єдиній естетиці, без надмірної яскравості. Такий підхід підкреслив природну красу ялинки й зробив декор гармонійним.

Надя Дорофєєва та Міша Кацурін перебувають у шлюбі з 2023 року. У пари наразі немає спільних дітей, однак Міша виховує доньку Сашу та сина Івана від попереднього шлюбу.

Раніше Надя неодноразово ділилася зі своїми шанувальниками сімейними святковими традиціями та тим, як готується до свят разом із близькими. Цього року ялинка в їхньому домі стала першим кроком до створення новорічної атмосфери.

Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

У 2024 році Одеська область отримала з державного бюджету понад 83 мільйони гривень на забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Однак замість реальної допомоги родинам більша частина цих коштів залишилася невикористаною. Як свідчать офіційні дані, понад 53 мільйони гривень так і не були розподілені в межах Одеської міської територіальної громади, а ще понад […]

Війна за ритуальний бізнес у столиці. Оприлюднено скандальний фільм

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У мережі оприлюднено фільм про боротьбу за похоронний бізнес у столиці. Автори матеріалу стверджують, що цей ринок у Києві захопили структури, які підконтрольні керівництву столиці. Також у фільмі задокументовані випадки нелегального продажу ритуальних послуг людьми Володимира Кличко.

Вони наполягають, що протягом довгого часу керівні особи та структури приховують інформацію стосовно цієї теми. При цьому автори сюжету пов’язують переділ ринку з мером Києва Віталієм Кличком та його найближчим соратниками.

Зокрема, у скандальному відео про те, як команда Володимира Кличка заробляє буквально з кожного померлого кияна, а в своєму так званому бізнесі використовує погрози, шантаж та рейдерство. Крім того, “бізнес Кличко на померлих киянах” працює повністю нелегально, та ні копійки не заплатив до бюджету.

Ситуацію у відео коментує керівниця і власниця компанії «Петро Великий» Алла Ландар. Це підприємство надає ритуальні послуги в столиці з 1994 року. Ландар заявляє про рейдерство, та розказує про погрози в свою адресу.

Також у фільмі пряма мова інших киян, пострадавших від незаконних дій Кличка та його людей: в хід йшло все – від погроз, до примінення фізичної сили до жінок.

На скандальні звинувачення ніхто зі згаданих керівників столиці так і не відреагував.

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Останні новини