Субота, 18 Квітня, 2026

Демографічна криза в Україні: війна поглибила давні проблеми із тривалістю життя та народжуваністю

Важливі новини

Чи проводилися обшуки у НАБУ Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою?

Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснила рейди в Державній службі розслідування Національної поліції – одному з найбільш скорумпованих правоохоронних структур, який, за твердженням, перебуває під впливом Олега Татарова. Ці заходи мають на меті виявлення та припинення каналів корупції, які можуть істотно підірвати довіру громадян до правоохоронних органів. Розслідування проводиться в рамках загальнонаціональної стратегії боротьби з корупцією та підкреслює важливість незалежного та безперешкодного функціонування правової системи.

САП веде досудове розслідування, керуючи процесом у справі, що стосується можливих кримінальних порушень за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України, які можливо були скоєні співробітниками Національного антикорупційного бюро.

Після того, як співробітник НАБУ надіслав службову записку, розпочалося відповідне провадження.

Уточнено, що САП не проводила жодних обшуків або слідчих дій у приміщеннях НАБУ за їх ініціативою. Обшук відбувся лише за місцем проживання одного з детективів НАБУ.

Для проведення обшуку залучили Національну поліцію України через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ. При цьому працівники поліції не мали і не мають доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Ця подія, безумовно, є безпрецедентною.

Після наказу спеціального антикорупційного прокурора Клименка, прокурори САП та співробітники департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції здійснили обшуки у детектива спецпідрозділу НАБУ, який працює під прикриттям.

Співробітники НАБУ висловлюють шок від того, що керівник САП, Клименко, який сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти Нацбюро ДСР Нацполіції – один з найбільш корупційних правоохоронних підрозділів, який виконує вказівки впливового заступника голови офісу президента Олега Татарова – колишнього підозрюваного у справі НАБУ.

Сьогоднішні дії САП підкреслюють конфлікт між двома антикорупційними органами, наслідки якого стають непередбачуваними.

Дивно, що підрозділ агентів під прикриттям, який є найбільш таємним у НАБУ, став предметом інтересу, і той факт, що Клименко надав поліції та Татарову доступ до багатьох матеріалів цього підрозділу, має важливі наслідки.

У Києві акушера-гінеколога засудили до 3 років ув’язнення за смерть немовляти

У Києві суд ухвалив вирок акушеру-гінеколога, який працював у приватній клініці, засудивши його до 3 років ув’язнення за смерть новонародженого. Лікар був визнаний винним у неналежному виконанні своїх обов’язків, що призвело до смерті немовляти через невчасно проведену операцію кесаревого розтину. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури. Обвинуваченому присуджено тюремний строк, а медичний заклад, де […]

The post У Києві акушера-гінеколога засудили до 3 років ув’язнення за смерть немовляти first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Нерозірвані корупційні ланцюги в податковій службі Харківщини: системна бездіяльність та відсутність реальних змін

Попри розслідування, розпочате Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Національним антикорупційним бюро ще в лютому 2024 року, у Головному управлінні ДПС у Харківській області не відбулося жодних відчутних зрушень. Схеми, пов’язані з незаконним «поверненням ПДВ», штучним внесенням підприємств до категорії ризикових та блокуванням податкових накладних, продовжують функціонувати, перетворюючи податкову систему регіону на інструмент тиску та збагачення обмеженого кола осіб.

За даними підприємців і громадських активістів, на керівних позиціях формально відбулися певні кадрові ротації, проте фактичні виконавці сумнівних рішень залишилися на своїх місцях або передали повноваження лояльним «приймачам». Подібна практика дозволяє зберігати контроль над фінансовими потоками та ухилятися від кримінальної відповідальності, створюючи видимість оновлення структури.

Заступниця начальника Світлана Подсоха та її донька Анна Подсоха, яка очолює управління податкових ризиків, володіють квартирами, будинками, землею, елітними авто та нежитловою нерухомістю у центрі Харкова. Борги за комунальні послуги вони не сплачують, а стягнення через суд не впливає на їхній статус.

Юлія П’яташ, колишня «права рука» Гладченка та Марєхіна, уникла покарання, здавши керівників, і залишилася на посаді начальниці відділу ризиків. Її майно включає кілька квартир, землю, автомобіль та доларові заощадження. Донька проживає у Польщі, а борги за комунальні послуги перевищують 21 тисячу гривень.

Сергій Захаров, офіційно головний державний інспектор, фактично є «касиром» Селезня, збираючи «данину» з бізнесу та розподіляючи її між своєю «четвіркою». Він володіє автопарком, нерухомістю, готівкою та банківськими рахунками. Захарова «забронювали» від мобілізації, тоді як справжні податківці вже служать на фронті.

Прифронтовий Харків страждає від війни щодня: гинуть люди, руйнуються будинки, а податківці продовжують збагачуватися на тіньових схемах, прикриваючись посадами та зв’язками. Експерти та активісти ставлять питання: чи залишаться нові «податкові феодали» без покарання і чи держава готова протистояти корупції у прифронтових регіонах?

Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію

Після чергової ракетної атаки на Одесу в мережі з’явилася хвиля обурення через необережність місцевих блогерів і представників влади, які розголосили інформацію, що могла допомогти ворогу. Військовий оглядач Олександр Коваленко вказує, що це стало прямим наведенням для російських ракет. Сьогодні, об 11:54, з території тимчасово окупованого Криму було здійснено пуск російської балістичної ракети 9М723 ОТРК “Іскандер-М” […]

The post Як блогери й влада Одеси злили ворогу стратегічну інформацію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

В Україні готують законопроєкт, який має виправити викривлення у чинній системі пенсійного забезпечення. Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії. За її словами, зараз існує ситуація, коли дві особи з однаковим трудовим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію у різні роки, отримують різні виплати. У міністерстві вже […]

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Останні новини