Вівторок, 2 Грудня, 2025

Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему

Важливі новини

Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку

Сьогодні Міністерство фінансів України підписало угоди з Світовим банком про надання Україні 2 мільярдів доларів через механізм DPL (Development Policy Loan). Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці в Телеграмі, передає Укрінформ. За словами Шмигаля, ці кошти Україна почне отримувати за рахунок заморожених російських активів. Перші 1 мільярд доларів надасть Світовий банк […]

The post Україна отримує 2 мільярди доларів від Світового банку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі

Витрати на комунальні послуги є одними з основних для домогосподарств у всьому світі, і ці витрати значно варіюються в залежності від країни. За останнім аналізом, Україна має найнижчі рахунки за комунальні послуги в порівнянні з європейськими країнами. В середньому українці платять близько 85,14 євро (приблизно 3703 грн) на місяць, що значно менше, ніж в інших […]

The post Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

МЗС Білорусі погрожує закриттям українського посольства через інцидент із дронами

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.

Українці стали більше вживати алкоголь: зріс попит на міцні напої та дешеве імпортне вино

Попри повномасштабну війну, обсяги продажу алкоголю в Україні залишаються високими. За словами керівника та співвласника компанії Vitis Group Сергія Мазура, у 2025 році продажі вина та ігристого майже досягли довоєнного рівня в натуральному вираженні, але в грошовому — ринок просів на 30–40%. Причина полягає у зміні структури споживання. Після початку війни велика частина споживачів середнього […]

Харківська вертикаль впливу в ГРСУ: як змінюється компанія після приходу нового керівництва

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

Україна стикається з катастрофічними наслідками демографічної кризи, яка почалася ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Однак саме війна стала ключовим фактором, що значно погіршив ситуацію. Як пише видання Der Spiegel, майже сім мільйонів українців були змушені покинути країну через бойові дії, що стало найбільшим демографічним відтоком за всю сучасну історію.

Зазначається, що населення України почало старіти ще в 1960-х роках, ситуацію погіршив економічний колапс 1990-х років, коли розпався Радянський Союз, адже “мільйони жінок і чоловіків боялися за своє майбутнє”, тому народжували менше дітей або емігрували.

А вже повномасштабна війна Росії, яка почалася у лютому 2022 року, пише видання, “перетворила демографічну кризу на катастрофу”. І наводить такі дані: майже сім мільйонів людей втекли за кордон, щонайменше п’ять мільйонів українців зараз живуть під російською окупацією, десятки тисяч мирних жителів і до 100 тисяч військових загинули.

Якщо на початку 1990-х років в Україні проживало 51,5 мільйона мешканців, то зараз на підконтрольній Києву території мешкає лише 29 мільйонів, йдеться у матеріалі.

Провідна демографиня, керівниця Інституту демографії та соціальних досліджень у Києві Елла Лібанова розповіла, що населення промислово розвиненої країни починає скорочуватися, коли рівень народжуваності падає нижче ніж 2,1 дитини на жінку. За її підрахунками, у ЄС він трохи менший як 1,5, а в Україні з початку війни цей показник упав нижче за одиницю.

За словами Лібанової, депопуляція “певною мірою неминуча”, адже “населення просто занадто старе”. Водночас ця тенденція, каже вона, характерна не лише для України. Зокрема, Росія бореться зі схожими проблемами, проте її населення майже в чотири рази більше.

Експертка назвала засоби для боротьби з іще більш різким скороченням населення. На її думку, “треба заохочувати повертатися не лише українців, а й людей з інших країн”. Покращення якості життя також може сприяти зростанню народжуваності.

Проте, щоб це сталося, спочатку має закінчитися війна і повинні з’явитися гарантії безпеки, додала Лібанова. Адже навряд чи хтось повернеться туди, зберігатиметься загроза нападу, і навіть не лише не повернеться, а й ще більша кількість людей втече.

Вступ до ЄС був би важливим для економічних перспектив, вважає Лібанова:

“Це стимулювало б зростання та модернізувало б економіку”.

Демографічна ситуація в Україні: останні новини

Як ми повідомляли раніше, виїзд за кордон хлопців до 18 років стане додатковим ударом по демографічному розвитку України, хоч і не таким серйозним, як масовий виїзд у перші місяці війни. Так вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.

В Україні на 100 народжених припадає 286 померлих, і це поганий результат, стверджує заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун. Але, за його словами, під час війни очікувати чогось кращого дуже важко.

Скільки людей проживало в Україні станом на 2024 рік, достеменно не знає ніхто, вважає демограф Гладун, оскільки це складно порахувати. Орієнтовно йшлося про трохи більше як 34 мільйони населення.

The post Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини