Вівторок, 22 Липня, 2025

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

Важливі новини

Колишню чиновницю з Запоріжжя Катерину Сімонову звинувачують у зберіганні наркотичних речовин

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це дізналися журналісти видання 360ua.news.

За їх інформацією, 30 серпня 2022 року детективи НАБУ провели у Катерини Сімонової обшук і вилучили низку підозрілих предметів. Зокрема, у неї було знайдено косметичку з дев’ятьма прозорими пакетиками, що містили залишки білої порошкоподібної речовини, та ще один пакетик із значною кількістю білого порошку, який викликав підозру щодо його нарковмісності. Слідчі також вилучили купюри номіналом 100 євро і 1000 угорських форинтів, а також iPhone 13 Pro, який разом з іншими речовими доказами був визнаний важливим у рамках кримінальної справи.

Сама Сімонова підтвердила слідчим, що сумка, в якій знаходилася косметичка з наркотичними засобами, належить їй.

Катерина Сімонова була звільнена з посади директорки департаменту культури та туризму Запорізької міської ради 6 липня 2023 року. Наразі вона працює у компанії ТОВ “Метінвест Холдинг”, яка належить бізнесмену Рінату Ахметову. За даними місцевих ЗМІ, Сімонова тривалий час мала особисті стосунки з топ-менеджером “Метінвесту” Віталієм Киселем та народним депутатом Мусою Магомедовим.

Кадрові роковини на Банковій: Оновлення у РНБО та Офісі Президента – Хто Зазнав Втрат?

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.

У ЗСУ створять рекрутинг-підрозділи в кожній бригаді

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.

Єрмак критикує Тищенка, але не підтримує його зняття з депутатського мандата

Наше джерело повідомляє, що через дії народного депутата Миколи Тищенка скандал продовжує набирати обертів. Голова Офісу президента Андрій Єрмак виступив з різкою критикою на адресу Тищенка, наголошуючи на неприйнятності його поведінки. Проте ця ситуація викликала ще більший резонанс серед військових, які служать на передовій.

Військовослужбовці з лінії фронту висловили своє обурення діями Тищенка та закликали до більш рішучих заходів. Вони вимагають позбавити Тищенка депутатського мандата, аргументуючи це тим, що його поведінка підриває довіру до влади та дискредитує державні інституції.

Єрмак, реагуючи на ситуацію, наголосив на важливості відповідальності та етики у діях народних депутатів. Він підкреслив, що представники влади повинні служити прикладом для суспільства, демонструючи високі стандарти поведінки та моральності. Єрмак також зазначив, що подібні інциденти шкодять репутації країни та підривають зусилля, спрямовані на зміцнення єдності в умовах війни.

Заклики військових підтримали також деякі громадські організації та активісти, які вважають, що позбавлення мандата Тищенка стане важливим кроком до очищення влади від осіб, які не відповідають вимогам часу та не здатні гідно представляти інтереси громадян.

Цей випадок підкреслює необхідність суворого контролю за діями державних службовців та народних депутатів, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має велике значення для суспільства. Громадськість очікує, що влада вживатиме рішучих заходів для забезпечення відповідальності та дотримання високих етичних стандартів серед представників усіх рівнів державної влади.

І ось тут найцікавіше. Хоч Єрмак і виступив проти Тищенка, але “добро” на зняття з нього мандата депутатському корпусу не дав, а отже, він його кришує, а пост у соцмережах спрямований на те, щоб зняти з себе публічний негатив і загасити невдоволення. Завдання замовчати негативний кейс. Колі сказали залягти на дно і нічого не писати, поки тема не вляжеться.

Звідси висновок. Якщо Тищенка не позбавлять мандата, значить Єрмак знову всіх злісно “обдурив” і таки Колю відмазав як свого кума.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на конфлікт за участю народного депутата Миколи Тищенка та ексвійськового у Дніпрі: назвав його поведінку ганебною.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Голова ОП також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що КОЖЕН повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Зміни в консульському обслуговуванні: як мобілізація впливає на українських чоловіків за кордоном

Згідно з листом, підписаним першим заступником міністра закордонних справ Андрієм Сибігою, з 23 квітня всі чоловіки призовного віку втрачають право на отримання консульських послуг за кордоном. Це нове обмеження передбачене в контексті Закону України "Про правовий режим воєнного стану", який набуває чинності відповідно до загострення ситуації з агресією Російської Федерації проти України. Зазначений лист визначає, що тепер чоловікам віком від 18 до 60 років буде доступна лише можливість оформлення документів для повернення на територію України.

Введене обмеження спрямоване на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки відповідно до потреб законодавства. Ця ініціатива залишатиметься в силі до отримання додаткових роз’яснень щодо застосування положень закону про мобілізацію, який запроваджується з метою посилення обороноздатності держави та забезпечення безпеки громадян.

Саме положення 6 і 16 цього закону встановлюють спеціальний режим в'їзду й виїзду, обмеження свободи пересування осіб, а також руху транспортних засобів. Зокрема, вони регламентують зміну місця проживання лише за наявності дозволу військових органів чи розвідувальних служб, а також можливість проходження альтернативної (невійськової) служби.

Нагадаємо, що з цього моменту консульські установи здійснюватимуть лише формально-юридичну підтримку, пов'язану з оформленням документів для повернення до України.

У висновку можна сказати, що введення обмежень на отримання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку є частиною заходів, спрямованих на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки в умовах загострення конфлікту з Російською Федерацією. Ця ініціатива створена у контексті набуття чинності законом про правовий режим воєнного стану та законом про посилення мобілізації. Важливо зазначити, що обмеження діятиме лише до отримання додаткових роз'яснень щодо застосування вказаних законів. Таким чином, метою цих заходів є підвищення обороноздатності країни та забезпечення безпеки громадян.

“Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування”

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв’язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

“Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти”

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

“Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи”

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв’язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів.”

Останні новини