Четвер, 15 Січня, 2026

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

Важливі новини

Вінницький забудовник із російськими зв’язками: що відомо про Руслана Мельника

Руслан Мельник — ім’я, яке в останні роки міцно закріпилося у вінницькому будівельному та бізнес-середовищі, але його шлях до успіху викликає чимало запитань. За даними джерел у поліції та інсайдерів, він розпочинав із торгівлі психотропними речовинами та конфліктів із застосуванням холодної зброї ще в Тернополі. У 2010 році Мельник фігурував у справі про ножовий напад, […]

Реконструкція зруйнованого будинку в Умані: новий контракт і підвищена увага до витрат

Департамент будівництва Черкаської ОДА 2 вересня підписав новий договір із ТОВ «Буд Кепітал Групп» на суму 47,89 млн грн для відновлення будинку на вулиці Захисників України, 25 в Умані — об’єкта, який у квітні 2023 року постраждав від ракетного удару Х-101. Тоді загинуло 23 особи, серед яких шестеро дітей, а будівля отримала значні руйнування. Цей контракт став уже другою угодою на відновлення даного будинку.

Перша угода була укладена ще у листопаді 2023 року з ПП «Уманьрембуд 2» на суму 67,82 млн грн, а згодом компанія отримала додатково 23,5 млн грн без проведення відкритого тендеру. В результаті ПП «Уманьрембуд 2» отримало вже понад 42 млн грн за роботи на об’єкті, що викликає підвищену увагу з боку громадськості та контролюючих органів.

З урахуванням нового контракту загальна вартість робіт перевищить 110 млн грн, тобто близько 1,1 млн грн за кожну з 99 квартир. Для порівняння, середня ціна двокімнатної квартири у пристойному стані на вторинному ринку Умані — 25–35 тисяч доларів, що в рази менше за кошторис «відновлення».

Найбільше запитань викликають ціни матеріалів:

металопластикові вікна — 8 641 грн/м²(ринок — 4 386–5 220 грн/м²)

утеплювач Izovat Fasad 100 мм — 7 690 грн/м³(ринок — 3 140–3 783 грн/м³)

полівінілацетатна дисперсія — 379 грн/кг(ринок — 146–148 грн/кг)

Лише на цих трьох позиціях потенційна переплата становить щонайменше 4 млн грн — і це без урахування десятків інших завищених у кошторисі матеріалів.

У тендері брав участь також «Уманьрембуд 2», що вже працював на цьому ж об’єкті, однак його пропозицію відхилили через формальні недоліки у гарантійних документах та паперах на техніку.

Натомість перемогу отримало «Буд Кепітал Групп» — компанія, у якій, судячи з кошторисів, вікна коштують удвічі дорожче від ринку, а утеплювач — майже вдвічі.

Контракт підписали в.о. директора департаменту Олександр Мацко та уповноважений представник департаменту Євгеній Аладін. Фінансовий розподіл: 40,73 млн грн — державний бюджет, 8,64 млн грн — місцевий бюджет.

Понад рік мешканці зруйнованого будинку в Умані чекають на обіцяне житло. Тим часом влада Черкащини укладає нові договори на будівництво із завищеними цінами, що шокують навіть будівельний ринок.

Переплата у 4 млн грн — це:

160 FPV-дронів, або

8 автомобілів для ЗСУ, або

кілька повноцінних будинків у невеликих громадах.

Проте, здається, для чиновників важливішими стали «вікна по 8,6 тисяч за метр».

Наталія Могилевська відкриває нову сторінку особистого життя на сцені Палацу “Україна”

На своєму ювілейному концерті, присвяченому 50-річчю, Наталія Могилевська здивувала шанувальників не лише грандіозним шоу з повітряним шпагатом і неймовірним номером із Віталієм Козловським, а й несподіваною презентацією свого чоловіка Валентина. Протягом багатьох років співачка оберігала своє особисте життя від публічної уваги, уникаючи коментарів щодо стосунків та зберігаючи приватність. Цього разу вона зробила виняток, запросивши чоловіка на концерт як глядача: Валентин сидів у залі поруч із іншими гостями, не виходячи на сцену, проте його підтримка відчувалася в кожному моменті свята.

Для пари це стало першою спільною появою на такому масштабному заході, і для багатьох шанувальників це був справжній сюрприз. Могилевська, поєднавши професійне мистецтво та особисте життя, продемонструвала, що навіть на вершині творчих здобутків важливо залишатися щирою і відкритою перед тими, хто поряд. Концерт перетворився на яскравий символ нового етапу її життя, коли публічна сцена і приватна гармонія співіснують у повній гармонії.

За словами Наталії, знайомство з Валентином відбулося на початку повномасштабної війни. Разом вони вже кілька років і виховують двох усиновлених сестер — Мішель і Софію. Якщо раніше співачка уникала уточнень щодо офіційного статусу, нині вона відкрито називає Валентина чоловіком у публічних інтерв’ю.

Ювілейний концерт поєднав особисте і сценічне: окрім прем’єр і яскравих номерів, Могилевська підкреслила, що поруч із нею — людина, яка стала опорою у непрості часи. Поцілунок із Віталієм Козловським став яскравим сценічним моментом вечора, а поява Валентина — його найінтимнішою ноткою.

Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Станом на 17 листопада Україна експортувала товарів на суму 36,3 мільярда доларів США. Це вже перевищує результат 2023 року, коли показник становив 36,2 мільярда доларів», — повідомила Свириденко.

За словами міністерки, таких вражаючих результатів вдалося досягти завдяки:

Найбільший вклад у досягнення рекорду забезпечили такі товарні групи:

Ці показники демонструють поступове відновлення української економіки навіть в умовах триваючої війни. Завдяки ефективним заходам уряду, українським підприємствам вдалося пристосуватися до нових викликів та наростити обсяги експорту.

«Це не просто цифри, а свідчення стійкості та потужного потенціалу нашої економіки», — підкреслила Юлія Свириденко.

Мільйони на депозиті: у МО викрили схему з оборонними контрактами

В Україні викрито масштабну корупційну схему у сфері оборонних закупівель, до якої причетні високопосадовці Міністерства оборони та представники приватного бізнесу. Фігурантами справи є т.в.о. директора Департаменту закупівель МО полковник Олександр Осадчий, директор Департаменту юридичного забезпечення МО Олексій Камінецький та власник ПрАТ «НВО «Практика» Олег Висоцький. Механізм був вибудуваний так, щоб державні кошти, призначені для потреб […]

“Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування”

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв’язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

“Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти”

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

“Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи”

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв’язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів.”

Останні новини