Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

Незважаючи на виклики та атаки з боку Російської Федерації, Україна стоїть на шляху до енергетичної незалежності, активно розвиваючи використання відновлювальних джерел енергії. Один із ключових напрямків цього розвитку — це планування встановлення нових високогірних вітрових електростанцій (ВЕС). Це стрімко розвиваючийся сектор не лише забезпечить безпеку енергопостачання для громадян, а й сприятиме зменшенню залежності від російського газу, який часто використовується для політичного тиску.

Вибір України на користь вітроенергетики — це не лише стратегічний хід для забезпечення енергетичної безпеки, а й важливий крок у рамках глобальних зусиль з боротьби зі зміною клімату. Подібний шлях обрали також наші європейські партнери, що вже активно розбудовують вітропарки та використовують альтернативні джерела енергії. Вітрова енергетика стає важливим елементом Енергетичної стратегії до 2050 року, спрямованої на підвищення енергетичної безпеки та зменшення викидів парникових газів.

Встановлення вітроелектростанцій в Карпатах та інших вітряних районах України є не лише об'єктивною необхідністю, а й стратегічно важливим кроком. Останнім часом відбувається інтенсивний розвиток цього напрямку, що демонструє зростаючий інтерес до використання вітрової енергії як найбільш екологічного та безпечного джерела енергії.

Наприклад, компанія "Френдлі Вінд Технолоджі" уже успішно встановила перший вітряк на межі Закарпатської та Львівської областей, а планується облаштування до 30 таких вітряних електростанцій на полонині Руни. Історія успіху вітрової енергетики у світі, включаючи Китай, Швецію та інші країни, свідчить про великий потенціал цього напрямку для розвитку енергетики та збереження навколишнього середовища.

Реалізація проектів з вітрової енергетики в Україні та за кордоном не лише забезпечить стабільне енергопостачання та зниження залежності від імпортуваного палива, а й сприятиме створенню нових робочих місць та збільшенню доходів місцевих бюджетів.

Україна розпочала важливий крок у напрямку розвитку вітроенергетики, зосереджуючи зусилля на будівництві високогірних вітрових електростанцій в Карпатах та інших вітряних районах країни. Це не лише важлива стратегічна ініціатива для забезпечення енергетичної безпеки та зменшення залежності від імпортованого палива, але й крок у напрямку більш екологічно чистого та стійкого енергетичного сектору.

Позитивний досвід розвитку вітрової енергетики в інших країнах світу, таких як Китай та Швеція, свідчить про значний потенціал цього напрямку. Успішна реалізація проектів з вітрової енергетики принесе багато переваг, включаючи створення нових робочих місць, збільшення доходів місцевих бюджетів та збереження навколишнього середовища.

Зосередження на альтернативних джерелах енергії в Україні стає важливим кроком у забезпеченні сталого розвитку та підвищенні енергетичної безпеки країни. Реалізація цих проектів відображає наше залучення до глобальних зусиль у боротьбі зі зміною клімату та сприятиме подальшому розвитку енергетичного сектору України та Європи.

Ця пропозиція викликала жваве обговорення серед політиків, лінгвістів та звичайних громадян. Прихильники зміни назви аргументують свою позицію прагненням до мовної автентичності та відновлення історичної справедливості. Вони стверджують, що форма "Броварі" більше відповідає українським мовним нормам та історичним джерелам.

Зараз треба об’єднувати українське суспільство, а не створювати зайві лінії конфлікту, зокрема й суперечливими перейменуваннями. Політики, які порушують ці питання, мали би усвідомлювати, що це примітивний і навіть злочинний піар. Таку думку висловив політолог Руслан Бортник.

Експерт зазначив, що під час війни питання різноманітних перейменувань необхідно відкласти, тому що у більшості випадків вони будуть викликати політичну дискусію. А суспільство має запобігати спробам деяких політиків піаритися на таких речах.

“На період війни всі перейменування мають бути відкладені. Бо передусім вони коштують грошей, у тій чи іншій мірі банальна зміна табличок, назв тощо. А по-друге, ці перейменування викликають політичні дискусії, іноді дуже тяжкі, які нам зовсім не потрібні зараз. Сьогодні потрібно забезпечувати єдність українського суспільства, у боротьбі за збереження української держави, а не створювати лінії конфлікту. Перейменування – це дуже примітивний і подекуди навіть злочинний піар окремих політиків. Мені здається, що суспільство має на це відповідним чином відреагувати”, – зазначив Руслан Бортник.

Політолог також підкреслив, що для демократичного суспільства є нормальною практикою спитати у людей, чи погоджуються вони із можливою зміною назви свого міста.

Нині ж все виглядає так, що хтось хоче нав’язати жителям Броварів свою волю, без врахування їхньої думки.

Нагадаємо

На позачерговій сесії депутати Броварської міської ради майже одноголосно ухвалили рішення підтримати ініціативу щодо збереження назви міста “Бровари” та звернутися до Верховної Ради України з клопотанням щодо збереження назви міста “Бровари” з урахуванням наукових та історичних досліджень.

Постанову про перейменування Броварів на Броварі раніше зареєструвала група народних депутатів на чолі з представником фракції “Голос” Романом Лозинським.

Коментуючи рішення міськради, мер Броварів Ігор Сапожко зазначив, що є три висновки наукових установ Національної академії наук України про те, що назва “Бровари” є історичною, і її треба зберегти.

Додав, що голосуванням на позачерговій сесії депутати підтвердили позицію більшості жителів Броварів, які виступають проти зміни назви міста.

“Враховуючи, що вже неодноразово розглядали на профільному комітеті ВР ініціативу перейменування міста, неодноразово були наші звернення з певними обґрунтуваннями, депутати сьогодні вирішили ще й ухвалити відповідне рішення органу місцевого самоврядування і звернутися до Верховної Ради щодо того, щоб залишити історичну назву міста Бровари.

На мою думку, враховуючи незалежні опитування, сьогоднішнім голосуванням, коли 24 депутати підтримали звернення до ВР, ми чітко висловили думку жителів, що місто має називатися Бровари”, – повідомив Ігор Сапожко.

В Асоціації міст України заявили, що рішення щодо зміни назв населених пунктів обов’язково повинні ухвалюватися з урахуванням думки громади. Профільний комітет Верховної Ради повинен звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування, щоб отримати позицію громади. А згодом врахувати цю позицію при підготовці рішення щодо можливого перейменування.

Україна вступила на новий етап підготовки до забезпечення національної безпеки. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою України 11 квітня, офіційно набирає чинності сьогодні, 18 травня. Після прийняття в парламенті, документ був переданий на підпис голові Верховної Ради, Руслану Стефанчуку, наступного дня. 15 квітня спікер парламенту підписав закон, а вже 16 квітня він отримав підпис Президента Володимира Зеленського. Офіційне опублікування закону відбулося 17 квітня в газеті "Голос України". Згідно з документом, він набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто 18 травня. Деякі положення цього закону стануть чинними через вісім місяців з моменту його опублікування. Зокрема, це стосується норм, які регулюють подання інформації до територіальних центрів комплектування про зареєстровані транспортні та водні засоби, призначені для поповнення Збройних Сил та інших військових формувань у спеціальний період. Зараз військовозобов’язаним надається військово-обліковий документ з вклеєним штрих-кодом (VIN-кодом), що є ідентифікаційним номером, наданим Реєстром військовозобов’язаних Оберіг.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність прийняття Закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки України. Відзначається, що закон був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом, а його набуття чинності є кроком у зміцненні обороноздатності країни. Також висвітлено регулювання подання інформації про транспортні засоби для військових потреб та важливість впровадження нових ідентифікаційних методів для військовозобов'язаних.