День Державного Герба — символ сили, спадкоємності та незламності України

Поліція відкрила кримінальне провадження проти начальника відділу капітального будівництва та екології Пустомитівської міської ради Ігоря Лопатнюка через підозру у зловживанні службовим становищем під час відряджень за кордон. Справу №42025140000000219 розпочато за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону та використання службових повноважень у власних інтересах.

За даними слідства, 20 червня 2025 року посадовець виїхав за межі України разом із дружиною під приводом доставки гуманітарної допомоги для Збройних сил, однак повернувся через 10 днів без будь-яких вантажів або матеріалів, призначених для військових потреб. Цей факт викликав підозри щодо можливого зловживання службовим становищем та невиконання обов’язків, пов’язаних із організацією допомоги та контролем за її транспортуванням.

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікації в Instagram дружини посадовця, Наталії Лопатнюк, де вона позувала на відпочинку в Іспанії у період нібито відрядження. Фото з тегом SPANISH були додані 25–26 червня та 1 липня. Частина цих матеріалів наразі видалена.

Як встановило слідство, директор львівського представництва організації «HELP HEROES OF UKRAINE, INC. NFP», фактично не ведучої діяльності в Україні, разом із посадовцями Пустомитівської міської ради організовував незаконне переправлення чиновників за кордон під виглядом транспортування гуманітарної допомоги. Для цього вносилися недостовірні дані у листи благодійних організацій, а потім підроблені документи направлялися до органів місцевого самоврядування, що дозволяло отримати рішення про виїзд.

За інформацією слідства, подібним чином за кордон на відпочинок виїжджав і директор Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства Василь Боцвін разом із дружиною 18 лютого 2025 року.

Наразі тривають слідчі дії, встановлюються інші особи, причетні до організації незаконних відряджень.

У місті Яворів на Львівщині стався інцидент, який викликав значний суспільний резонанс. Працівник Територіального центру комплектування (ТЦК) зазнав нападу під час виконання службових обов'язків. Напад відбувся, коли працівник ТЦК супроводжував військовозобов'язаного на медичний огляд.

Хід подій

Під час супроводу військовозобов'язаного, на працівника ТЦК було здійснено напад. Нападник вдарив його важким предметом по голові, що призвело до серйозних травм. Постраждалий був негайно доставлений до лікарні, де йому надали необхідну медичну допомогу.

Реакція громади та влади

Цей інцидент викликав хвилю обурення серед місцевих жителів та колег постраждалого. Громада Яворова висловила свою підтримку потерпілому працівникові ТЦК та закликала до справедливого розслідування події. Місцева влада також відреагувала на інцидент, заявивши про необхідність підвищення безпеки працівників, які виконують службові обов'язки в складних умовах.

Розслідування

Правоохоронні органи розпочали розслідування цього нападу. Вони працюють над встановленням особи нападника та з'ясуванням мотивів злочину. Важливо, щоб винні були притягнуті до відповідальності, а подібні випадки не повторювалися в майбутньому.

Підтримка постраждалого

Колеги та друзі постраждалого працівника ТЦК організували кампанію підтримки, щоб допомогти йому та його родині у цей важкий час. Вони збирають кошти на лікування та реабілітацію, а також висловлюють моральну підтримку.

Необхідність підвищення безпеки

Цей випадок підкреслив необхідність посилення заходів безпеки для працівників ТЦК та інших державних службовців, які виконують свої обов'язки в умовах підвищеної небезпеки. Мають бути впроваджені додаткові заходи захисту, щоб запобігти подібним нападам у майбутньому.

Висновок

Інцидент у Яворові є нагадуванням про важливість безпеки державних службовців під час виконання ними службових обов'язків. Громада та влада мають об'єднати зусилля для забезпечення належного захисту та підтримки працівників, які служать країні. Розслідування цього випадку повинно бути всебічним та справедливим, щоб відновити справедливість і запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

Повідомлення про інцидент надійшло 17 червня через сторінку Facebook Львівського обласного ТЦК та СП. Відзначається, що військовий виконував свої службові обов’язки, коли йому завдали удару по голові. Внаслідок цього він отримав закриту черепно-мозкову травму і був госпіталізований.

У відомстві зазначили, що військовий став на службу до ТЦК та СП міста Яворова після того, як був на фронті, де отримав поранення. У нього осколкові поранення м’яких тканин, термічний опік обличчя та акубаротравматичне ураження обох вух. Це сталося на Миколаївщині наприкінці березня 2022 року.

У Львівському ТЦК наголосили, що так «чоловік подякували йому саме тим, кого він захищав на фронті», і звернулися до всіх військовозобов’язаних громадян України із закликом «не смійте піднімати руку на наших героїв».

Після набуття чинності новим законом про мобілізацію в Україні значно збільшилася кількість випадків примусової мобілізації. Відео таких інцидентів, коли чоловіків буквально вантажать в автомобілі, заполонили соцмережі. Проте є й інша сторона, це коли на працівників ТЦК нападають військовозобов’язані.

Наприклад, 1 червня, у місті Чернівці побилися громадянський та військовий. У ТЦК та СП заявили, що військовий ударив у відповідь, захищаючись. За фактом бійки триває перевірка та встановлюються всі деталі інциденту. На місці конфлікту працювала поліція.

А 6 червня у Києві чоловік напав на працівників ТЦК. Відео бійки виклали в мережу очевидці. У відомстві назвали чоловіка «військовим злочинцем» та стверджують, що він самостійно підійшов до співробітників з метою провокації. Нападника затримала поліція і з’ясувалося, що він є колишнім військовослужбовцем, який ще у квітні 2023-го самовільно залишив військову частину. Отже, справу розслідуватиме ГБР.

Ще один інцидент стався 18 травня у Синельниковому на Дніпропетровщині. При роздачі повісток виник конфлікт між військовим та цивільним. Чоловік узяв у руки ніж та напав на представника ТЦК. Внаслідок інциденту той отримав поранення руки.

Обстановка на північному відтинку Харківської області набула особливо напруженого характеру. Українські підрозділи, які утримують оборону в районі Вовчанська, повідомляють про суттєве ускладнення ситуації. За словами військового з позивним «Мучной», місто фактично втрачено: лінія оборони там більше не є стійкою, а сам населений пункт, за його висловом, «відколовся повністю». Це визначення відображає реальний стан речей — противник зміг закріпитися на ключових ділянках і нарощує тиск, користуючись тактичними прогалинами та постійним вогневим впливом.

Військовослужбовці на передовій попереджають, що противник може спробувати розвинути наступ углиб області, орієнтуючись на важливі населені пункти, які формують зовнішній оборонний контур Харкова. Зокрема, особливу увагу привертає напрямок на Вільчу. Саме там російські підрозділи, просунувшись через район Цегельного та південні околиці Вовчанська, змогли зачепитися за північну частину селища. Це створює небезпеку подальшого розширення плацдарму, що може стати основою для наступних ударів у напрямку більш глибоких ліній оборони.

Боєць наголошує, що ситуація на ділянці фронту є критичною: за оцінками підрозділів, які тримають оборону, російські війська мають усі передумови для подальшого просування.

«Картина вимальовується жорстка. В них є всі передумови рванути до Бугаївки, а можливо й далі, якщо темп не буде збитий. На цих підступах їх треба гальмувати будь-якою ціною, бо інакше Харкову справді світитиме важкий період», — заявив “Мучной”.

Військовий підкреслив, що критичну роль відіграє підтримка українських бійців, адже ворог просувається системно й не зменшує інтенсивності атак.

«Я просто заздалегідь підводжу вас до того, що може розгортатися в цьому епізоді. А ваша підтримка бійців — це те, що реально впливає на скільки напрямків ми зможемо вистояти. Ворог навалює системно. Завдання в них чітке — забрати під себе правий берег Сіверського Дінця й відтиснути нашу лінію якомога далі», — додав він.

Водночас Генеральний штаб ЗСУ спростовує російські заяви про «захоплення» Вовчанська й інших населених пунктів. У штабі наголошують: ідеться про пропагандистські спроби Кремля вплинути на міжнародні переговори відеороликами із черговим «флаговтиканням».

У Генштабі підтвердили, що ситуація у Вовчанську залишається напруженою. Противник намагається просуватися у місті, використовуючи малі піхотні групи, ударні безпілотники та артилерію. Однак українські сили продовжують оборонні операції та утримують позиції на складних ділянках фронту, зокрема у Покровську, Вовчанську та Куп’янську.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Не секрет, що в цьому світі рахуються тільки з сильним. Багато прикладів у світовій історії, коли підтримка партнерів залежить від того, чи є в тебе ядерний потенціал. Країні не обов’язково цей потенціал використовувати. Але з тобою будуть рахуватися”, – йдеться в петиції.

Автор заначає, країни які підписали Будапештський меморандум, не до кінця виконують свої зобов’язання, бояться ескалації з росією (бо вона має ядерну зброю).

Станом на зараз, петиція набрала 501 голос, з 25 тис. потрібних.

“Інший приклад – Ізраїль. Чому США підтримує не тільки зброєю але і самі приймають участь в конфлікті на Близькому сході. Ізраїль – ядерна країна! Прошу підтримати створення ядерної зброї Україною. Більшої ескалації, ніж зараз є в Україні, не буде. Ми, маємо стати сильною і незалежною країною”, – зазначається в петиції.

Центр протидії дезінформації спростував інформацію про нібито плани України з відновлення ядерного арсеналу.

У серпні 2023 року українське суспільство стурбовано відреагувало на розслідування, опубліковане журналістами, щодо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, який, за їхніми даними, переховувався з родиною в США, конкретно у штаті Флорида, поблизу Маямі. Розкриваючи деталі, розслідування показало, що протягом 2022 року Буглак отримав значну суму грошей з державного бюджету, включаючи зарплату та допомогу "для вирішення соціально-побутових питань". Цей факт став причиною суспільного обурення, особливо з огляду на те, що весною 2023 року він взяв декретну відпустку, але продовжив зберігати посаду.

Після публікації розслідування Верховна Рада України вжила рішучих кроків і ухвалила рішення про звільнення Буглака з посади члена ЦВК, яке отримало підтримку 300 народних депутатів. Серед них були Ірина Геращенко, Ярослав Железняк та Віталій Безгін. Подальше підтвердження цього рішення на рівні президента та парламентського комітету відбулося швидко, завершивши процес визначення долі Буглака в ЦВК.

Проте, варто відзначити, що збрехавши на медіаційному просторі, Буглак продовжував вважати, що не порушував закон, залишаючи країну перед вторгненням, і вважав свої дії виправданими, вважаючи ЦВК перейшла на дистанційну роботу. Його відсутність на засіданнях профільного комітету і відмова надати пояснень тільки підсилили сумніви щодо його чесності та відданості роботі в ЦВК.

Таким чином, скандал з Буглаком не тільки підніс багато питань щодо його особистих мотивів та вчинків, але й показав, наскільки важливим є контроль над діями посадових осіб, які зобов'язані служити громаді і дотримуватися законів країни.

Третього лютого, навіть після виклику президента Володимира Зеленського про повернення представників держави назад до України протягом 24 годин, член Центральної виборчої комісії, Юрій Буглак, вважав, що це заклик не стосується його особисто. Буглак, що вже з 2019 року виконує обов'язки члена ЦВК, відзначився багатобічним досвідом у різних сферах, включаючи роботу головним юридичним радником кондитерської корпорації "Roshen" і депутата Верховної Ради від партії "Блок Петра Порошенка".

Згідно з його декларацією, яку він подав у початку 2024 року, Буглак вказав, що з 14 лютого 2022 року орендує квартиру у Сполучених Штатах Америки. Протягом 2023 року Буглак мав значний майновий портфель в Україні. Під Києвом він володів чотирма земельними ділянками загальною площею майже 50 соток. Крім того, у нього були два будинки: один у Вишгороді площею 390 квадратних метрів та інший у селі Хотянівка Вишгородського району площею 85 квадратних метрів. Також він володів двома квартирами: одна знаходилася в центрі Києва, а інша — на Подолі. Його дружина також мала дві квартири в столиці. Ці дані були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У висновку слід відзначити, що ситуація навколо Юрія Буглака, члена Центральної виборчої комісії, є складною та насиченою низкою протиріч. Його відмова від повернення до України після заклику президента Зеленського, а також значний майновий портфель, включаючи нерухомість як в Україні, так і за кордоном, викликали гострі обговорення в суспільстві.

Додаткове розслідування може розкрити більше деталей щодо діяльності Буглака та його мотивацій. Проте, вже зараз важливо підкреслити необхідність прозорості та відкритості у роботі представників державних органів, особливо тих, які мають ключову роль у забезпеченні правильності виборчих процесів та демократичних принципів у країні.

Крім того, ситуація з Буглаком підкреслює необхідність ефективного механізму контролю за діями посадових осіб та забезпечення їх відповідальності перед суспільством. Водночас, важливо пам'ятати про презумпцію невинності та право на об'єктивне розгляд справи до винесення остаточного рішення.