День інженерно-авіаційної служби ЗСУ та вшанування святого Тарасія – що відзначають 25 лютого

Колишній народний депутат України, а нині заступник міського голови Дніпра з питань діяльності виконавчих органів у сфері інформаційної політики Андрій Денисенко задекларував значні обсяги готівкових коштів, які зберігає поза банківською системою. Відповідні дані містяться в його електронній декларації за 2024 рік, оприлюдненій у встановленому законом порядку.

Згідно з декларацією, основним офіційним доходом посадовця за звітний період стала заробітна плата, яка склала 156 826 гривень. Водночас задекларовані готівкові заощадження істотно перевищують річний дохід, що традиційно привертає увагу громадськості та експертів у сфері фінансової прозорості. У документі зазначено, що кошти зберігаються саме у готівковій формі, а не на банківських рахунках.

Дружина заступника мера за звітний період задекларувала дохід у розмірі 383 373 гривні, що більш ніж удвічі перевищує офіційний дохід самого посадовця. Водночас навіть сукупний річний дохід родини не пояснює наявність такої суми готівки без залучення заощаджень з минулих років або інших джерел доходу.

Крім грошових активів, у декларації зазначено нерухоме майно родини. Андрій Денисенко та члени його сім’ї володіють трьома квартирами: двома у Дніпрі площею 48,8 та 36,3 квадратного метра, а також квартирою у місті Кам’янське площею 61,8 квадратного метра.

Також у власності посадовця перебуває земельна ділянка площею 1250 квадратних метрів, розташована на території Дніпропетровської області.

Андрій Денисенко був обраний до Верховної Ради України у 2014 році від Блоку Петра Порошенка за виборчим округом №26 у Дніпропетровській області. Після завершення парламентської каденції він обійняв посаду заступника міського голови Дніпра.

Декларація чиновника знову порушує питання співвідношення офіційних доходів посадовців та обсягів їхніх задекларованих заощаджень, а також прозорості походження значних сум готівки, які зберігаються поза банківською системою.

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття корупційних схем у галузі енергетики. За результатами тривалого розслідування, правоохоронці виявили діяльність організованої злочинної групи, яка роками здійснювала вплив на діяльність стратегічних підприємств у державному секторі.

Слідчі дії тривали понад 15 місяців і дозволили зібрати значну кількість доказів, серед яких понад тисяча годин аудіозаписів, що підтверджують існування складної корупційної мережі. За даними слідства, учасники цієї мережі займалися організацією незаконних схем, що впливали на функціонування ключових енергетичних об'єктів. Зокрема, вони забезпечували незаконні виплати, призначення осіб на важливі посади та маніпулювання контрактами на постачання енергетичних ресурсів.

За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив вражаючі деталі щодо створеного ним звіту, що налічує понад 250 сторінок документації, яка свідчить про напади на УПЦ, а також на її святині та духовенство. За словами адвоката, зазначений законопроект 8371, який має на меті заборону УПЦ, вважається не лише проявом мови ненависті, але й викликає серйозну загрозу правам на вільне віросповідання.

"Цей законопроект є нічим іншим як проявом мови ненависті. Напади на вірян під час війни, вигнання їх із церков, відмова громадянам у доступі до місць, де вони можуть молитися, абсолютно неприпустимі. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту і припинити розділяти населення, нацьковувати брата проти брата", – наголосив Амстердам.

Адвокат також підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а навпаки, активно відстоює свою незалежність та позицію проти ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія щодо цієї теми, підкреслюючи ангажованість УПЦ в захисті інтересів України в умовах російської агресії.

Додатково, Роберт Амстердам виступив з закликом до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки, підкреслюючи критичне значення підтримки для обох країн.

"Від себе особисто: підтримка України критично важлива для Америки, не тільки для України. Як можна кинути людей, підвівши їх на кожному кроці? Хто повірить США після Кабула і тепер Києва?", – відзначив адвокат у своєму повідомленні в соціальній мережі.

Висновки до вищезгаданої статті такі:

• Звіт адвоката Роберта Амстердама, що містить об'єктивні докази нападів на УПЦ та її священиків, є документом важливого значення, який свідчить про необхідність захисту прав на вільне віросповідання в Україні.

• Законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, вважається не лише проявом мови ненависті, але й серйозною загрозою для свободи віросповідання громадян.

• УПЦ відокремлена від Московського патріархату та активно виступає за свою незалежність та протидіє ідеології "русского мира".

• Підтримка України з боку Сполучених Штатів Америки є критично важливою як для України, так і для міжнародної спільноти в цілому, інакше це може підірвати довіру до американської зовнішньої політики.

Отже, важливо продовжувати захищати права на вільне віросповідання та підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність та суверенітет.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.