День інженерно-авіаційної служби ЗСУ та вшанування святого Тарасія – що відзначають 25 лютого

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з планами НБУ, з 12 по 18 серпня 2024 року на засіданні правління буде розглянуто рішення про обмеження кількості та суми переказів з картки на картку. Запропоноване обмеження передбачає не більше 30 операцій на місяць на загальну суму не більше 100 тисяч гривень. Однак банки зможуть збільшити ці ліміти за власним рішенням.

Голова НБУ зазначив, що анонс обмежень викликав значну критику і нерозуміння серед громадськості, особливо серед волонтерів. “Ми провели кілька зустрічей з волонтерами, зібрали їхні відгуки, показали, як заплановане рішення дозволить банкам врахувати потреби волонтерів і відповіли на їхні запитання. Градус обговорення знизився, і це свідчить про те, що ми підходимо до ухвалення рішення, яке НБУ анонсував,” — сказав Пишний.

Пишний також підкреслив, що для боротьби зі схемами “дропів” необхідні зміни до законодавства. “Ми повинні звернутися до парламенту для розгляду відповідних змін і бути готовими до дискусій. “Дропи” — це серйозна проблема для державного бюджету, і ми сподіваємося, що зможемо ефективно вирішити це питання,” — додав він.

Раніше НБУ скасував всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню, що, за оцінками регулятора, сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсами. Це має допомогти стабілізувати курсові очікування і підвищити стійкість валютного ринку.

Також НБУ вважає, що впровадження нових податків або підвищення ставок за наявними податками може прискорити зростання цін в Україні.

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Під час телефонної розмови було висловлено велике занепокоєння ситуацією та наголошено на необхідності сприяння діалогу між сторонами з відповідними міжнародними гарантіями для досягнення справедливого і тривалого миру”, – зазначається у повідомленні.

Як вказано, розмова відбулася 14 серпня.

Кардинал Маттео Дзуппі у межах своєї місії посланця Папи Франциска з питань досягнення миру в Україні, від 13 до 15 вересня 2023 року здійснював візит у Китай, де був прийнятий у Міністерстві закордонних справ і мав зустріч із спецпредставником Лі Хуеєм. Візит до Пекіна відбувся після візитів до Києва, Москви та Вашингтона.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки урядовій постанові командири військових частин зможуть організовувати процес мобілізації без зайвих затримок, що значно скоротить час залучення нових військовослужбовців. Міністр оборони зазначив, що новий механізм сприятиме більш адресному підходу до мобілізації, враховуючи бажання та вміння добровольців.

«Ця постанова є інструментом, що дозволяє суттєво зменшити час рекрутингу й гарантує, що кожен та кожна зможе долучитися туди, де його чи її бажання та вміння збігаються з потребами оборони», — підкреслив Рустем Умєров.

Згідно з новими правилами, командири військових частин матимуть такі повноваження:

Окрім цього, військовозобов’язані та резервісти-добровольці отримують можливість самостійно обирати військову частину для служби, не звертаючись до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Генеральний штаб Збройних сил України визначатиме перелік частин, до яких можна буде долучитися.

Нагадаємо, Кабінет міністрів нещодавно вніс зміни до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення надають командирам військових частин право направляти військовозобов’язаних на ВЛК для визначення їхньої придатності до служби.

Крім того, у жовтні цього року в застосунку Міністерства оборони «Резерв+» стане доступний новий сервіс рекрутингу. Завдяки цьому оновленню користувачі зможуть ознайомитися з актуальними вакансіями у військових частинах ЗСУ, що дозволить швидше знайти місце для своєї майбутньої служби.