Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК) опинився в центрі гучного фінансового скандалу. Верховний Суд України зобов’язав підприємство сплатити до державного бюджету податки, ухилення від яких стало можливим через схему виведення дивідендів за кордон. Мова йде про суму, що перевищує 29,8 мільярда гривень. Протягом трьох років ПівдГЗК виплачував дивіденди на користь 12 кіпрських компаній, при цьому скориставшись пільговою […]
Один із найбагатших українців, Андрій Веревський, провернув схему, яка дозволила йому стати одноосібним власником аграрного гіганта «Кернел». Це обійшлося Україні у 1,5 млрд грн недоотриманих податків і позбавило десятки дрібних інвесторів їхніх заощаджень. Все почалося із таємного випуску 216 мільйонів акцій «Кернел» через підставні компанії. Такий крок різко обвалив вартість паперів на Варшавській фондовій біржі […]За інформацією наших джерел, рішення про відкриття кордонів для чоловіків віком від 18 до 22 років має приховані політичні мотиви. Офіційно йдеться про «студентів» чи «молодь, яка навчається за кордоном», але в кулуарах Банкової це розглядають як спосіб знизити ризик протестної активності.
За словами співрозмовників, саме ця вікова категорія стала найпомітнішою у протестних акціях, зокрема біля НАБУ та САП. Молодь у 18–22 роки виявилася готовою виходити на вулиці, створювати інформаційні хвилі у соцмережах і демонструвати небезпечний для влади рівень самоорганізації.
У президентському офісі чудово усвідомлюють, що в умовах можливих переговорів із Москвою й обговорення поступок, включно з територіальними, саме молодь може стати ядром масових акцій протесту. Її виведення з країни, навіть часткове, суттєво знижує ризик внутрішньої дестабілізації.
«Це питання не лише мобілізації, а й політики, — каже одне з джерел. — Якщо Банковій доведеться йти на мирний трек і поступатися територіями, владі критично важливо мінімізувати вуличний тиск. Найактивнішу групу протестувальників вирішили просто вивести за кордон».
Формально дозвіл на виїзд виправдовують гуманітарними чи освітніми потребами. Однак експерти вважають, що такий крок може стати прецедентом: влада намагається поєднати контроль за мобілізаційними ресурсами з політичними інтересами.
У суспільстві ж це може викликати запитання: чи не перетворюється державна політика на механізм запобігання протестам, замість реального діалогу з громадянами?
