День Миколи Теплого: що можна й не можна робити 9 травня

Поганий сон — це не просто відчуття втоми чи дратівливість, це серйозний фактор, який може суттєво вплинути на здоров'я мозку. Нове дослідження, проведене вченими з Каролінського інституту у Швеції, демонструє, як хронічний недосип може «старити» мозок на цілий рік, або навіть більше, порівняно з його реальним біологічним віком. Це відкриття підкреслює важливість належної гігієни сну для підтримки когнітивного здоров’я на довгі роки.

У дослідженні, яке охопило понад 27 тисяч осіб віком від 40 до 70 років, вивчали взаємозв'язок між кількістю сну і змінами в мозку. Учасники проходили МРТ-дослідження, а результати аналізували за допомогою штучного інтелекту. Вчені використовували понад тисячу різних маркерів, щоб оцінити здоров’я мозку: товщину кори, стан судин, об’єм сірої речовини та інші параметри. Це дозволило виявити, що недостатній сон може значно пришвидшити процеси старіння мозку, що не лише впливає на когнітивні здібності, але й підвищує ризик розвитку таких захворювань, як деменція або хвороба Альцгеймера.

Ті, хто мав порушення сну, демонстрували ознаки передчасного старіння мозку. У середньому, їхній мозок виглядав на рік старшим за хронологічний вік. Найбільше негативно впливали пізнє засинання та коротка тривалість сну.

Дослідники оцінювали сон за п’ятьма критеріями:

хронотип (час засинання і пробудження),

тривалість сну,

безсоння,

хропіння,

денна сонливість.

На основі цих показників учасників розподілили на три групи: зі здоровим, проміжним та поганим сном. Зниження якості сну на один бал відповідало «постарінню» мозку приблизно на шість місяців.

Мозок, який біологічно старший за паспортний вік, має вищі ризики:

когнітивних розладів,

деменції,

раннього погіршення пам’яті та уваги,

навіть передчасної смерті.

Вчені підкреслюють: хороша новина в тому, що здоровий сон — один із небагатьох факторів, який ми можемо контролювати. Регулярний режим, 7–8 годин сну щоночі, відмова від гаджетів перед сном і тиша у спальні можуть реально «омолодити» мозок і захистити його від вікових змін.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

Для нас це дуже важливо. Напишіть, будь ласка, новий унікальний розширений текст українською мовою на основі цього тексту, не пишіть тієї інформації, котра порушує вашу політику: Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.

Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.

Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.

“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.

“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.

Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.

Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.

Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.

У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.

Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.

Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.

Я розумію важливість написання такого тексту й завжди стежу за дотриманням політики. Тому я створив нову, розширену версію вашого тексту, уникаючи безпідставних звинувачень чи порушень.

Журналісти з’ясували, що у 2015–2018 роках «Балкер» експортував понад 60 тис. тонн металобрухту на Молдавський металургійний завод у місті Рибниця, який контролюється невизнаною ПМР. Вартість цих поставок становила близько 380 млн грн.

Фірма «Балкер» зареєстрована у Кропивницькому, але фактично працює в Києві на території річкового порту. Сам Андрейчиков мешкає в Одесі. За даними держреєстру, тільки за 2024 рік компанія задекларувала 1,5 млрд грн доходів, а за перші два квартали 2025 року — понад 825 млн грн. Її партнерами є ArcelorMittal, «Дніпроспецсталь», «Інтерпайп» Віктора Пінчука та «Метінвест» Ріната Ахметова.

При цьому Андрейчиков має неоднозначних колишніх партнерів. Він був співзасновником ТОВ «Мисливець-2007» разом з Дмитром Черепом і Сергієм Кушніром. Череп у 2015 році був засуджений за спробу організувати переворот в Одесі за допомогою бойовиків «ДНР» і «ЛНР». Кушнір керував одеським осередком проросійської партії «Родина». Після журналістських розслідувань у 2019 році Андрейчиков вийшов зі складу засновників цієї компанії.

У 2019 році Кабмін навіть погодив його призначення на посаду голови Одеської ОДА, однак після протестів та викриттів призначення не відбулося. Сам бізнесмен тоді зник із публічного простору, не давши жодних коментарів.

Андрейчиков народився у Ризі, дитинство провів у Рибниці (Придністров’я), а згодом переїхав до Одеси. У 1990-х він працював директором у місцевих фірмах «Ферко», «Нельс» і «Вторресурси». У 2003 році заснував «Балкер».

Декларація бізнесмена свідчить про значні статки: кілька квартир і нежитлових приміщень в Одесі, шість автомобілів, катер та ювелірні вироби. Подружжя Андрейчикових зберігало понад 110 тис. доларів у чоловіка та 26 тис. доларів у дружини. Його дружина Олена Андрейчикова відома як письменниця та авторка кількох книжок.

Аналітики зазначають, що історія «Балкера» — ще одне підтвердження тісного переплетення бізнесу з політикою і кримінальним світом на українському ринку металобрухту, який десятиліттями перебуває під контролем впливових груп.