День позашкільної освіти в Україні: Важливість і роль у розвитку молоді

Колишній головнокомандувач Збройних сил України та нинішній посол України у Великій Британії Валерій Залужний у своїй новій колонці для LIGA.net дав надзвичайно гостру й масштабну оцінку російсько-українській війні на кінець 2025 року. Він наголошує, що після дванадцяти років бойових дій конфлікт уже давно переступив рамки регіонального протистояння й дедалі чіткіше проявляє ознаки майже світового конфлікту, що охоплює політичні, економічні та військові сфери впливу різних країн.

Залужний підкреслює, що сучасна війна не обмежується фронтовими лініями на українській землі. Її наслідки відчутні у глобальних економічних ланцюгах, енергетичних ринках і політичних альянсах. На думку експерта, дії Росії дедалі більше стимулюють консолідацію міжнародної спільноти навколо протидії агресії, водночас формуючи нові підходи до колективної безпеки та військових стратегій у різних регіонах світу.

Залужний наголошує: нинішня ситуація України не дозволяє говорити про «компромісний мир». Будь-яке швидке припинення війни на умовах Росії означатиме для України крах державності, втрату свободи та незалежності. Він зауважує, що агресивні амбіції Кремля не обмежуються лише Україною — вони створюють загрозу для всього регіону, а тому питання майбутньої архітектури безпеки повинне стати пріоритетом для Європи.

«Мир у Європі неможливий без нової системи безпеки щонайменше у Східній Європі», — підкреслює Залужний.

Для підсилення меседжу він цитує слова Бенджаміна Франкліна, які сьогодні звучать особливо гостро:«Ті, хто відмовляється від свободи заради тимчасової безпеки, не заслуговують ні свободи, ні безпеки».

Генерал також нагадує, що Друга світова війна завершилась повним розгромом агресора — але це радше виняток у світовій історії. «Більшість воєн закінчується або взаємною поразкою, або тим, що кожен вважає себе переможцем, або іншими, менш визначеними сценаріями», — пише він.

Його застереження адресоване не лише українцям, а й європейським суспільствам, які іноді схильні розглядати війну як локальну проблему. Залужний наголошує: ця війна вже давно перестала бути суто українською.

26 вересня є датою, що об’єднує у собі кілька важливих подій світового, релігійного та народного характеру. Вона нагадує про значення культурного різноманіття, прагнення людства до миру й духовного зростання, а також зберігає традиції, які передавалися з покоління в покоління в Україні.

У цей день у світі відзначають Європейський день мов — свято, яке покликане підкреслити важливість багатомовності, рівності культур та взаємоповаги. Європейський Союз вважає різноманітність мов однією зі своїх найбільших цінностей, а також прагне заохотити молодь до вивчення іноземних мов як інструменту для розвитку та взаєморозуміння між країнами.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, проте саме 26 вересня народилися відомі українці: поет Микита Годованець, правозахисник Євген Пронюк, спортсменка Юлія Ткач і п’ятий президент Петро Порошенко.

Церква у новому календарі цього дня вшановує апостола Іоанна Богослова, одного з найближчих учнів Ісуса Христа. У старому стилі згадують мученика Корнилія Сотника та відзначають оновлення храму Воскресіння Господнього в Єрусалимі.

За народними традиціями 26 вересня вважалося поминальним днем. Люди відвідували кладовища, замовляли панахиди й готували страви з овочів, ділилися їжею з сусідами, вважаючи це добрим знаком. Прикмети підказували, якою буде осінь і зима: якщо граки збиралися у зграї — чекали негоди, а яскраве мерехтіння зірок уночі обіцяло морози.

Серед заборон цього дня — гучні веселощі, весілля, пияцтво, сварки, а також використання гострих предметів і важка фізична робота після полудня. Вважалося, що такі дії можуть накликати біду.