На Одещині раптово помер працівник ТЦК: лікарі виявили у крові сліди метадону

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Железняка, така пауза в міжнародній допомозі є тимчасовою, і в жовтні очікуються нові транші. Водночас загальні надходження до держбюджету у вересні склали 191 млрд грн, включно з 52,3 млрд грн від митниці та 66,3 млрд грн від податкової служби. Проте митниці не вдалося виконати план, що призвело до недостачі в розмірі 7,9 млрд грн (13,1%), тоді як податкова перевиконала план на 2,7 млрд грн (4,3%). Також вдалося продати облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) на 72,3 млрд грн.

На тлі тимчасової паузи в міжнародній допомозі Організація Об’єднаних Націй заявила, що не має достатньо коштів для підтримки України в умовах прийдешньої зими. Це стає особливо критичним, враховуючи, що понад половину електроенергетичних потужностей країни вже знищено.

Тим часом Адміністрація президента США Джо Байдена звернулася до Конгресу з проханням продовжити президентські повноваження щодо постачання військової допомоги Україні після завершення фінансового року у вересні. За словами речника Пентагону Пета Райдера, в Управлінні президента України зі скорочення залишається 5,9 млрд доларів, з яких лише 100 млн будуть доступні після кінця вересня.

Додатково колишній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив із пропозицією “позичити” Україні заморожені активи Центрального банку Росії. Ця ініціатива дозволила б використовувати ці кошти як гарантію для майбутніх репарацій, які Росія буде зобов’язана виплатити після війни.

За інформацією, опублікованою Financial Times, Російська Федерація у літні місяці намірується розгорнути військові дії одночасно на кількох напрямках в Україні, зокрема у Донецькому, Херсонському, Луганському, Запорізькому та Харківському регіонах, включаючи штурм Харкова. Наше джерело, яке частково підтверджує ці дані, додає, що російські сили можуть спробувати вдарити також з боку Сум, Чернігова, а навіть здійснити висадку в Одеській області. Проте, слід зазначити, що ухвалення рішення щодо цих планів залежить від російського Генштабу, який може вирішити зосереджувати сили та поступово видавлювати ЗСУ, враховуючи, що час грає на руку Кремля. Наприкінці, варто відзначити, що сучасна ситуація в Україні також вражає її внутрішню стабільність: моральний дух населення падає, а еліта прискорено займається корупцією, використовуючи крах країни як можливість для особистого збагачення. У такий непевний період багато є в залежності від розвитку подій, особливо з огляду на потенційні нові військові конфлікти у світі, які можуть змінити пріоритети.

Загалом, з огляду на інформацію з джерел Financial Times та нашого власного джерела, можна зробити висновок, що ситуація навколо можливої військової діяльності Російської Федерації в Україні залишається напруженою. Звістка про плани російської агресії на кількох напрямках в Україні викликає серйозну тривогу. Однак, ситуацію може вплинути на низка факторів, включаючи внутрішню політичну та соціальну ситуацію в Україні, а також міжнародну геополітичну обстановку. Важливо продовжувати уважно стежити за розвитком подій та реагувати на них з відповідними заходами для збереження безпеки та стабільності в регіоні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Перемога Санду стала свідченням підтримки її про європейських поглядів та прагнення молдовського народу до демократичних реформ.

«Україна підтримує європейський вибір народу Молдови та готова працювати разом для зміцнення нашого партнерства», – пише президент України.

Нагадаємо, що Санду здобула гору завдяки голосам закордонної діаспори. У країні понад 51% набрав її конкурент Олександр Стояногло.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.