Депозити українців продовжують зростати: обсяг коштів у банках перевищив півтора трильйона гривень

Переговорний процес щодо припинення війни між Україною та Росією дедалі частіше сприймається не лише як складний дипломатичний механізм, а й як публічний політичний перформанс. У міжнародному інформаційному просторі з’являються оцінки, що окремі елементи перемовин більше спрямовані на формування потрібного враження для зовнішніх гравців, ніж на досягнення реального прориву. Зокрема, аналітики звертають увагу на фактор внутрішньоамериканської політики та роль президента США Дональд Трамп у формуванні риторики довкола можливого врегулювання.

Американське видання The Wall Street Journal у своїх матеріалах підкреслює, що частина дипломатичних сигналів може бути розрахована на мінімізацію політичних ризиків для Вашингтона. На тлі виборчих циклів у США будь-які зовнішньополітичні рішення стають частиною внутрішньої дискусії, а війна в Україні — одним із ключових маркерів позиції кандидатів щодо глобального лідерства Америки. У такій ситуації переговори можуть перетворюватися на інструмент демонстрації контролю над процесом, навіть якщо реальні домовленості залишаються віддаленою перспективою.

Високопоставлений український чиновник, на якого посилається видання, зазначив, що три раунди тристоронніх зустрічей цього року зводилися до демонстрації того, що саме Україна не є перешкодою для досягнення миру. Така тактика, за його словами, спрямована насамперед на те, щоб не спровокувати негативну реакцію з боку американського президента.

За даними WSJ, і Київ, і Москва побоюються непередбачуваності Трампа. Україна досі залежить від розвідувальної підтримки США, а також від поставок зброї, яку Вашингтон продає європейським союзникам для подальшої передачі ЗСУ. Водночас для Росії критично важливими залишаються питання санкцій. Посилення обмежень може ще більше вдарити по російській економіці, особливо в частині доходів від експорту нафти.

Політолог і колишній спічрайтер Кремля Аббас Галлямов зазначив, що Кремль намагається демонструвати готовність до переговорів саме з огляду на економічну ситуацію. За його словами, Путін не може дозволити собі відкрито розлютити Трампа, адже нові санкції стали б серйозним ударом для Москви.

Українська сторона публічно ставить під сумнів щирість намірів Росії, звинувачуючи її делегацію у затягуванні процесу через так звані «історичні лекції». Однак частина експертів переконана, що переговори все ж мають реальний зміст, навіть якщо про них практично нічого не просочується у публічний простір. На думку Томаса Грема з Ради з міжнародних відносин, відсутність витоків може свідчити про певний рівень серйозності.

Водночас низка європейських чиновників дійшла висновку, що Москва діє недобросовісно, використовуючи переговори для здобуття дипломатичних позицій, яких їй не вдається досягти на полі бою.

Білий дім, як зазначає WSJ, виходить із припущення, що військові цілі Кремля можуть бути обмеженішими, ніж декларується публічно. У Вашингтоні припускають, що Росія могла б задовольнитися повним контролем над Донбасом. Однак російські офіційні особи продовжують наголошувати на ширших цілях, які передбачають не лише територіальні зміни, а й трансформацію української державності та інституцій.

За словами учасників переговорів, певний прогрес досягнуто в другорядних питаннях, однак припинення вогню поки не передбачається. Європейські чиновники вважають, що війна може тривати ще від одного до трьох років.

Американська адміністрація закликає сторони до якнайшвидшого укладення угоди, і частина чиновників сподівається на результат до проміжних виборів у США. Водночас, за інформацією видання, Білий дім наразі не посилює тиск ні на Москву, ні на Київ, поступово переключаючи увагу на інші зовнішньополітичні пріоритети, зокрема переговори з Іраном і ситуацію в секторі Гази.

Таким чином, мирний процес залишається формально активним, але без ознак швидкого завершення війни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Та яка службова недбалість? Ну серйозно. Я в українських реаліях не вірю в такі факти, як службова недбалість. Службова недбалість – це відмазка для того, щоб не було кримінального провадження. Типу звільняйте мене адміністративно, бо типу це службова недбалість. Ну дурний я, не зміг і не вийшло, каюся – звільняйте. Адже максимально можливе покарання за службову недбалість – це звільнення за некомпетентність

За його словами, правоохоронці мають дослідити, чому яхту медведчука за два роки так і не вдалося продати.

“Я не суд, щоб виносити вердикт, але для мене очевидно і однозначно, що дії АРМА були вмотивовані. Кому вигідно (що яхту не продали – ред.) – медведчуку, чи його куму путіну, можемо дискутувати. Це хай вивчають правоохоронці. Я ж можу припустити, що це люди здійснюють такі дії, бо вони замотивовані грошима… Півроку вона давала пропозиції, ви вдумайтеся! Півровку! Ага, просто недбалість”, – вказує політолог.

АРМА нещодавно опинилося в центрі уваги через втрату яхти Royal Romance, що належала підозрюваному у держзраді екснардепу віктору медведчуку. Адже, попри арешт яхти хорватським судом і передання її Україні для реалізації, АРМА за два роки так і не змогла продати актив.

Дослідивши тему, вдалося з’ясувати, що основна затримка з продажем яхти екснардепа-зрадника виникла через те, що очільниця АРМА Олена Дума майже пів року готувала зміни до законодавства для реалізації закордонних активів. Водночас станом на момент її призначення в АРМА Офіс генпрокурора спільно з МЗС вже підготували проєкт змін, однак Дума його категорично відкинула.

У зв’язку з цим, АРМА лише 20 березня 2024 року розпочало конкурс з відбору реалізатора, який мав здійснювати продаж яхти, а через місяць таки обрала переможця. Варто зауважити, що обрання переможця відбулося за місяць до завершення максимального строку арешту цього активу, що зробило його продаж фактично неможливим.

Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума діяла в інтересах медведчука, затягуючи продаж його яхти. Він закликає розслідувати, чи було це умисно, чи через некомпетентність.