Депутат Дністровської райради не задекларував 279 земельних ділянок, – суд оголосив про штраф

Кабінет міністрів України ухвалив важливе рішення про тимчасову заборону експорту необробленої деревини та дров до кінця 2025 року. Такий крок спрямований на підтримку внутрішнього ринку та стимулювання розвитку національних деревообробних підприємств. Водночас він є частиною стратегії зменшення екологічного навантаження, особливо у період наближення зими, коли попит на дрова зростає.

Згідно з повідомленням прем’єр-міністра Юлії Свириденко, цей захід має не тільки економічну, але й соціальну значущість. «Це необхідний крок для того, щоб забезпечити громадян доступом до необхідних ресурсів у зимовий період, зберегти робочі місця на вітчизняних підприємствах та знизити негативний вплив на навколишнє середовище», — зазначила вона. Влада України розглядає заборону як стратегічно важливу міру для зміцнення внутрішнього виробництва та забезпечення енергетичної безпеки.

Згідно з постановою, уряд вніс необроблену деревину (крім сосни) до переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, та встановив нульову квоту на їхній експорт до кінця 2025 року. Обмеження охоплюють:

лісоматеріали необроблені, із видаленою або невидаленою корою чи заболонню;

лісоматеріали начорно брусані або небрусані, крім сосни.

Постанова набирає чинності з дня офіційного опублікування і стосується лише нових угод та операцій, укладених після цього.

Заступник міністра економіки Єгор Перелигін пояснив, що обмеження допоможуть збалансувати внутрішній ринок і стабілізувати роботу деревообробної галузі, особливо в умовах підвищеного попиту на паливні матеріали та деревину в зимовий період. Окрім того, заборона має важливе значення для забезпечення оборонних потреб країни.

Тимчасова заборона експорту необробленої деревини та дров дозволить зменшити дефіцит сировини, підтримати національного виробника та сприяти енергетичній безпеці України в умовах війни та економічних викликів.

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

Йдеться про:

За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

За даними джерел, у махінаціях підозрюють:

Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив відомості про складний стан справ на полі релігійної свободи в Україні. За його словами, зібраний звіт обсягом понад 250 сторінок містить вичерпну інформацію щодо численних нападів на УПЦ та її священиків, які стали неприпустимими проявами мови ненависті. У своєму відеозверненні Амстердам закликав уряд зупинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, підкресливши, що такий крок лише поглибить розділення українського суспільства.

Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив про спротив будівництву будь-якого "русского мира".

Адвокат також звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну в цей важливий період. Він наголосив на тому, що підтримка України від Сполучених Штатів є не лише актом солідарності, але й стратегічно важливою для майбутньої довіри до американської зовнішньої політики, особливо після останніх подій в Києві та Кабулі.

У висновках можна підкреслити такі ключові моменти:

• Звіт адвоката Роберта Амстердама є важливим доказом численних нападів на Українську Православну Церкву та її священиків, які є неприпустимими проявами мови ненависті.

• Заклик адвоката до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371 є доцільним кроком, оскільки прийняття такого закону лише загострить ситуацію та розділення українського суспільства.

• Важливість незалежності та самостійності Української Православної Церкви від Московського патріархату, а також відмова від ідеології "русского мира" є ключовими принципами, які підтримує церква.

• Заклик до американського суспільства підтримати Україну важливий не лише для самої України, але й для майбутньої довіри до зовнішньої політики Сполучених Штатів.

Отже, висновки демонструють важливість захисту релігійних свобод та незалежності церков від політичних втручань, а також необхідність міжнародної солідарності в цьому питанні.