Депутат Дністровської райради не задекларував 279 земельних ділянок, – суд оголосив про штраф

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

Військові аналітики з Інституту вивчення війни (ISW) роблять прогноз, що російські окупанти можуть продовжити наступальні дії для дестабілізації українських оборонних ліній навесні 2024 року, а також готуватимуться до очікуваних нових наступальних дій влітку цього року. За даними ISW, західна допомога у сфері безпеки має ключове значення для України в здатності утримати територію та відбити нові російські наступальні дії. Хоча Збройним Силам України вдалося сповільнити просування окупантів на захід від Авдіївки, але нестача матеріальних засобів ставить під загрозу здатність українських військових ефективно діяти на критично важливих ділянках фронту.

ISW підкреслює, що російські сили налаштовані зберігати ініціативу на всьому театрі воєнних дій та активно коригувати свої наступальні зусилля цієї весни та влітку. Імовірно, російське військове командування намірене використовувати будь-які успіхи та переваги у прогнозуванні наслідків нестачі ресурсів ЗСУ для здійснення нових наступальних дій.

Добре забезпечені українські війська вже продемонстрували, що можуть зупинити російські сили навіть у випадку незначних успіхів під час великомасштабних наступальних операцій. ISW вірить, що з відповідним забезпеченням матеріальних ресурсів Україна зможе стабілізувати фронтову лінію та підготуватися до відбиття очікуваних російських наступальних дій.

Стаття відображає прогнози військових аналітиків щодо можливих наступальних дій російських окупантів у весняно-літній період 2024 року. Зазначається, що західна допомога в сфері безпеки має ключове значення для України в утриманні території та відбитті можливих російських атак. Варто зауважити, що недостаток матеріальних ресурсів ставить під загрозу здатність українських військових діяти на критичних ділянках фронту. Проте, добре забезпечені українські війська вже продемонстрували свою здатність зупиняти російські сили. Висновок статті полягає в тому, що Україна може стабілізувати фронтову лінію та відбити російські наступальні дії за наявності відповідного матеріального забезпечення.

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.