Депутат з Тернопільщини здійснював сприяння у втіленні українських громадян за кордон

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Цей крок є важливим етапом у процесі відновлення контролю над територією, що знаходиться під загрозою окупації, адже більшість сіл та селищ Нововасилівської громади знаходяться під російським контролем з початку повномасштабного вторгнення.

Одним із важливих моментів цього указу стало призначення Володимира Задираки на посаду голови Нововасилівської селищної військової адміністрації. Розпорядження №120/2024-рп від 5 листопада визначає його нову роль в управлінні територією, яка потребує відновлення та підтримки в умовах військового часу. Задирака буде координувати зусилля з відновлення інфраструктури, соціальних послуг і загального порядку на підконтрольній території.

Головне завдання нової військової адміністрації — це забезпечення стабільності на звільненій території та організація всіх необхідних заходів для відновлення нормального функціонування громади, що перебуває під постійною загрозою з боку ворога.

Призначення Задираки підкреслює серйозність намірів уряду щодо належного управління територією, яка майже весь час з початку війни залишається в умовах окупації. Залишається завдання не тільки забезпечити безпеку, а й налагодити взаємодію з громадянами, які повертаються після відступу окупантів.

Згідно з указом, Генеральному штабу Збройних Сил України та Запорізькій обласній військовій адміністрації доручено вжити всі необхідні заходи для успішного утворення та функціонування військової адміністрації. Це включає логістичні, адміністративні та соціальні заходи, що дозволять відновити правовий порядок, а також сприяти поверненню внутрішньо переміщених осіб і забезпеченню їхнього безпечного життя на відновленій території.

До складу Нововасилівської селищної територіальної громади входять два селища та вісімнадцять сіл. Важливо відзначити, що ці населені пункти майже з початку війни перебувають під російською окупацією, що значно ускладнює процес відновлення і нормалізації життя. Відновлення контролю над ними стане важливим кроком не тільки для відновлення інфраструктури, а й для відновлення моральної підтримки населення.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.