Субота, 18 Липня, 2026

Президент Угорщини оголосив про свою відставку через нові конституційні зміни

Важливі новини

Голосування на Євробаченні: Початок кінця для “Дії” на виборах?

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

МЗС України різко відповіло на ультиматуми Росії щодо НАТО

Росія, яка розв’язала загарбницьку війну проти України, намагається виставляти ультиматуми Північноатлантичному альянсу. Однак країна-агресор не має жодного морального чи юридичного права вимагати від НАТО переглянути обіцянку, дану Україні та Грузії на Бухарестському саміті у 2008 році, щодо майбутнього членства в Альянсі. Українське Міністерство закордонних справ миттєво відреагувало на чергові заяви з Москви. Речник МЗС Георгій […]

The post МЗС України різко відповіло на ультиматуми Росії щодо НАТО first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мобілізація в Україні: кого торкнуться нові зміни у правилах

З 1 січня 2025 року в Україні набудуть чинності оновлені правила мобілізації, ухвалені Верховною Радою через законопроєкт №12076. Зміни стосуються як чоловіків, так і жінок, які бажають долучитися до лав Збройних Сил України. Мобілізація залишається обов’язковою для чоловіків віком від 18 років із військовим досвідом або навчанням на військовій кафедрі. Водночас чоловіки віком від 25 […]

The post Мобілізація в Україні: кого торкнуться нові зміни у правилах first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

ЄС призупинив введення санкцій проти китайського виробника чіпів для дронів

Європейський Союз ухвалив рішення про тимчасове відтермінування повного введення...

Переговори між США та Іраном під загрозою зриву через коментарі Трампа

Дипломатичні зусилля між Сполученими Штатами та Іраном, спрямовані на...

Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав зміни до конституції, які передбачають його дострокове звільнення з посади. Це рішення означає, що він залишить свій пост до завершення п’ятирічного терміну, що спочатку мав тривати до 2029 року. Про свої дії Шуйок повідомив в записаному відеозверненні, яке було опубліковане в суботу.

Зміни до основного закону отримали підтримку від Національних зборів Угорщини, де домінує партія «Тиса», очолювана Петером Мадяром. Після ухвалення поправки президенту було надано п’ять днів для підписання або накладення вето на закон. Останній термін для рішення припадав на суботу.

У своєму зверненні Шуйок зазначив, що при ухваленні рішення керувався вимогами Конституції та принципом верховенства права. Він підкреслив, що зміни до основного закону мають загальнонаціональне значення і їх не слід оцінювати через призму особистих або політичних інтересів. Президент наголосив, що не мав альтернативи, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

«Я дотримуюсь своїх обов'язків, передбачених Основним законом, після ретельного і об'єктивного зважування своїх можливостей та свідомості. Мій підпис є підтвердженням моїх обов’язків як президента та моєї поваги до інституту президентства», — сказав Шуйок.

Він також додав, що відмова від підписання закону могла б призвести до порушення Конституції, і президент повинен діяти лише в межах своїх прав. Після офіційного опублікування в державному віснику нові зміни набудуть чинності, а повноваження президента закінчаться наступного дня.

Тамаш Шуйок був обраний на посаду президента в 2024 році, після відставки Каталін Новак, і згідно з попереднім законодавством, його термін повинен був тривати до березня 2029 року. Проте схвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково завершує його мандат.

Ця реформа стала важливою частиною масштабних змін, які просував Петер Мадяр. Протягом виборчої кампанії він не раз заявляв про необхідність змінити основний закон і усунути представників попередньої влади з державних посад, включаючи президента Шуйока.

Окрім припинення президентських повноважень, 17-та поправка також містить низку інших важливих змін: повернення граничного віку в 70 років для суддів Конституційного суду, що призведе до відставки чотирьох суддів у найближчому майбутньому, а також встановлення обмежень для депутатів Національних зборів, які не зможуть обиратися більше ніж на три каденції.

Політична напруга щодо президентської посади зберігалася впродовж останніх кількох тижнів. Законопроект про зміни до Конституції був внесений до парламенту на початку липня, і дострокове припинення повноважень Шуйока стало одним із ключових пунктів реформи. Заклики колишнього прем'єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти цих змін не знайшли значної підтримки серед населення, що в кінцевому підсумку дозволило парламенту ухвалити поправки.

Останні новини