Депутата Одеської міськради підозрюють у недостовірному декларуванні активів на десятки мільйонів гривень

Експерти з конституційного права наголошують на важливості ретельного аналізу законопроєкту та його узгодження з основним законом країни. Вони підкреслюють, що будь-які зміни в податковій системі мають відповідати принципам соціальної справедливості та економічної доцільності, закріпленим у Конституції.

Його окремі положення не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду.

Зокрема, ГЮУ дійшло висновку, що запропонований формат сплати авансових внесків із податків не відповідає принципу рівності всіх платників перед законом.

Також констатується, що норма про нарахування податків за жовтень заднім числом суперечить статті Конституції про те, що закон не має зворотної сили.

У жовтні 2025 року столиця продемонструвала високий рівень активності в сфері публічних закупівель, уклавши понад 7,2 тисячі договорів на суму 6,15 млрд гривень. Структура витрат засвідчила незмінну тенденцію: найбільша частка коштів, понад 58% від загального обсягу, була спрямована на дорожні, будівельні та інфраструктурні роботи. Цей напрям традиційно залишається пріоритетним для Києва, адже саме він охоплює модернізацію транспортної мережі, оновлення міських артерій та підтримку інженерних систем, які забезпечують життєдіяльність мегаполіса.

Найбільшим розпорядником коштів другий місяць поспіль виступила комунальна корпорація «Київавтодор». Її портфель договорів у жовтні наблизився до одного мільярда гривень, що підтверджує масштабність робіт, пов’язаних із ремонтом і відновленням дорожньої інфраструктури. За даними BI.Prozorro, саме цей напрямок і сформував основну частину міських витрат, що свідчить про прагнення влади підтримувати у належному стані ключові транспортні маршрути, важливі для мобільності мешканців і функціонування економіки столиці.

Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

«Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.

Телеведуча Леся Нікітюк знову опинилася в центрі уваги, але цього разу не через світські події чи публічні виходи. Причиною стала звичайна для мільйонів українців ситуація — життя під час нічних відключень електроенергії. Зірка, яка нині мешкає разом із маленьким сином Оскаром у батьківському домі в Хмельницькому, поділилася фрагментом повсякденного побуту, знайомого багатьом родинам.

У своїх соцмережах Леся опублікувала фото, зроблене глибокої ночі при мінімальному освітленні. Кадр передає атмосферу тиші, напівтемряви та вимушеної адаптації до нових умов життя. Без гучних коментарів і пафосу телеведуча показала, як виглядає звичайна ніч у домі, де світло зникає за графіком, а побут підлаштовується під обставини.

На кадрі Нікітюк позує біля генератора в розкішній шубі, закутана в ковдру, а на ногах — шльопанці, вдягнені поверх теплих шкарпеток. Контраст між гламурною верхньою частиною образу та максимально «домашним» низом виглядав настільки несподівано, що одразу став приводом для жартів і захоплення.

Світлину Леся підписала коротко й буденно: «Усе, генератор вимкнула — дали світло. Черга 2.2». Саме ця лаконічність і відсутність будь-якого пафосу, як з’ясувалося, і підкупили аудиторію.

У коментарях користувачі зізнаються, що саме за таку простоту й самоіронію люблять телеведучу. Люди жартують про нічні «вилазки» до генератора, порівнюють ситуацію з реаліті-шоу про виживання і пишуть, що цей кадр виглядає настільки життєвим, що його можна було б сплутати з жартом або навіть роботою штучного інтелекту.

Фото швидко розійшлося соцмережами, а образ Лесі Нікітюк у шубі та шльопанцях став черговим доказом того, що навіть зірки живуть у тих самих умовах, що й мільйони українців, і не бояться показувати це без прикрас.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“ТЦК повідомляє поліцію про необхідність доставлення громадянина для складання протоколу про адміністративне правопорушення та подальших дій з ним. Поліція в межах своїх повноважень розшукує, затримує і доставляє таку особу”, – зазначив Істомін, спростувавши інформацію про випадки, коли люди затримуються без перевірки документів. Речник підкреслив, що всі дії правоохоронців проводяться в рамках закону.

Істомін також пояснив можливі сценарії затримання. Зокрема, це може статися на блокпості, коли під час перевірки з’ясовується, що особа перебуває в розшуку через звернення ТЦК. У такому випадку громадянин затримується та доставляється до установи. Інший варіант — це коли поліція заздалегідь знає місце проживання особи і здійснює затримання без перевірки документів, оскільки дані вже є в розпорядженні правоохоронців.

Окрім того, Істомін наголосив, що незабаром в Україні можуть бути мобілізовані ще 160 тисяч осіб. Це частина загального плану з комплектування військових частин до 85% особового складу. У зв’язку з цим, деякі підприємства, які раніше вважались критично важливими, можуть втратити цей статус, а їх працівники, які були заброньовані, ризикують потрапити під мобілізацію.

Мобілізація в Україні залишається важливою частиною стратегічної оборони країни, і наразі є значний дефіцит якісного особового складу, що було зазначено командиром екіпажу БПЛА “Кара Небесна” Андрієм Отченашем. Тому досягання цих цілей є необхідним для забезпечення обороноздатності України.

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».