Депутата Закарпатської облради підозрюють у схемі з нелегального продажу дуба

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.

Сьогодні православна церква вшановує пам'ять пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського, що стало важливою духовною подією для віруючих. Цей день не лише заповнений символікою і глибокими релігійними змістами, але й є особливим часом для очищення душі, зміцнення віри та залучення божественної благодаті. Вважається, що в цей день розкривається особлива енергетика, яка має великий вплив на внутрішній стан людини, особливо жінок, допомагаючи їм знайти гармонію, спокій і внутрішню силу.

Пророк Осія жив у VIII столітті до н.е. у Північному Ізраїльському царстві, і його життя стало алегорією відносин між Богом і людством. Його шлюб з жінкою на ім'я Гомер став символом Божої терпимості та безмежної любові до людей, навіть коли вони відверталися від нього і зверталися до неправедних шляхів. Осія, незважаючи на зраду своєї дружини, прощав її, що символізувало любов і милосердя Бога до грішного світу.

Преподобномученик Андрій народився в Дамаску близько 660 року. З дитинства він був німим, але після першого Причастя чудесно заговорив. Його шлях — це приклад духовної стійкості: суворе монаше життя, глибоке вивчення Святого Письма та безстрашний виступ проти іконоборства, який завершився мученицькою смертю. Найвідомішим його творінням став Великий покаянний канон — молитва глибокого очищення душі.

З давніх-давен цей день уважно спостерігали:

Якщо 17 жовтня випадає сніг — через 40 днів настане люта зима.

Тепло — зима буде м’якою.

Хмари — до затяжних дощів.

Ці природні знаки допомагали селянам готуватися до зимового сезону, правильно планувати роботи та берегти врожай.

У народній традиції 17 жовтня вважається особливим днем для жінок. Їм радять:

Відмовитися від тяжкої роботи та присвятити час відпочинку, щоб зберегти здоров’я та душевну рівновагу.

Зробити три добрі справи — допомогти сусідам, пригостити рідних або нагодувати безпритульних тварин.Ці прості дії вважаються духовним інвестицією, що відкриває шлях до сімейної гармонії та матеріального достатку.

За народними віруваннями, цього дня слід уникати:

Далеких подорожей.

Позичання або прийняття грошей у борг.

Початку нових справ або ділових ініціатив.

Поширення планів — задумане може не здійснитися.

Ці застереження пов’язані з енергетикою дня, коли краще зупинитися, оглянутися назад і подумати про духовне, а не про матеріальне.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.