Депутата Зазимської сільради обвинувачують у незаконному збагаченні: справу передано до суду

Стратегічне партнерство: Як США та Україна з використанням 12 таємних баз спільно протистоять Росії – дослідження The New York Times

Американське видання The New York Times розкриває деталі понаддесятирічного розвідувального співробітництва між США та Україною, яке на сьогоднішній день має вирішальне значення для обох країн у контексті протистояння з Росією. Згідно з інформацією, зібраною від 200 джерел в обох країнах та Європі, Центральна Розвідувальна Агенція (ЦРУ) США встановила 12 шпигунських баз вздовж російського кордону, одна з яких була оглянута журналістами NYT. У підземному бункері військовослужбовці Збройних Сил України ведуть спостереження за російськими шпигунськими супутниками та перехоплюють переговори між командирами російських військ. Один з екранів відображає маршрут безпілотника, який успішно проник через російські ППО з центральної України до міста Ростова на Росії.

Розвідні операції цих баз майже повністю фінансуються та частково обладнуються ЦРУ. По словам генерала розвідки Сергія Дворецького, їхнє співробітництво з американськими партнерами становить "110 відсотків". Зазначається, що деталі цього партнерства були засекречені протягом десятиліть. ЦРУ та інші американські спецслужби забезпечують розвіддані для направлених ракетних ударів, відстежують рухи російських військ та допомагають підтримувати шпигунські мережі. У свою чергу, українські розвідні служби надавали радіоперехоплення, пов'язані з катастрофою MH17 та виявленням втручання у вибори США у 2016 році. Також українські шпигуни діяли у різних країнах світу.

Підготовка елітного українського спецпідрозділу, який захоплював російські безпілотники та засоби зв'язку для подальшого аналізу та розшифрування, також була проведена за участю ЦРУ. Один з офіцерів цього підрозділу, Кирило Буданов, на даний момент очолює Головне Управління Розвідки Збройних Сил України. Важливою також була підготовка українських шпигунів, що діяли у різних країнах світу.

Нині ця розвідувальна мережа має велике значення, оскільки Україна все більше покладається на диверсійні операції та ракетні удари великої дальності, що вимагають наявності шпигунів в глибині тилу ворога.

Співпраця на межі: Як США та Україна утримують Росію залишаючись у тісних зв'язках — аналіз від The New York Times

За інформацією з журналістських джерел, директор Центральної Розвідувальної Агенції (ЦРУ) Вільям Бернс здійснив важливий візит до України 22 лютого, метою якого було підтвердження подальшої співпраці між Сполученими Штатами та Україною. Цей візит став десятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Згідно із звітом The New York Times, спільний противник — президент Росії Володимир Путін — об'єднав ЦРУ та його українських партнерів. Він активно втручався в політичну систему України, спробуючи підібрати лідерів, які, на його думку, могли б підтримати Україну в орбіті Росії. Однак такі спроби завжди призводили до зміцнення опозиції та протестів на вулицях.

Партнерство між ЦРУ та Головним Управлінням Розвідки (ГУР) України розпочалося наприкінці лютого 2014 року, після втечі екс-президента Віктора Януковича до Росії. Така співпраця була запропонована Валентином Наливайченком, який очолив Службу Безпеки України. У той час, коли США мали обмеження на надання підтримки розвідувальним службам України, співпраця почалася у форматі, який мав не провокувати Росію, але при цьому підтримувати українські спецслужби.

Стаття відзначає, що Україна створила новий воєнізований підрозділ, відомий як П'яте управління, який операційно розгорнули у тилу ворога для проведення операцій та збору розвідувальної інформації. Цей підрозділ складався з офіцерів, які народилися після отримання Україною незалежності та не мали зв'язків із Росією.

Українська розвідка активно співпрацювала з ЦРУ, поступово стаючи невід'ємною частиною розвідувальної мережі, необхідною для американських інтересів. Генерал Кондратюк, керівник П'ятого управління, заявив, що вони розуміли, наскільки важливо створити довіру у співпраці, і саме тому регулярно ділилися секретною інформацією з ЦРУ.

Таким чином, партнерство між США та Україною у сфері розвідки стає все більш інтенсивним і визначає ключові аспекти стратегічної безпеки обох країн в умовах загострення конфлікту з Росією.

Утікший до Куала-Лумпура літак "Малайзійських авіаліній", що здійснював рейс з Амстердама, став жертвою вибуху у повітрі над східною частиною України, забравши з собою майже 300 життів пасажирів та членів екіпажу. Незабаром після катастрофи П'яте управління перехопило телефонні розмови та надало інші розвідувальні дані, які однозначно вказували на відповідальність підтримуваних Росією сепаратистів. Це спричинило перші серйозні зобов'язання з боку ЦРУ, яке надало захищене обладнання для зв'язку та провело спеціальну підготовку членів П'ятого управління та інших елітних підрозділів.

Співпраця з Україною виявилася настільки ефективною, що в Сполучених Штатах розглядали можливість створення подібних підрозділів в інших європейських спецслужбах для протистояння російській загрозі. Навіть організація таємної зустрічі у Нідерландах між представниками ЦРУ, британського МІ-6, ГУР України, голландської розвідки та інших агентств свідчить про формування таємної коаліції проти Росії, у якій українські спецслужби відіграють ключову роль.

Проте, існує загроза тимчасового припинення військового фінансування України з боку республіканців у Конгресі, що може змусити ЦРУ скоротити витрати. Українські офіцери розвідки вже занепокоєні можливістю подібного розвитку подій, проте останній візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до України свідчить про збереження підтримки та відданості Сполучених Штатів українським інтересам.

"Таку інформацію не можна отримати ніде – тільки тут і зараз", – підтвердив генерал Дворецький, підкреслюючи важливість і ексклюзивність розвідувальних даних, які отримуються в рамках співпраці між українськими та американськими розвідувальними службами. Згідно з його словами, ця інформація є винятковою та дозволяє ефективно протистояти загрозам та виконувати стратегічні завдання з безпеки обох країн. Генерал Дворецький також наголосив на тому, що спільна діяльність українських та американських спецслужб сприяє посиленню обороноздатності України та зміцненню міжнародного партнерства в глобальній боротьбі з загрозами тероризму та агресії.

Українські та американські розвідувальні служби ведуть успішну співпрацю, що визначено у статті. Ця співпраця стала ключовою в боротьбі з агресивною політикою Росії та забезпечує обох країн необхідними розвідувальними даними для забезпечення безпеки. Важливість цього партнерства підкреслюється глибоким розумінням загроз та ефективним обміном інформацією між сторонами. Дана стаття свідчить про необхідність подальшого розвитку співпраці між Україною та США в сфері розвідки для зміцнення безпеки та стабільності в регіоні та у світі в цілому.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.