Депутатку на Київщині підозрюють у захопленні 92 га землі на 12 млн грн

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

У відповідності до законопроекту №11264, українці віком від 21 до 58 років стануть перед новим податком, але будуть виключені окремі категорії. Верховна Рада пропонує введення оподаткування для осіб бездітних та тих, хто має менше ніж троє дітей. Зазначений законопроект був оприлюднений на веб-порталі парламенту для ознайомлення 20 травня. Ініціатором цього закону є народний депутат від партії "Слуга народу" Сергій Дмитрович Гривко. У тексті документу зазначається про тимчасове введення "демографічного збору" для громадян України. "Тимчасово, до ухвалення рішення Верховної Ради України про завершення демографічної реформи, встановлюється демографічний збір", – вказано у документі. Згідно з цим законопроектом, сплачувати збір будуть всі фізичні особи віком від 21 до 58 років, за винятком: Окрім того, ставки "демографічного збору" визначені наступним чином: Сергій Гривко, народився у 1985 році та був обраний народним депутатом дев’ятого скликання від партії "Слуга народу" у 2019 році. Він є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. У вересні 2023 року Гривко вніс законопроєкт, спрямований на зменшення терміну ув’язнення для засуджених, які виробляють електроенергію на велосипедних установках. Депутат заявив, що ця ініціатива дозволить засудженим виконувати норми, встановлені Міністерством Юстиції, та зменшити термін ув’язнення на 30 днів протягом року. Також варто зазначити, що в Раді розглядається законопроєкт щодо пом’якшення покарань для ухильників. Згідно з цією ініціативою, запропоновано чотири альтернативи позбавленню волі. Передбачається, що це дозволить державі зекономити ресурси та, можливо, навіть збільшити доходи до бюджету.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливість розгляду нового законопроекту щодо введення "демографічного збору" в Україні. Ця ініціатива спрямована на стимулювання народжуваності та підтримку сімей з дітьми. Ініціатором законопроекту є народний депутат Сергій Гривко. Законопроект передбачає тимчасове введення оподаткування для бездітних громадян та тих, хто має менше трьох дітей у віці від 21 до 58 років. Також ставки "демографічного збору" визначені в документі. Паралельно з цими зусиллями у Верховній Раді розглядаються інші законопроекти, спрямовані на пом'якшення покарань для ухильників та зменшення термінів ув'язнення. Загалом, ці ініціативи можуть мати велике значення для держави, сприяючи розвитку суспільства та підвищенню демографічного потенціалу країни.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.