Тепла осіння погода в Україні 31 жовтня: що очікувати від природи?

У Харкові викрито масштабну корупційну схему, що була спрямована на розкрадання коштів, виділених Європейським Союзом в межах програми Ukraine Facility, котра має на меті відбудову України після масштабних руйнувань, спричинених війною. За даними правоохоронців, ключовими фігурантами цієї організованої системи є вищі посадові особи Харківської міської ради, серед яких мер міста Ігор Терехов, його перший заступник Олександр Новак, а також керівництво Департаменту з благоустрою міста.

Згідно з матеріалами розслідування, посадовці міськради організували схему, за якою значні суми, призначені для відновлення інфраструктури та інших важливих об’єктів міста, перерозподілялись через фіктивні тендери та завищені кошториси на виконання робіт. Зокрема, основними виконавцями цих проектів були підконтрольні компанії, що мали зв'язки з керівниками міськради та мали можливість отримувати значні державні замовлення без належної конкуренції.

Центральною ланкою схеми виступає приватне підприємство ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», яке систематично отримує підряди на капітальні та відновлювальні роботи у Харкові, зокрема в районах, що зазнали значних руйнувань, таких як Салтівка. Перемоги цього підприємства у тендерах мають ознаки штучно створеної монополії, оскільки умови закупівель виписуються таким чином, щоб усунути реальних конкурентів.

Показовим є приклад тендерів на загальну суму понад 155 мільйонів гривень на вулиці Бучми. У вимогах до учасників було закладено необхідність підтвердження річного доходу за 2024 рік на рівні не менше 90 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Фактично це означало обов’язкову наявність обороту майже 140 мільйонів гривень, що автоматично відсікає малий і середній бізнес та відкриває шлях компаніям із формальними або штучно сформованими фінансовими показниками.

Окрему увагу привертає завищення цін у кошторисах. Вартість будівельних матеріалів у документації перевищує ринкову в два–три рази. Так, ґрунтовка Eco Prim Grip Plus у проєктній документації оцінюється у 511 гривень за кілограм, тоді як реальна ринкова ціна становить близько 277 гривень. Аналогічна ситуація зі шпаклівкою Promix Finish Plus, де ціна у кошторисах перевищує ринкову більш ніж удвічі. Такі завищення дозволяють формувати багатомільйонні «надлишки», які згодом виводяться з бюджету.

Договори, укладені з ПП «БФ “ПРОМТЕКС”», містять положення про так звану динамічну ціну та можливість односторонньої зміни планів фінансування. Ці умови створюють ідеальний механізм для коригування сум уже після підписання контрактів, що унеможливлює ефективний контроль і відкриває простір для зловживань.

Особливої гостроти ситуації додає той факт, що зазначене підприємство вже фігурувало у висновках Державної аудиторської служби, де йшлося про нікчемність окремих договорів, укладених із порушенням тендерного законодавства. Незважаючи на це, компанія й надалі отримує великі підряди на відбудову міста.

Мова йде не лише про бюджетні втрати. Йдеться про кошти Європейського Союзу, виділені на відновлення України під час повномасштабної війни. Системне розкрадання цих ресурсів становить пряму загрозу міжнародній довірі до України та ставить під сумнів прозорість використання допомоги західних партнерів.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.