Депутати “Батьківщини” передали дитячій лікарні просрочену гуманітарку

Вітчизняні науковці об’єднали зусилля для створення масштабної мовної моделі Lapa LLM, яка відкриває нові перспективи в розвитку штучного інтелекту в Україні. Цей проєкт став результатом співпраці кількох провідних освітніх та наукових закладів: Українського католицького університету (УКУ), Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівської політехніки та Гірничо‑металургійної академії в Кракові.

Базою для Lapa LLM стала архітектура Gemma‑3‑12B від компанії Google, що забезпечує моделі потужні можливості обробки природної мови та генерації тексту. Назва моделі обрана на честь Валентина Лапи, який раніше зробив значний внесок у розвиток методів групового обліку аргументів — одного з фундаментальних напрямів теоретичних досліджень в області логіки та інтелектуальних систем.

Представники УКУ повідомляють, що за швидкістю та якістю роботи з українською мовою Lapa LLM перевершує оригінальну Gemma, а також більшість закритих моделей того ж класу. Така перевага, як стверджують, досягнута за рахунок локалізації, оптимізації токенайзера та адаптації до української морфології і синтаксису.

Ця новина має значення не лише для наукової спільноти, але й для розвитку українського IT-ринку, оскільки моделі подібного класу — ключовий інструмент для задач обробки природної мови, перекладу, створення текстів, чатботів, автоматизованого аналізу даних та інших застосувань.

У найближчому майбутньому очікується відкрите тестування Lapa LLM, а також інтеграція моделі у проєкти, що стосуються української мови, культури, освіти та бізнесу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Один із представників українських силових структур в інтерв’ю журналу порівняв обмеження, накладені на комунікацію з Зеленським, з його перебуванням у “сауні”, натякаючи на те, що в умовах війни він отримує вкрай підібрані, оптимістичні дані, які не відображають всієї тяжкості ситуації на передовій.

«Справа навіть не в тому, що його (Зеленського) тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні», — сказало джерело The Economist, підкреслюючи, що президенту та громадськості не дозволяють знати всю правду про складну ситуацію на фронті, щоб уникнути розладу в тилу.

Ці заяви супроводжуються інформацією про плани російських військ почати новий наступ у Запорізькій області, яку раніше повідомляли джерела в Головному управлінні розвідки України (ГУР). Це ставить під сумнів здатність української армії своєчасно відреагувати на нові загрози, оскільки засоби зв’язку та обміну інформацією між військовими та вищим керівництвом виглядають значно більш обмеженими, ніж вважалося раніше.

Очевидно, що бажання не викликати паніку серед населення є важливим фактором для військових стратегій, однак це також ставить під питання рівень довіри до інформації, яку отримує не лише президент, але й весь український народ. Подібні інсайди свідчать про складність ситуації на фронті, де ризик перебільшення або заниження даних може мати непередбачувані наслідки для майбутніх бойових операцій.

Фобії є одними з найбільш поширених психічних розладів, що проявляються у вигляді інтенсивного і часто ірраціонального страху перед певними об’єктами, ситуаціями або явищами. Ці страхи настільки сильні, що можуть серйозно обмежувати повсякденне життя людини. Незважаючи на те, що точну кількість фобій неможливо визначити, оскільки людина може боятися будь-чого, в науковій літературі налічується понад 500 різних типів фобічних розладів.

Фобії можуть бути викликані різними факторами: від генетичної схильності до зовнішніх травмуючих подій, які людина пережила у минулому. Вони часто є реакцією на стрес або занадто емоційно насичені переживання, що запам’ятовуються в підсвідомості. Люди з фобіями можуть мати ідеї або уявлення, що їхній страх є нормальним, навіть коли він не має реального підґрунтя. Наприклад, боязнь висоти, тварин, публічних виступів чи соціальних взаємодій може здаватися абсолютно нереалістичною, однак вона має велике значення для особистого благополуччя.

Найпоширеніші фобії

Фахівці умовно поділяють найпоширеніші фобії на кілька груп:

страхи, пов’язані з природними явищами (гроза, пожежа, блискавка);

страхи перед тваринами;

ситуаційні фобії (клаустрофобія, аерофобія, страх публічних виступів);

страхи, пов’язані з хворобами або медичними процедурами.

До найбільш відомих і поширених фобій належать:

Арахнофобія — страх павуків.Акрофобія — страх висоти.Клаустрофобія — страх замкнених просторів.Трипанофобія — страх ін’єкцій та голок.Аерофобія — страх польотів.

Ці страхи мають різну інтенсивність: у легкій формі вони викликають дискомфорт, у важкій — можуть спричиняти панічні атаки, прискорене серцебиття, запаморочення та уникання певних ситуацій.

Рідкісні та незвичні фобії

Окрім поширених страхів, існують і маловідомі, іноді дивні фобії. Серед них:

Антофобія — страх квітів.Бібліофобія — страх книг.Дендрофобія — страх дерев або лісу.Хіонофобія — страх снігу.Кумпунофобія — страх ґудзиків.Барофобія — страх гравітації.Генуфобія — страх колін.Аритмофобія — страх чисел.Магейрокофобія — страх готування їжі.Хрономентрофобія — страх годинників.

Існують також менш екзотичні, але цілком реальні страхи. Наприклад, айлурофобія (страх котів), глобофобія (страх повітряних куль), амаксофобія (страх водіння) чи астрафобія (страх грому). Часто вони формуються через негативний досвід або сильні емоційні події.

Чому з’являються фобії

Причини можуть бути різними: травматичний досвід, генетична схильність, підвищена тривожність, особливості нервової системи або виховання. З розвитком технологій з’являються й нові страхи — наприклад, пов’язані з цифровими технологіями чи штучним інтелектом.

Як допомогти собі

Фобії піддаються лікуванню. Найефективнішими методами є когнітивно-поведінкова терапія, поступова експозиція до об’єкта страху та робота з психотерапевтом. У деяких випадках застосовується медикаментозна підтримка за призначенням лікаря.

Головне — не ігнорувати проблему. Якщо страх заважає працювати, навчатися чи жити повноцінно, варто звернутися по професійну допомогу.