Субота, 18 Квітня, 2026

Петро Порошенко збагатився на 4,6 мільярда під час третього року війни

Важливі новини

ЗСУ стикаються не лише із снарядним голодом, а з тотальним дефіцитом озброєнь

За останніми звітами, ситуація з постачанням озброєнь та військової допомоги для України є дуже напруженою. Адміністрація Байдена попередила про складнощі з фінансуванням та поставками, і прогрес у цьому питанні не очікується навіть до літа. Пентагон вичерпав свої можливості, і тепер Україна мусить шукати інші варіанти для поповнення своїх запасів озброєнь. Хоча Захід створює враження довгострокової підтримки, насправді поставки зброї практично припинилися, а законопроєкт про виділення допомоги для України у США затримується. Дефіцит озброєнь вже став критичним, що призвело до того, що ЗСУ мають лише двомісячний запас бойових матеріалів. Ситуація щодо боєприпасів для української ППО також є непокірною, і без нових поставок вони вичерпаються до березня. Українські війська стикаються з виснаженням та нестачею зброї та боєприпасів, що підтверджується джерелами в The New York Times.

Згідно з отриманими даними, Україна стикається з серйозними труднощами у забезпеченні озброєнь та військової допомоги через складнощі з фінансуванням та поставками. Пентагон вичерпав свої ресурси, тож країні потрібно шукати інші шляхи для поповнення запасів озброєнь. Запаси боєприпасів для ЗСУ та систем ППО вже на межі вичерпання, що створює серйозні загрози для обороноздатності країни. Необхідно негайно знайти рішення для забезпечення військових потреб України, оскільки подальша затримка може призвести до серйозних наслідків на передовій.

Як Мінкульт спільно з Мін’юстом знищує культурну спадщину

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.

Нові правила безвізових поїздок українців до ЄС: введення системи ETIAS у 2026 році

Європейський Союз готує суттєві зміни у порядку безвізових подорожей для громадян третіх країн, серед яких і українці. Наприкінці 2026 року для в’їзду до більшості країн ЄС більше не буде достатньо лише закордонного паспорта — перед поїздкою необхідно буде отримати електронний дозвіл у системі ETIAS (European Travel Information and Authorization System) та сплатити відповідний збір. Розмір обов’язкового платежу за оформлення дозволу становитиме 20 євро з кожного заявника, незалежно від мети поїздки.

Кожна особа повинна подавати заявку окремо, оскільки подання групових чи сімейних заявок не передбачене. Після успішного оформлення дозвіл ETIAS буде дійсний протягом трьох років або до завершення строку дії закордонного паспорта, залежно від того, що настане раніше. Система передбачає автоматичну перевірку безпеки та можливих ризиків для прикордонних служб ЄС, що має прискорити процес проходження контролю на кордоні та підвищити безпеку поїздок.

ETIAS надаватиме право на багаторазові короткотермінові поїздки тривалістю до 90 днів у межах кожного 180-денного періоду. Система охоплюватиме близько 30 європейських країн, зокрема держави Шенгенської зони, а також Болгарію, Румунію і Кіпр.

Водночас Європейський Союз визначив категорії осіб, які звільняються від сплати збору. Безкоштовно оформити дозвіл зможуть діти та підлітки до 18 років, особи віком від 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або людей, які мають право на вільне пересування в межах Союзу. Проте навіть ці категорії зобов’язані пройти реєстрацію в системі та отримати схвалення перед поїздкою.

Подання заявки на ETIAS відбуватиметься виключно онлайн — через офіційний вебресурс або мобільний застосунок системи. Оплата здійснюватиметься банківською карткою, а розгляд анкети розпочинатиметься лише після підтвердження платежу.

Варто враховувати, що сплачений збір не підлягає поверненню. У разі відмови або помилки в анкеті, зокрема неправильного зазначення паспортних даних чи імені, дозвіл анулюється, і процедуру доведеться проходити повторно з новою оплатою.

У Європейській комісії окремо попереджають про ризик шахрайства. Заявникам радять користуватися виключно офіційними ресурсами ETIAS, оскільки сторонні сайти-посередники часто додають додаткові «сервісні збори», через що вартість дозволу може зрости до 50–100 євро.

Також підкреслюється, що навіть чинний дозвіл ETIAS не гарантує автоматичного в’їзду до Європейського Союзу. Остаточне рішення ухвалюватимуть прикордонні служби після перевірки документів і біометричних даних у системі в’їзду-виїзду.

Офіс Президента планує залучати молодь у штурмові бригади за фінансову винагороду

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами джерела в ОП, ідея ґрунтується на досвіді Росії, яка активно використовує фінансові винагороди для вербування бійців. В Україні цей механізм планують адаптувати, щоб забезпечити добровільний характер набору. Молодим людям пропонуватимуть гідну матеріальну компенсацію за службу у штурмових підрозділах, які виконують надважливі завдання з прориву оборони противника.

«Генштаб гостро потребує резервів, здатних проводити активні штурмові операції. На передовій є значна нестача саме молодих, фізично підготовлених бійців, які готові ризикувати життям заради перемоги», — зазначив співрозмовник.

Розмір виплат поки не розголошується, але джерела припускають, що він буде значно вищим за середню зарплату в Україні. Планується також впровадження додаткових бонусів за участь у ризикованих операціях, виконання складних завдань та терміни перебування на фронті.

Загибель жінки та поранення трьох цивільних: атака дрону в Харківській області

У районі Куп'янська, що на Харківщині, 13 квітня внаслідок...

Попри третій рік повномасштабної війни, експрезидент і народний депутат Петро Порошенко демонструє вражаючі фінансові показники. Згідно з декларацією за 2024 рік, його дохід сягнув 4,62 мільярда гривень — це більш ніж утричі перевищує зароблене у 2022 та 2023 роках, коли його прибутки становили відповідно 1,43 та 1,44 мільярда гривень.

Для порівняння: у довоєнному 2021 році Порошенко задекларував усього 162 мільйони — тобто зростання у понад 30 разів.

Основним джерелом надходжень залишаються дивіденди, операції з цінними паперами, корпоративні права, а також фінанси, отримані через компанії, афілійовані з бізнес-структурами Порошенка. При цьому значна частина доходів, як і раніше, виводиться за межі України. Так, у 2024 році експрезидент інвестував у закордонні цінні папери понад 1,21 млрд грн — майже вдвічі більше, ніж роком раніше. Ці кошти пройшли через фінансові структури у Швейцарії.

Таким чином, за три роки війни Порошенко задекларував сукупно понад 7,5 мільярда гривень доходу — і більшість із них саме у 2024-му.

Раніше ЗМІ повідомляли, що напередодні введення санкцій політик встиг вивести з України понад мільярд гривень і ще майже мільярд “подарував”. З огляду на ці цифри, не дивно, що за час війни Порошенко піднявся у рейтингу найбагатших українців із 12 на третє місце. Його родина задекларувала активи на майже мільярд доларів.

Нагадаємо, 13 лютого 2024 року проти низки політиків і олігархів, зокрема Петра Порошенка, було запроваджено санкції за діяльність, що створює загрозу нацбезпеці України. Серед звинувачень — лобіювання Харківських угод, фінансування бойовиків на Донбасі, збереження бізнесу у Росії під час війни, а також незаконне відчуження нафтопроводу за участі Медведчука.

Згідно з соцопитуванням, 65,2% українців підтримують такі санкції, вважаючи їх справедливими.

The post Петро Порошенко збагатився на 4,6 мільярда під час третього року війни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини