Депутати Київради відчувають політичну напругу

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Трамп неодноразово заявляв, що закінчить війну через “день” після своєї інавгурації 20 січня… Риторика передвиборчої кампанії Трампа та його союзників припускає, що він може спробувати примусити Україну ухвалити мирну угоду, що буде вкрай вигідною Москві, або взагалі відмовитися від Києва”, – ідеться в публікації.

Як зазначається, європейські лідери давно стверджують, що жодне врегулювання не повинно нав’язуватися “через голови” українців. Те ж саме стосується і їх.

“Але Європа навряд чи перебуває в кращому становищі, щоб силою прокласти собі шлях до столу переговорів. Рука Макрона ослаблена політичним паралічем у Франції. Німеччина зайнята федеральними виборами і може не мати нового уряду до початку літа. Зростання в кращому разі слабке, а державні фінанси всюди напружені”, – додали в Financial Times.

Видання пише, що європейці щосили намагаються виробити свій власний внесок у будь-яке мирне врегулювання в Україні. За словами високопоставленого чиновника, за винятком Угорщини та Словаччини, держави-члени ЄС разом із союзниками у Великій Британії та Норвегії прихильні до збереження підтримки України.

Деякі європейські чиновники кажуть, що важливо чітко заявити про готовність Європи підтримати Україну. Серед них – міністр оборони Естонії. Макрон також вважає, що для Європи важливо взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку.

До того ж, прагматичним сигналом у FT назвали схвалення спецпредставником Трампа з питань України Кіта Келлога дозволу використовувати для ударів по Росії далекобійну американську зброю. Він заявив, що це дасть новому президенту важіль впливу на Москву.

“Схоже, що зараз ми перебуваємо у фазі переходу від політичної та передвиборчої риторики до більш реальної та серйозної політики. Ми бачимо таку обережну еволюцію в бік більшої підтримки України, тому що вони розуміють, що, врешті-решт, вони не збираються кидати Україну”, – зазначив голова комітету з питань зовнішньої політики українського парламенту Олександр Мережко.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що команда Дональда Трампа повідомила європейським чиновникам, що новий президент США планує зберегти військову допомогу Україні. При цьому зазначалося, що Трамп має намір продовжити постачання американської зброї Києву після своєї інавгурації. Цю інформацію підтвердили три людини, знайомі з переговорами.

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.