Депутати вилучили “дембель” з проекту про мобілізацію, щоб не порушити умови допомоги Заходу

У Києві комунальні служби почали активно залучати колекторські компанії для роботи з боржниками за комунальні послуги. Це стало результатом нового підходу до вирішення проблеми неплатежів за житлово-комунальні послуги, який набирає популярності в столиці. Як повідомляє ТСН, перший тендер на цю послугу відбувся в Оболонському районі, де переможцем конкурсу стало ТОВ «Антанта Консалтінг».

Згідно з умовами контракту, з цією компанією укладено договір на суму близько 1,5 мільйона гривень. Договір діятиме до кінця 2025 року, і в рамках цього співробітництва колектори мають здійснювати роботу з примусового стягнення боргів з осіб, які не сплачують рахунки за комунальні послуги.

Колектори отримають доступ до бази даних боржників і використовуватимуть стандартні методи впливу: телефонні дзвінки, смс-розсилки та особисті візити.

Рішення пояснюють зростанням заборгованості після підвищення тарифів на обслуговування будинків. Частина киян відмовляється сплачувати нові нарахування, вважаючи їх завищеними, що й змушує комунальні підприємства переходити до жорсткіших заходів.

У Харківській області викрито серйозні зловживання в системі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), що призвели до неконтрольованого обігу сильнодіючих препаратів, зокрема метадону та бупренорфіну. За даними слідства, ці ліки видаються пацієнтам без належних медичних показань, а рецепти на них виписуються за формою №3, яка застосовується виключно за наявності конкретного діагнозу, проте в даному випадку діагнози не встановлюються, що є грубим порушенням вимог законодавства.

Це зловживання створює сприятливі умови для потрапляння зазначених препаратів на «чорний ринок», що може призвести до значних ризиків для суспільства, зокрема для здоров’я людей, які стають жертвами наркозалежності, та для зростання рівня наркоторгівлі. Препарати, які повинні використовуватися в рамках лікування наркозалежних, фактично потрапляють у незаконний обіг, що підриває ефективність державної політики боротьби з наркоманією.

Нормативи Міністерства охорони здоров’я України чітко визначають: замісна терапія можлива лише за підтвердженого діагнозу, письмової заяви пацієнта, інформованої згоди, а також за умов контролю залишків препаратів та регулярних перевірок стану здоров’я. У Харківській області ці правила масово ігноруються. Рецепти виписуються формально, без обстеження, а облік ліків практично не ведеться.

До схем незаконного відпуску наркотичних засобів залучені переважно приватні медичні заклади та підприємці. Вони виписують рецепти за гроші, фактично перетворюючи програму лікування на джерело нелегального заробітку. Це становить загрозу для життя та здоров’я пацієнтів і дискредитує саму ідею замісної підтримувальної терапії.

Особливо небезпечним є системний характер проблеми: відсутність контролю з боку держави дозволяє корупційним схемам процвітати. У результаті бюджетні кошти використовуються не за призначенням, а пацієнти замість допомоги залишаються заручниками фармацевтичної мафії.

Український уряд продовжує свою роботу над полегшенням процедури надання статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни. Цю новину оголосив заступник голови Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації, Сергій Подолін. Міністерство ветеранів внесло ініціативу про спрощення процедури подання та встановлення статусів інвалідів війни та членів родин загиблих військовослужбовців та військовослужбовиць. Раніше цей процес займав до 8 місяців, під час яких інваліди війни та родини загиблих не мали можливості скористатися державними пільгами. Однак тепер вони матимуть можливість отримати статус протягом 30 днів.

Отримати статуси можна буде двома способами. Крім того, ветеранам чи родинам загиблих не потрібно буде збирати жодних документів, це стане обов'язком компетентних органів та осіб. Розробляється система електронної подачі, а центри надання адміністративних послуг вже готові до цього. Міністерство ветеранів спільно з Міністерством цифрової трансформації вдосконалюють технічні можливості отримання статусів "в один клік". Цю систему планують впровадити найближчим часом. Спочатку електронну заяву буде доступною для військовослужбовців ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, а також для сімей загиблих захисників і захисниць цих же категорій.

Український уряд виявляє велику увагу до питань підтримки ветеранів та їх родин, що отримали інвалідність внаслідок війни. Ініціатива з полегшення процедури отримання статусу військово-інвалідної особи, яку оголосив заступник голови Рівненської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Подолін, свідчить про зростаючу увагу до потреб цієї категорії громадян.

Спрощення процедури подання та встановлення статусів інвалідів війни та членів родин загиблих військовослужбовців і військовослужбовиць дозволить значно скоротити час на отримання документів і відповідно, швидше надати допомогу тим, хто цього потребує. Впровадження електронної системи подачі заяв додасть зручності та ефективності у процесі отримання статусів для ветеранів та їх сімей.

Ці кроки свідчать про те, що Україна не лише визнає вагу внеску ветеранів у безпеку та захист країни, але й робить конкретні кроки для полегшення їхнього повсякденного життя та надання належної підтримки.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.