Четвер, 30 Липня, 2026

Держава накопичила величезний борг за програмою «5-7-9%»

Важливі новини

«Чорна діра» Київтеплоенерго: куди зникають гроші та тепло

Мільйонні тендери із завищеними цінами, “мертві душі” в штатах та регулярні прориви мереж. Напередодні нового опалювального сезону головне питання для киян звучить просто: чи буде тепло в будинках? Нацполіція фіксує ознаки корупційних схем у роботі КП «Київтеплоенерго» (КТЕ) — від можливих розпилів бюджетних коштів до виплат зарплат неіснуючим працівникам. На цьому тлі російські атаки по […]

Будівництво котеджного містечка на землі, що належала братові Тараса Козака: скандальна ситуація під Львовом

У селищі Брюховичі, що під Львовом, на території площею 5 гектарів було збудовано котеджне містечко, яке огородили високим парканом. Ця земля, формально передана під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу за рішенням місцевої мерії, насправді стала об'єктом суперечок через порушення умов та можливі корупційні схеми. Раніше ділянка належала братові колишнього народного депутата Тараса Козака, що додає ще більше запитань щодо легітимності та прозорості цієї угоди.

У 2014 році земельну ділянку було розділено на шість частин, після чого її передали під контроль групі осіб. Серед нових власників виявилися люди, пов'язані з Віктором Карачуном — одним із основних власників найбільшої української мережі супермаркетів. Ці факти підвищують рівень підозр щодо того, як саме проводилось перепродаж земельних ділянок і чи не йдеться про використання політичних та бізнесових зв'язків для приватизації земельних ресурсів.

Будівництво почали ще до того, як Львівська міськрада видала містобудівні умови на забудову 1,3 га. Дозвіл стосувався саме оздоровчого комплексу з можливістю тимчасового проживання на ділянках Валентини Світайло, Наталії Биби, Дениса Синенка та Ігоря Карачуна. Попри це, у реєстрі нерухомості вже зведені будинки досі значаться як «відпочинково-оздоровчі комплекси».

Станом на вересень 2025 року чотири з цих ділянок офіційно перевели у категорію житлової забудови. Ще одна — без даних у кадастрі. Найбільша ж територія, понад 3,5 га, зберегла статус «для оздоровчих цілей» і нині належить компанії «Львів резорт», власником якої є Ігор Пономаренко. Минулого року ця фірма також отримала містобудівні умови для зведення оздоровчого центру.

Заступник мера Львова Любомир Зубач у коментарі журналістам заявив, що «підстав вважати, ніби там будують щось інше, ніж оздоровчий комплекс, немає». Водночас фактична забудова на місці профілакторію свідчить про перетворення території на елітне котеджне містечко.

Злочинна група незаконно заволоділа землями поблизу “Буковеля”: розкрито масштабну схему

Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа земельними ділянками поблизу популярного туристичного комплексу «Буковель». Як повідомила пресслужба Національної поліції, йдеться про земельні ділянки загальною площею 4,29 га, вартість яких на сьогодні перевищує 14 мільйонів гривень. Схема заволодіння землею була ретельно спланована та реалізована з використанням фальшивих документів і підроблених угод.

За даними слідства, у цю незаконну діяльність були залучені посадовці органів місцевого самоврядування, державні реєстратори, нотаріуси та підставні особи, які виступали як «фасад» у процесі оформлення документів. Злочинці маніпулювали реєстрацією прав власності, підробляючи документи про купівлю-продаж та перепис земель на підставних осіб, що дозволяло їм безперешкодно заволодіти землями.

Зловмисники використовували підроблені державні акти зразка 2001 року, створюючи видимість законного набуття землі. У 2020–2023 роках вони виготовили фіктивну технічну документацію, внесли неправдиві відомості до Державного земельного кадастру та реєстру речових прав. Один із організаторів виступив “добросовісним набувачем” і уклав три договори купівлі-продажу з підставними особами. При цьому справжні власники навіть не знали про зміну прав.

Насправді ці ділянки завжди перебували у державній власності та розташовані на території Поляницького лісництва Ворохтянського лісового господарства.

Правоохоронці провели обшуки в Івано-Франківській та Рівненській областях, вилучивши документи, матеріальні носії та інші докази.

Трьом учасникам повідомлено про підозру за шахрайство та підроблення документів. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває, правоохоронці документують інші факти незаконного привласнення земель лісового фонду. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Публічна критика участі артистів у концерті “Єдиний квартал”: Павло Розенко висловив занепокоєння через політичні та етичні аспекти

Колишній віцепрем’єр-міністр України Павло Розенко різко відреагував на заплановану участь низки українських артистів у концерті “Єдиний квартал”, організованому студією “Квартал 95”. Причиною критики став нещодавній корупційний скандал довкола співвласника студії Тимура Міндіча. Політик наголосив, що артисти, беручи участь у заході та отримуючи гонорари, фактично заробляють на “крові і сліз українців”. Він також охарактеризував студію як частину політичного проєкту, що впливає на громадську думку і має неоднозначний суспільний резонанс.

У соціальних мережах Розенко опублікував афішу концерту, де були анонсовані виступи таких відомих виконавців, як Надя Дорофєєва, Monatik, Drevo, Позитив, Ірина Білик, Kola, а також гурти Kazka, “Антитіла” та хор “Гомін”. Політик закликав колег по сцені усвідомити суспільну відповідальність і ретельно зважувати наслідки участі у заходах, що можуть мати політичне або етичне забарвлення.

“Ви реально будете брати участь у цьому дійстві? Після того як ми всі побачили, на які корупційні кошти існує ця компашка ім. Міндіча. Ви не “поза політикою”! Ви берете від них гонорари, які в крові і сльозах українців! Не ганьбіться!” – написав Розенко, закликаючи артистів переглянути свою участь у концерті.

Після хвилі обурення, яку викликала афіша, хор “Гомін” публічно заявив, що відмовляється від участі в концерті “Єдиний квартал”. Про це також повідомив Павло Розенко, наголосивши, що колектив не буде співпрацювати зі студією “Квартал 95” у межах цього проєкту.

На тлі критики студія “Квартал 95” опублікувала заяву, у якій дистанціювалася від політичних звинувачень і корупційних підозр щодо свого співвласника. У дописі наголошується, що “Квартал 95” існує понад 20 років, створює гумористичний контент і підтримує моральний дух країни, продовжуючи працювати навіть у найскладніші часи. Студія заявила, що не має стосунку до бізнесів своїх акціонерів та до політичних процесів, а спроби втягнути її в політичну боротьбу назвала маніпуляцією.

У “Кварталі 95” також повідомили, що не відмовляються від запланованих концертів 6–7 грудня і мають намір “говорити з публікою через творчість і гумор”. Авторам заяви йдеться про готовність “захищати себе” і продовжувати роботу, попри критику на адресу студії та її співвласника.

У відповідь на заяву Розенко опублікував новий коментар, у якому назвав дивними спроби студії позиціонувати себе як “поза політикою”. Він нагадав, що “Квартал 95” роками жорстко критикував попередню владу, а після 2019 року вихідці студії та пов’язані з нею люди опинилися на ключових державних посадах – від президента до керівництва парламенту та силових структур. На думку Розенка, той факт, що “Квартал 95” не реагував на корупційні скандали, зростання тарифів і бідність людей, але продовжував висміювати “неугодних”, демонструє політичну заангажованість проєкту.

Окремим тлом до конфлікту стала резонансна справа НАБУ і САП щодо корупції в енергетиці, де Тимур Міндіч фігурує як один із ключових підозрюваних. Детективи НАБУ провели обшуки у співвласника студії, а ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що він виїхав з України за кілька годин до слідчих дій, скориставшись сервісом преміум-перевезень. Антикорупційні органи заявили, що йдеться про “високорівневу злочинну організацію”, яка впливала на стратегічні підприємства, зокрема “Енергоатом”.

На цьому тлі участь відомих артистів у проєкті “Єдиний квартал” стала предметом публічної дискусії. Частина аудиторії вимагає від зірок чіткої позиції щодо співпраці зі студією, пов’язаною з фігурантом корупційної справи. Інші наголошують, що концерти “Кварталу 95” лишаються для багатьох формою емоційної підтримки під час війни, а самі артисти мають право на творчі колаборації.

Самі учасники афіші поки утримуються від гучних публічних коментарів щодо своєї участі в “Єдиному кварталі”. Водночас історія з відмовою хору “Гомін” і взаємними заявами Павла Розенка та “Кварталу 95” свідчить, що скандал навколо концерту може лише наростати, стаючи частиною ширшої дискусії про відповідальність бізнесу, шоу-бізнесу та медіа під час великої війни.

Телеведуча Лідія Таран пояснила, чому переїхала до Франції

Відома телеведуча Лідія Таран, яка разом із донькою Василиною переїхала до Франції після початку повномасштабної війни, вперше детально розповіла про своє життя за кордоном. У коментарі для OBOZ.UA 47-річна зірка українського телебачення підкреслила, що не вважає себе емігранткою. Вона офіційно працює як власна кореспондентка державного агентства “Укрінформ” у Франції, і перебування там — це частина […]

Задоволення зобов’язань держави перед банками за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» викликає серйозні занепокоєння, оскільки заборгованість досягла рекордних 8,8 мільярда гривень. У першій половині 2026 року ця сума зросла на 1,6 мільярда, а в порівнянні з липнем минулого року вона збільшилася більш ніж у шість разів. На початку року борг становив близько 7,2 мільярда гривень, а рівно рік тому — лише 1,4 мільярда.

Ці дані були надані Національною установою розвитку у відповідь на запит видання «Економічна правда». Важливо зазначити, що, незважаючи на надходження бюджетного фінансування в першій половині року, заборгованість не зменшилася. Раніше держава могла накопичувати заборгованість до кінця бюджетного року, після чого частково погашала її, але у 2026 році ситуація змінилася.

Зросли не лише борги, а й обсяги виданих пільгових кредитів, які на початку 2026 року становили 150,1 мільярда гривень, а до липня зросли до 189,3 мільярда, що демонструє приріст на 39,2 мільярда гривень, або приблизно 26%. Це означає, що держава зобов’язана компенсувати банкам відсотки за чисельними кредитами, що постійно зростають.

Програма «Доступні кредити 5-7-9%», що активно діє з 2020 року, дозволяє банкам надавати кредити підприємцям за базовою ставкою з подальшою компенсацією частини відсотків державою. Це робить фінансування доступнішим, пропонуючи фактичну ставку позичальнику на рівні 5%, 7% або 9% залежно від умов програми. На сьогоднішній день українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на суму 471,4 мільярда гривень.

Проблема заборгованості стосується не лише основних позик, які підприємці продовжують своєчасно погашати, а й зобов’язань держави перед банками, які повинні компенсувати різницю між ринковими та пільговими ставками. Невиплачені суми в документах Мінфіну також називаються квазізаборгованістю, що хоча і не є класичним борговим зобов’язанням, але створює суттєві фінансові та репутаційні ризики.

В умовах затримок бюджетних платежів банки продовжують обслуговувати кредити, що може ускладнити їхню здатність видавати нові позики, особливо для менших установ, які мають обмежені ресурси. Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки підвищували комісії через затримки з боку держави, однак це не виключає впливу накопиченого боргу на кредитування.

Національний банк України прогнозує, що до кінця 2026 року заборгованість може зрости до 10 мільярдів гривень, якщо темпи зростання кредитів залишаться незмінними, а бюджетні виплати не пришвидшаться. Уряд у 2026 році значно розширив програму, збільшивши максимальний розмір інвестиційних кредитів, що ще більше навантажує бюджет.

Попри численні виклики, програма «5-7-9%» залишається важливим інструментом підтримки бізнесу в Україні під час війни, адже пільгові кредити використовуються для покриття витрат на обладнання, відновлення виробництв та інвестиції. Однак питання фінансової стійкості програми та пріоритетності її напрямків стають дедалі актуальнішими. Зростання заборгованості на 8,8 мільярдів гривень свідчить про те, що існуюча модель потребує термінового перегляду, інакше держава ризикує накопичувати борги, що може негативно вплинути на доступ підприємців до фінансування.

Останні новини