Задоволення зобов’язань держави перед банками за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» викликає серйозні занепокоєння, оскільки заборгованість досягла рекордних 8,8 мільярда гривень. У першій половині 2026 року ця сума зросла на 1,6 мільярда, а в порівнянні з липнем минулого року вона збільшилася більш ніж у шість разів. На початку року борг становив близько 7,2 мільярда гривень, а рівно рік тому — лише 1,4 мільярда.
Ці дані були надані Національною установою розвитку у відповідь на запит видання «Економічна правда». Важливо зазначити, що, незважаючи на надходження бюджетного фінансування в першій половині року, заборгованість не зменшилася. Раніше держава могла накопичувати заборгованість до кінця бюджетного року, після чого частково погашала її, але у 2026 році ситуація змінилася.
Зросли не лише борги, а й обсяги виданих пільгових кредитів, які на початку 2026 року становили 150,1 мільярда гривень, а до липня зросли до 189,3 мільярда, що демонструє приріст на 39,2 мільярда гривень, або приблизно 26%. Це означає, що держава зобов’язана компенсувати банкам відсотки за чисельними кредитами, що постійно зростають.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%», що активно діє з 2020 року, дозволяє банкам надавати кредити підприємцям за базовою ставкою з подальшою компенсацією частини відсотків державою. Це робить фінансування доступнішим, пропонуючи фактичну ставку позичальнику на рівні 5%, 7% або 9% залежно від умов програми. На сьогоднішній день українські підприємства отримали близько 137 тисяч пільгових кредитів на суму 471,4 мільярда гривень.
Проблема заборгованості стосується не лише основних позик, які підприємці продовжують своєчасно погашати, а й зобов’язань держави перед банками, які повинні компенсувати різницю між ринковими та пільговими ставками. Невиплачені суми в документах Мінфіну також називаються квазізаборгованістю, що хоча і не є класичним борговим зобов’язанням, але створює суттєві фінансові та репутаційні ризики.
В умовах затримок бюджетних платежів банки продовжують обслуговувати кредити, що може ускладнити їхню здатність видавати нові позики, особливо для менших установ, які мають обмежені ресурси. Національна установа розвитку заявила, що не виявила випадків, коли банки підвищували комісії через затримки з боку держави, однак це не виключає впливу накопиченого боргу на кредитування.
Національний банк України прогнозує, що до кінця 2026 року заборгованість може зрости до 10 мільярдів гривень, якщо темпи зростання кредитів залишаться незмінними, а бюджетні виплати не пришвидшаться. Уряд у 2026 році значно розширив програму, збільшивши максимальний розмір інвестиційних кредитів, що ще більше навантажує бюджет.
Попри численні виклики, програма «5-7-9%» залишається важливим інструментом підтримки бізнесу в Україні під час війни, адже пільгові кредити використовуються для покриття витрат на обладнання, відновлення виробництв та інвестиції. Однак питання фінансової стійкості програми та пріоритетності її напрямків стають дедалі актуальнішими. Зростання заборгованості на 8,8 мільярдів гривень свідчить про те, що існуюча модель потребує термінового перегляду, інакше держава ризикує накопичувати борги, що може негативно вплинути на доступ підприємців до фінансування.
