Нові правила в’їзду до Євросоюзу: система EES змінює процес прикордонного контролю

Правоохоронні органи продовжують відігравати ключову роль у забезпеченні законності та безпеки в умовах воєнного стану. Їхня робота охоплює не лише розслідування кримінальних правопорушень, а й протидію корупції, документування злочинів, пов’язаних з війною, а також підтримання громадського порядку у прифронтових і тилових регіонах.

Особливу увагу силові структури зосереджують на справах, що мають суспільний резонанс. Йдеться про зловживання службовим становищем, незаконне збагачення, ухилення від мобілізаційних обов’язків та розкрадання бюджетних коштів. У таких випадках правоохоронці проводять обшуки, вилучають документацію, допитують свідків і збирають доказову базу для подальшої передачі матеріалів до суду.

«Керівнику кооперативу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України — навмисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах», — зазначили в прокуратурі.

За матеріалами слідства, з вересня 2018 року по квітень 2022 року кооператив продав 60 квартир у Чернівцях на загальну суму понад 53,5 мільйона гривень. При цьому ПДВ із цих операцій не було сплачено, внаслідок чого державний бюджет недоотримав понад 10 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що фактичний продаж житла маскували під «інвестиції» асоційованих членів кооперативу. Квартири передавалися за договорами пайової участі, що дозволяло забудовнику уникати сплати податку на додану вартість. Водночас, за висновками правоохоронців, ці операції мали всі ознаки звичайних договорів купівлі-продажу, які підлягають оподаткуванню.

Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи та можливих співучасників схеми.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Кожна з цих книг захоплює своїми ідеями, персонажами та сюжетами, забезпечуючи читачам можливість насолодитися новими літературними подорожами.

1. “Маленький принц” – Антуан де Сент-Екзюпері

Ця історія досліджує глибинну сутність життя через очі юного принца, який мандрує з планети на планету, відкриваючи цінність простоти та важливість дитячої цікавості.

2. “Sapiens. Людина розумна” – Ювал Ной Харарі

У цьому дослідженні Харарі запрошує читачів у подорож по історії людства, аналізуючи ключові революції, які сформували нашу цивілізацію.

3. “1984” – Джордж Орвелл

Цей роман-антиутопія досліджує тоталітаризм через історію Вінстона Сміта, який намагається зберегти свою людяність у світі постійного нагляду.

4. “Тріумфальна арка” – Еріх Марія Ремарк

У буремні роки перед Другою світовою війною німецький біженець знаходить мету в житті на тлі політичних заворушень у Парижі.

5. “Ігри, у які грають люди” – Ерік Берн

Досліджуючи складності людських взаємин, Берн відкриває приховані динаміки соціальних обмінів, розкриваючи психологічні потреби, які стоять за нашими діями.

6. “Атлант розправив плечі” – Айн Ренд

Ця книга пропонує сильний захист індивідуалізму і вільних ринків в антиутопічному суспільстві, де державне втручання пригнічує інновації.

7. “Фінансист” – Теодор Драйзер

Досліджуючи світ амбіцій і фінансів, роман описує шлях харизматичного фінансиста у бурхливому бізнес-середовищі.

8. “Витончене мистецтво забивати на все” – Марк Менсон

Ця книга переосмислює уявлення про успіх, закликаючи читачів зосередитися на справді важливих аспектах життя.

9. “Людина в пошуках справжнього сенсу” – Віктор Франкл

Ця книга нагадує про важливість пошуку сенсу в житті, навіть в найскладніших умовах.

10. “Сто років самотності” – Ґабріель Ґарсія Маркес

Літературний шедевр про родину Буендіа, поєднуючи магічний реалізм із глибокими філософськими роздумами.

11. “Справа Василя Стуса” – Вахтанг Кіпіані

Історія українського поета і дисидента, що висвітлює його боротьбу за свободу слова в часи радянського гніту.

12. “Квіти для Елджернона” – Деніел Кіз

Глибоко зворушлива історія про людяність і природу інтелекту, що зворушує серця читачів.

У Харківській області була сформована тимчасова спеціальна комісія, яка відповідає за оцінку якості будівництва оборонних споруд. Разом з цим, Державне бюро розслідувань також здійснює ретельний аналіз у цьому напрямку. Однак варто зауважити, що військовим заборонено розголошувати інформацію про ці дії у своїх інтерв'ю, а представників ЗМІ звинувачують у необ’єктивності та підкріпленні російських наративів під час згадування цих питань у своїх матеріалах.

Представники видання “Слідства.Інфо” взяли інтерв’ю у військовослужбовців трьох різних бригад Сил оборони, що беруть участь у стримуванні наступу ворога в області. Деяким з них були проведені “виховні бесіди” з керівництва, яке рекомендувало утриматися від обговорення з журналістами будь-яких питань, що стосуються оборонних споруд.

Один із бійців зазначив: “На нас прямо не тиснули, але всім, хто висловлює будь-яку думку з приводу фортифікації, чи то власні, чи же знають (командувачі, — прим.), то з ними провели розмови”.

Ми утримуємось від розголошення назв підрозділів, а також імен чи позивних військовослужбовців, щоб не наражати їх на тиск з боку їхнього керівництва. Наголошуємо, що цей матеріал не має на меті відтворити повну картину щодо готовності ліній оборони в області, а надати уявлення про цензуру та тиск, які відчувають військовослужбовці та журналісти у зв’язку з висвітленням даної проблеми.

Що відбувається на півночі Харківської області?

Російський наступ, який розпочався у першій половині травня, викликав перекидання сил для підсилення бригади Сил оборони на цей напрямок. Зусиллями військових вдалося стримати просування ворога, але росіяни все ж таки просунулися вперед на двох ділянках: у районі міста Вовчанськ та Липецької громади. Це спровокувало розмови про якість фортифікаційних укріплень, які в області будували з 2022 року.

13 травня голова Антикорупційного центру “Межа” у колонці для “Української правди” стверджувала, що Харківська обласна адміністрація сплачувала мільйони фіктивним фірмам за облаштування укріплень. Також, Харківський антикорупційний центр обчислив, скільки державних коштів витрачено на деревину для цих робіт, зауваживши, що у деяких випадках ціни на неї на Харківщині були вищі, ніж у сусідніх Дніпропетровській та Донецькій областях. Цікавість до можливого завищення цін на облаштування ліній оборони виявили і в СБУ.

Чому військові висловлюють занепокоєння щодо укріплень? Проблеми з якістю та готовністю фортифікаційних укріплень почали висуватися самими військовими. Уже 12 травня командир підрозділу розвідки Збройних сил України, Денис Ярославський, повідомив, що у Вовчанську тривають вуличні бої, та підкреслив, що фортифікаційні споруди та міни на кордоні області, які перейшли до російських окупантів, були відсутні. Тим часом, підрозділ Національної гвардії “Гострі Картузи” повідомив, що українські військові відступили з деяких позицій.

У зв’язку з цим, можливість для журналістів працювати з військовими на цьому напрямку тимчасово була закрита, а з деякими бійцями проведені “виховні бесіди”.

“Нам сказали не згадувати про фортифікацію, про наступ, про втрачені села. Нічого не публікувати. Не дали жодних пояснень. Тільки кажуть, що ми працюємо на руку ворога. А фортифікаційні споруди дуже погані, просто дуже. Доводиться все облаштовувати знову”, – розповів один із бійців у розмові з журналістами.

Випадки, коли доводилося самостійно дооблаштовувати позиції, не рідкі. Наприклад, у підрозділі “Слідства.Інфо” зазначили, що їм довелося розмістити свої позиції у старому російському бліндажі через недостатню готовність нових укріплень.

“Ми будували лінію укріплень з 2022 року, але вона не була завершена. Хлопців відправили в ці укріплення, знаючи, що вони мають бути, але вони не завершені. Тому хлопці зараз відтяглися назад у старий російський бліндаж і облаштовують там свої позиції, а потім перемістяться сюди. Ми не встигли, наші розрахунки не вдалися – нам доведеться самостійно добудовувати”, – зазначив військовий.

Деякі військові також висловили скарги на якість виконаних робіт.

“Десь просто стоїть якась будка з бетону посеред поля. Такі фортифікаційні споруди будують біля посадок, на висотах, щоб тебе було менше видно. У нас це зроблено тупо в ямі. Все вода підтікає, і нічого не побачиш”, – зауважив інший військовий.

Робота зі зведенням ліній оборони на Харківщині триває з 2022 року і продовжується досі. Журналісти “Слідства.Інфо” провели кілька годин на будівництві одного з взводних опорних пунктів у травні. Відбудова цих пунктів на ділянках прориву російських сил тривала до самого наступу.

Після опублікування матеріалу від CNN, в якому військовослужбовець 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” також стверджував, що укріплення на їхній ділянці не були готові, підрозділ виступив із публічною заявою, заперечуючи це твердження.

“Нам важливо, щоб інформація про наш підрозділ була об’єктивною, а коментарі наших бійців і командирів – зрозумілі не як окремі цитати, а мали чіткий та недвозначний контекст”, – зазначено у заяві.

Також спробували вплинути на матеріал журналістів від “Слідства.Інфо”, які висвітлювали тему фортифікаційних укріплень на Харківщині. Їх просили видалити усі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. Протягом трьох днів представники різних рівнів намагалися “переконати” журналістів. Деякі з них аргументували, що це політично чутлива тема, а згадка про конкретні підрозділи може призвести до тиску зверху.

Загалом, складно отримати чітку картину щодо укріплень на Харківщині з кількох причин. По-перше, відповідальність розділена між різними підрозділами. Наприклад, за будівництво “першої лінії” відповідальність лежить на підрозділах Сил оборони, за “другу” – на інженерних бригадах, а за “третю” – на місцевих військово-цивільних адміністраціях. По-друге, офіційно отримати інформацію про готовність “другої лінії” оборони неможливо, оскільки у Силах підтримки стверджують, що це може бути корисно для ворога.

На разі журналісти опиняються у ситуації, коли намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині — вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ.

Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь.