Понеділок, 31 Серпня, 2026

Держава підтримує український бізнес: компенсації за техніку підштовхують ринок та економіку

Важливі новини

Що стоїть за процесом затягування продажу яхти Медведчука з боку голови АРМА

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Та яка службова недбалість? Ну серйозно. Я в українських реаліях не вірю в такі факти, як службова недбалість. Службова недбалість – це відмазка для того, щоб не було кримінального провадження. Типу звільняйте мене адміністративно, бо типу це службова недбалість. Ну дурний я, не зміг і не вийшло, каюся – звільняйте. Адже максимально можливе покарання за службову недбалість – це звільнення за некомпетентність

За його словами, правоохоронці мають дослідити, чому яхту медведчука за два роки так і не вдалося продати.

“Я не суд, щоб виносити вердикт, але для мене очевидно і однозначно, що дії АРМА були вмотивовані. Кому вигідно (що яхту не продали – ред.) – медведчуку, чи його куму путіну, можемо дискутувати. Це хай вивчають правоохоронці. Я ж можу припустити, що це люди здійснюють такі дії, бо вони замотивовані грошима… Півроку вона давала пропозиції, ви вдумайтеся! Півровку! Ага, просто недбалість”, – вказує політолог.

АРМА нещодавно опинилося в центрі уваги через втрату яхти Royal Romance, що належала підозрюваному у держзраді екснардепу віктору медведчуку. Адже, попри арешт яхти хорватським судом і передання її Україні для реалізації, АРМА за два роки так і не змогла продати актив.

Дослідивши тему, вдалося з’ясувати, що основна затримка з продажем яхти екснардепа-зрадника виникла через те, що очільниця АРМА Олена Дума майже пів року готувала зміни до законодавства для реалізації закордонних активів. Водночас станом на момент її призначення в АРМА Офіс генпрокурора спільно з МЗС вже підготували проєкт змін, однак Дума його категорично відкинула.

У зв’язку з цим, АРМА лише 20 березня 2024 року розпочало конкурс з відбору реалізатора, який мав здійснювати продаж яхти, а через місяць таки обрала переможця. Варто зауважити, що обрання переможця відбулося за місяць до завершення максимального строку арешту цього активу, що зробило його продаж фактично неможливим.

Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума діяла в інтересах медведчука, затягуючи продаж його яхти. Він закликає розслідувати, чи було це умисно, чи через некомпетентність.

Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців. За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж […]

Олександр Лукашенко звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Wildberries шукає безпечні логістичні рішення в Казахстані

Російський маркетплейс Wildberries оголосив про терміновий пошук нових логістичних...

Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і […]

Українські підприємства, які вкладають кошти у вітчизняну промислову техніку, отримують суттєву фінансову підтримку від держави, що вже демонструє позитивні результати. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на березень 2026 року бізнесу компенсували 15,6 мільйона гривень за придбану техніку, включаючи крани та автобуси. Ця програма, що функціонує в рамках ініціативи «Зроблено в Україні», поступово стає важливим інструментом для стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічного оснащення підприємств.

Держава відшкодовує підприємцям 15% вартості техніки без урахування ПДВ. У березні цього року українські компанії реалізували купівлю 41 одиниці промислового обладнання на загальну суму 125,1 мільйона гривень, що на 52% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Це свідчить про зростаючу довіру бізнесу до державних ініціатив та відновлення інвестиційної активності.

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів зазначив, що попит на вітчизняну техніку зростає вже другий рік поспіль. Це безпосередньо пов’язано з державною політикою, яка підтримує розвиток внутрішнього виробництва, що, в свою чергу, стимулює підприємства до оновлення обладнання та отримання нових замовлень.

До участі в програмі залучені численні виробники з різних секторів машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, Крюківський вагонобудівний завод та компанія Еверласт, що спеціалізується на транспортних засобах для перевезення нафтопродуктів. Також у програмі представлені підприємства, що виготовляють крани, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

За даними, найбільше техніки купили підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська і Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма охоплює не лише великі промислові центри, але й регіони.

З початку поточного етапу програми в грудні 2025 року українські компанії придбали 94 одиниці техніки на загальну суму 291,4 мільйона гривень. Держава повернула 36,4 мільйона гривень, що демонструє не тільки обсяги підтримки, а й реальний економічний вплив через нові замовлення та зайнятість.

Процес отримання компенсації є досить простим: підприємець купує техніку із затвердженого списку через уповноважений банк та подає заявку з документами. Після перевірки частина витрат повертається на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація: не менше 40% комплектуючих повинні бути українського виробництва, що стимулює розвиток суміжних галузей.

Станом на квітень 2026 року в програмі налічується 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств, що дає підприємцям широкий вибір техніки — від автобусів до високотехнологічного обладнання, включаючи лазерні верстати.

Ця програма є частиною більшої економічної політики, у рамках якої на 2026 рік передбачено близько 37 мільярдів гривень на підтримку вітчизняних виробників. Зокрема, на компенсацію вартості промислової техніки вже виділено майже півмільярда гривень.

Економісти вважають, що такі ініціативи матимуть мультиплікативний ефект — вони не лише стимулюють внутрішній попит, що важливо в умовах війни, але й підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки, а також сприяють модернізації підприємств, підвищуючи їхню конкурентоспроможність.

Однак існують й виклики, зокрема необхідність забезпечення стабільного фінансування програм і прозорості їх реалізації. Бізнес прагне визначеності у правилах, оскільки інвестиції в техніку є довгостроковим рішенням. Також важливо розширити перелік техніки та залучити нових виробників.

Попри це, позитивна динаміка свідчить про ефективність програми. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а свідчення готовності українського бізнесу інвестувати в свій розвиток за умови підтримки з боку держави.

Таким чином, державні компенсації стають не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. Якщо тенденція зберігатиметься, українське машинобудування може отримати новий потужний імпульс, навіть в умовах війни.

Останні новини