П’ятниця, 15 Травня, 2026

Держава підтримує український бізнес: компенсації за техніку підштовхують ринок та економіку

Важливі новини

Стрілянина на вулиці Чернігова викликала широкий резонанс

19 квітня 2026 року в Чернігові відбулася стрілянина, що...

Інтер проявляє інтерес до українського голкіпера Андрія Луніна

Міланський футбольний клуб «Інтер» вивчає можливість підписання українського воротаря...

Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

Експерт попередив, що РФ готується до нової масштабної атаки ракетами по Україні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гетьман наголосив, що нещодавні атаки з використанням іранських дронів-камікадзе “Шахед” і менших партій ракет є частиною підготовки до масованого удару. Це спроба Росії перевірити ефективність української протиповітряної оборони та виснажити її ресурси.

“Вони готують новий масований ракетний удар, який може статися незабаром. Тому громадянам не слід ігнорувати повітряні тривоги, оскільки загроза є реальною,” — попередив експерт.

Згідно з даними української розвідки (ГУР МО), Росія накопичила до півтори сотні ракет різних типів, і це може означати, що атака буде подібною до серпневих нальотів. Гетьман підкреслив:

“Ми побачимо сотні російських ракет у небі.”

Попри загрозу, він закликав не панікувати та довіряти силам української протиповітряної оборони, зокрема системам F-16 та іншим засобам захисту, які готуються до відбиття цієї атаки.

Дата можливої атаки поки що невідома, але Гетьман припускає, що вона може статися до 12 жовтня, оскільки саме тоді відбудеться чергове засідання у форматі “Рамштайн”, де буде обговорюватися військова підтримка України.

Будьте пильними, але не панікуйте — радить експерт, додаючи, що успішність атаки залежатиме не лише від кількості випущених ракет, але й від готовності українських сил оборони.

Українські підприємства, які вкладають кошти у вітчизняну промислову техніку, отримують суттєву фінансову підтримку від держави, що вже демонструє позитивні результати. За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на березень 2026 року бізнесу компенсували 15,6 мільйона гривень за придбану техніку, включаючи крани та автобуси. Ця програма, що функціонує в рамках ініціативи «Зроблено в Україні», поступово стає важливим інструментом для стимулювання внутрішнього виробництва та оновлення технічного оснащення підприємств.

Держава відшкодовує підприємцям 15% вартості техніки без урахування ПДВ. У березні цього року українські компанії реалізували купівлю 41 одиниці промислового обладнання на загальну суму 125,1 мільйона гривень, що на 52% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Це свідчить про зростаючу довіру бізнесу до державних ініціатив та відновлення інвестиційної активності.

Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів зазначив, що попит на вітчизняну техніку зростає вже другий рік поспіль. Це безпосередньо пов’язано з державною політикою, яка підтримує розвиток внутрішнього виробництва, що, в свою чергу, стимулює підприємства до оновлення обладнання та отримання нових замовлень.

До участі в програмі залучені численні виробники з різних секторів машинобудування. Серед них — Черкаський автобус, Крюківський вагонобудівний завод та компанія Еверласт, що спеціалізується на транспортних засобах для перевезення нафтопродуктів. Також у програмі представлені підприємства, що виготовляють крани, навантажувачі та спеціалізовану техніку.

За даними, найбільше техніки купили підприємства Київської області — 31 одиницю. Далі йдуть Волинська область (9 одиниць), Кіровоградська і Чернігівська (по 7), а також Львівська й Одеська області (по 6). Це свідчить про те, що програма охоплює не лише великі промислові центри, але й регіони.

З початку поточного етапу програми в грудні 2025 року українські компанії придбали 94 одиниці техніки на загальну суму 291,4 мільйона гривень. Держава повернула 36,4 мільйона гривень, що демонструє не тільки обсяги підтримки, а й реальний економічний вплив через нові замовлення та зайнятість.

Процес отримання компенсації є досить простим: підприємець купує техніку із затвердженого списку через уповноважений банк та подає заявку з документами. Після перевірки частина витрат повертається на банківський рахунок. Важливою умовою є локалізація: не менше 40% комплектуючих повинні бути українського виробництва, що стимулює розвиток суміжних галузей.

Станом на квітень 2026 року в програмі налічується 514 позицій від 34 машинобудівних підприємств, що дає підприємцям широкий вибір техніки — від автобусів до високотехнологічного обладнання, включаючи лазерні верстати.

Ця програма є частиною більшої економічної політики, у рамках якої на 2026 рік передбачено близько 37 мільярдів гривень на підтримку вітчизняних виробників. Зокрема, на компенсацію вартості промислової техніки вже виділено майже півмільярда гривень.

Економісти вважають, що такі ініціативи матимуть мультиплікативний ефект — вони не лише стимулюють внутрішній попит, що важливо в умовах війни, але й підтримують виробників, які можуть втрачати зовнішні ринки, а також сприяють модернізації підприємств, підвищуючи їхню конкурентоспроможність.

Однак існують й виклики, зокрема необхідність забезпечення стабільного фінансування програм і прозорості їх реалізації. Бізнес прагне визначеності у правилах, оскільки інвестиції в техніку є довгостроковим рішенням. Також важливо розширити перелік техніки та залучити нових виробників.

Попри це, позитивна динаміка свідчить про ефективність програми. Зростання попиту на 52% — це не лише цифра, а свідчення готовності українського бізнесу інвестувати в свій розвиток за умови підтримки з боку держави.

Таким чином, державні компенсації стають не просто фінансовим інструментом, а частиною стратегії економічного відновлення. Якщо тенденція зберігатиметься, українське машинобудування може отримати новий потужний імпульс, навіть в умовах війни.

Останні новини