Держава повернула собі оборонну нерухомість біля Львова після 22 років незаконного володіння

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Освідчення відбулося в оточенні рідних, оскільки для Назара було важливим, щоб його пропозиція супроводжувалася підтримкою родини. Ярослава також розповіла, що вибір каблучки зробили разом: оскільки їй складно підібрати прикраси за розміром, вони спільно вибрали обручку ще перед самим освідченням. Легкоатлетка згадала, як носила каблучку кілька днів, а потім передала Назару, щоб той міг освідчитися у присутності батьків.

“Для нього було важливо, щоб батьки були поруч у цей особливий момент,” — поділилася Ярослава.

Хоча це її перші серйозні стосунки, Ярослава наголошує, що вони з Назаром впевнені у своїх почуттях. Поки що пара зосереджена на своїй спортивній кар’єрі і не поспішає заводити дітей. Магучіх підкреслила, що діти — це велика відповідальність, на яку зараз немає достатньо часу через професійні амбіції.

“У дитинстві я думала, що народжу дуже рано: у 22 чи 26 років. А зараз, коли мені 23, я розумію, що ще не готова до цього,” — зізналася легкоатлетка.

До слова, Назар Степанов, який займається бігом з бар’єрами, є сином тренерки Ярослави. Пара оголосила про свої заручини восени 2023 року.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Перші дні операції За словами “Рудольфа”, вже за день після виходу українські сили просунулися на 15 км углиб Курської області без втрат і опору. Російські війська не очікували такого нападу, і завдяки висококласній роботі української розвідки вдалося оминути ворожі позиції з мінімальними ризиками.Успіх операції значною мірою забезпечила професійна робота розвідки, що знайшла слабкі місця в обороні противника. За словами Турлая, російські позиції були заповнені строковиками, які щойно прибули на службу і не мали достатнього досвіду для протидії такому маневру. Незважаючи на початковий успіх, військовий розумів, що надмірний оптимізм може бути передвісником складніших подій.

За словами Івана Тимочка, голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, Курська операція стала демонстрацією обмежених можливостей російських військ і їхньої незахищеності навіть на власній території. Він вважає, що Росія, незважаючи на заяви про свою міць, має значні вразливості у своїй обороні, що показала ця операція.

Погляд експертів Військовий експерт Михайло Жирохов звернув увагу на використання російською стороною застарілих тактик, що лише підвищує втрати. Фахівець зазначає, що російські сили поводяться так, ніби досвід минулих років нічого не навчив їх у нових реаліях війни.