Державні кредити і кіпрські офшори: схеми родини Козицьких

На думку Шрама, держава має приділити особливу увагу наданню земельних ділянок військовим, замість того щоб виставляти їх на аукціони. Адвокат підкреслив, що земля є одним з найцінніших ресурсів країни, особливо в нинішніх умовах.

Я думаю, якщо закон гарантує право військових скористатися безоплатним отриманням земельної ділянки, то держава має забезпечити це, а не продати всі землі, які в неї є, і тим самим позбавити можливості громадян реалізувати таке право, в тому числі ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО,

Він наголосив, що земля є найціннішим ресурсом України, а тому продавати її в умовах війни необдумано.

Можна звісно все попродавати, а далі що? Була якась промисловість, вона зараз у занепаді. І земля лишається єдиним ресурсом який у нас є, і завдяки якому можна забезпечувати продовольчу безпеку хоча б нашої держави. Це основа, від якої можна відштовхуватися. Розпродати землю зараз, як на мене це дуже неправильне рішення

Шрам додав, що надавати дозвіл на продаж української землі іноземцям також неправильно, тому КСУ, у якому перебувають на розгляді питання тлумачення окремих норм конституції щодо землі, має нарешті дати відповіді на ті питання, які перед ним поставлені, це, в тому числі питання володіння землею сільськогосподарського призначення іноземними фізичними та юридичними особами.

Фонд держмайна готує перші 100 тисяч гектар до передачі на аукціон. Землі, які будуть виставлені на аукціон, раніше знаходилися в користуванні Національної аграрної академії. Ті своєю чергою отримали “національне багатство” у спадок від радянських колгоспів. Весь цей час земля оберталася у сірих схемах НААН, збагачуючи посадовців та співробітників самої академії.

Одна з таких держпідприємств НААН, що підпала під передачу до Фонду держмайна – “ДГ “Агрофірма “Надія”. Попри заяви НААН, що землі “Надії” ніколи не передавалися в оренду – виявилось, що зовсім нещодавно майже вся їх земля була передана приватній компанії для вирощування соняшнику.

Також “ДГ “Агрофірма “Надія” відома тим, що за сприяння НАБУ намагається відібрати земельні ділянки у більш ніж тисячі АТОвців. Останні приватизували землю у Сумській області, проте в “Надії” вважають, що ці землі належали їм. Законних підстав вважати, що землі АТОвців мають відношення до НААН наразі немає – так постановив Верховний суд.

Проте в НАБУ та САП заявили про готовність допитати захисників країни.

Протистояння НАБУ, САП та АТОвців відбувається в рамках кримінального провадження, де фігурує зокрема ексміністр Микола Сольський. До своїх посад на держслужбі він працював адвокатом і зокрема сприяв тому, щоб АТОвці отримали земельні ділянки.

Процес перейменування викликав значний резонанс у суспільстві та привернув увагу громадськості й засобів масової інформації. Особливий інтерес викликали повідомлення про те, що серед нових назв могли з'явитися імена, пов'язані з високопосадовцями.

Серед вулиць, які змінили назви, є й ті, які були названі на честь уродженців Одеси. Зокрема, перейменовано вулиці письменників-сатириків, авторів романів «12 стільців» і «Золоте теля» Ільфа і Петрова, вулицю Ісаака Бабеля, письменника, який народився в Одесі і написав цикл «Одеські оповідання». Також перейменовано і бульвар Жванецького, письменника-сатирика, який народився в Одесі.

Коментуючи запитання щодо причин перейменування вулиці Жванецького, заступниця глави департаменту культури Одеської ОДА Ярослава Рєзнікова заявила, що 2019 року сатирик отримав у Москві від президента Росії Володимира Путіна орден «За заслуги» 3 ступеня.

Водночас цікаво, що одну з вулиць в Одесі – вулицю Герцена – буде перейменовано на честь матері Ярослави Рєзнікової – публіцистки і поетеси Галини Могильницької. А пам’ять про друга їхньої сім’ї – українського дисидента Ніну Строкату-Караванську, співзасновницю Української Гельсінської групи, увічнили під час перейменування вулиці Буніна.

Батько Рєзнікової, поет Олекса Резніков товаришував із Ніною Строкатою.