Маєток у Козині: арештована розкіш Комарницького знову опинилася в руках родини втікача

Наше джерело надає інформацію про надзвичайно критичну ситуацію у Збройних Силах України щодо втрат фпв і дронів розвідників на лінії фронту. Щодня втрачається понад дві сотні таких апаратів, а в періоди активних воєнних дій ця цифра зростає до понад 500 щоденно. Ця проблема посилюється ще й тим, що російські війська здатні атакувати склади з боєприпасами, де знаходяться також і фпв-дрони. Недостача як дронів, так і кваліфікованих операторів стає настільки великою, що вона загрожує ефективності розвідки. Додатковим чинником, що погіршує ситуацію, є ростуще використання російськими військами систем радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, які спрямовані на знищення центрів управління та інфраструктури. Це змусило Україну розпочати розробку власної операційної системи з використанням шифрування, але перші етапи її розробки поки що досить експериментальні. Хоча західні партнери надають допомогу в цьому напрямку, важливо враховувати, що військові технології швидко розвиваються, і вирішальним фактором стає можливість оперативно реагувати на нові загрози та виклики. Лідерство в цій сфері вимагає постійного аналізу помилок, пошук інноваційних рішень та стратегічне планування. Монополія на використання дронів незабаром буде переломлена, і вирішальним питанням стане, хто зможе першим застосувати нові технології масово. Однак також важливо враховувати, що цей процес потребує значних фінансових витрат. Без необхідних інвестицій подальший прогрес у цій області буде неможливим.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Критична ситуація: Збройні Сили України стикаються з критичною нестачею дронів та операторів, що серйозно обмежує їх можливості у розвідці та контррозвідці.

• Необхідність реагування: Зростаюча активність російських військ у використанні радіоелектронної боротьби вимагає від України швидкого реагування та адаптації військової технології до нових умов.

• Зусилля у розвитку: Початок розробки власної операційної системи з використанням шифрування є першим кроком у вирішенні цієї проблеми, проте необхідно вдосконалювати цей процес та забезпечувати достатні ресурси для його успішного завершення.

• Важливість фінансування: Без значних фінансових витрат на військово-технічний сектор України буде складно досягти успіху в удосконаленні розвідувальних технологій та забезпеченні безпеки країни.

• Необхідність інновацій: Лідерство в цій сфері вимагає постійного пошуку інноваційних рішень та стратегічного планування, щоб забезпечити ефективність та конкурентоспроможність Збройних Сил України в умовах сучасної війни.

Президент України Володимир Зеленський здійснив продуктивний візит до Дніпропетровської області, де відвідав центр підготовки мобільних вогневих груп, приурочений до захисту країни від потенційних загроз. У рамках візиту глава держави особисто вручив заслужені нагороди військовим, які безперервно та самовіддано стоять на варті українського народу, протистоячи російським атакам. Президент висловив щиру вдячність за величезний внесок у боротьбу проти російської агресії та побажав героям міцного здоров'я та нових перемог.

"Хочу щиро вас подякувати за успішне знищення повітряних цілей та ефективну боротьбу з ворогом. Ваш внесок у захист нашої держави, наших родин, нашої України надзвичайно важливий. Бажаю вам міцного здоров'я та лише найбільших перемог. Маю честь вручити вам ці заслужені нагороди. Нехай вам щасливо іти вперед, до нових висот", — заявив президент під час церемонії нагородження.

Під час свого візиту до центру підготовки мобільних вогневих груп, Володимир Зеленський детально ознайомився з тренуванням військовослужбовців, які майстерно використовують великокаліберні кулемети та інші засоби для ефективного знищення російських ракет та дронів. Це важливий етап в укріпленні національної безпеки, і президент висловив впевненість у високій готовності та професіоналізмі наших захисників.

У візиті до Дніпропетровської області Президент України Володимир Зеленський відзначив мужність та самовідданість військовослужбовців, які щоденно ризикують життям, захищаючи Україну від можливих загроз. Вручивши заслужені нагороди, він висловив щиру вдячність за їхній внесок у протидію російській агресії та бажав героям міцного здоров'я та нових перемог.

Президент також висловив підтримку і визнання під час візиту до центру підготовки мобільних вогневих груп, який грає важливу роль у забезпеченні національної безпеки. Захопившись професіоналізмом військових та їхнім вмінням використовувати сучасні засоби для захисту, президент підкреслив важливість

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

Верховний Суд України скасував рішення двох попередніх судових інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дії прикордонної служби щодо дворазової відмови у виїзді за межі країни. Справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду, який має повторно оцінити всі обставини та докази.

Як встановлено у матеріалах провадження, позивачу відмовили у перетині державного кордону 16 і 20 липня 2024 року. Обидва рішення прикордонників він вважав незаконними та такими, що порушують його конституційні права. Чоловік наполягав, що мав законні підстави для виїзду, оскільки здійснює постійний догляд за матір’ю своєї дружини, а також має оформлені документи для виїзду на постійне місце проживання за кордон.

У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

він уже подавав аналогічні позови.

ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

Верховний Суд:

задовольнив касаційну скаргу позивача;

скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.