П’ятниця, 16 Січня, 2026

Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища

Важливі новини

Колишній начальник територіального центру комплектування Волині Олег Кивлюк після звільнення влаштувався на роботу в комунальне підприємство і користується автомобілем, що належить громаді

Олег Кивлюк, який до серпня 2023 року очолював Волинський обласний територіальний центр комплектування, після звільнення не залишився без роботи, а приєднався до комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс». Однак, на тлі кар'єрних змін, виникла ситуація, яка привернула увагу громадськості. За інформацією, отриманою в рамках журналістського розслідування, Кивлюк користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року випуску. Офіційно цей автомобіль йому не належить, однак він обслуговується за рахунок коштів громади, що викликає певні питання щодо доцільності та етики використання ресурсів.

Згідно з офіційними даними, Кивлюк має в своєму розпорядженні лише два транспортні засоби — електричний автомобіль Opel Ampera-e (2019) і вантажівку MAN (2011), які він придбав цього року. Проте родина колишнього високопосадовця активно користується автівкою Porsche, що знаходиться у власності, ймовірно, інших осіб або є частиною корпоративного парку підприємства. З огляду на публічний статус таких осіб, ця ситуація викликає серйозні запитання про управлінські практики на місцях і належне використання громадських коштів.

Декларації самого Олега Кивлюка приховані, тоді як документи його дружини, чинної військовослужбовиці Богдани Кивлюк, доступні у відкритих джерелах. У них про Porsche також не йдеться.

Згідно з державним реєстром транспортних засобів, автомобіль зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду одягу «Міс Даймонд». У 2020 році вона публічно демонструвала свій Porsche у соцмережах, однак із 2023-го автівка зникла з її профілів — і згодом з’явилася у дворі будинку, де мешкає сім’я Кивлюків у Луцьку.

Після того, як журналісти зацікавилися походженням Porsche, машину заховали у чохол і переставили на іншу парковку. За даними ринку, Cayenne такого року випуску коштує від 38 тисяч доларів. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що це для нього «не гроші».

Дружина Богдана Кивлюк у своїх деклараціях раніше вказувала дві автівки — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa FE (2016). Обидві машини згодом зникли з її власності, але нині зареєстровані на брата чоловіка — Ігоря Кивлюка. Hyundai вона продала в серпні 2025 року за понад мільйон гривень, хоча задекларована вартість була удвічі меншою.

Попри численні активи, у деклараціях родини з 2019 року відсутні будь-які заощадження. Офіційно подружжя не має власного житла. Утім, у 2022 році Міністерство оборони надало Олегові Кивлюку трикімнатну квартиру в новобудові Луцька.

Крім того, у Володимирі на земельній ділянці, яку Кивлюк отримав від міської ради безкоштовно, виріс великий будинок. Формально об’єкт досі вважається «незавершеним будівництвом», хоча виглядає як повністю готовий. Сусіди підтверджують, що сім’я Кивлюків регулярно відвідує маєток. Також Кивлюк отримував від держави ще дві ділянки — біля озер Світязь і Олеандра, одну з яких продав.

Разом із Кивлюком у «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався і його колишній колега з ТЦК — Віктор Зелінський, який став радником директора підприємства.

Право на звільнення зі служби за сімейними обставинами для військовослужбовців

Чинне законодавство України передбачає можливість звільнення військовослужбовців Збройних сил зі служби у зв’язку з тяжкими сімейними обставинами, що виникли під час воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли близький родич військовослужбовця загинув або зник безвісти під час захисту суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки держави.

Це право надається тим, хто проходить військову службу, незалежно від займаної посади чи роду військ, за умови документального підтвердження відповідних обставин. Закон чітко визначає коло осіб, втрата яких може стати підставою для звільнення. До них належать чоловік або дружина, син чи донька, батько або мати, дід чи баба, а також рідні або неповнорідні брати й сестри. У кожному з цих випадків ключовим є факт загибелі або зникнення безвісти саме під час виконання завдань, пов’язаних із обороною країни.

Підставою для такого звільнення є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, відповідне право закріплене у підпункті «г» пункту 2 частини 4 статті 26 цього закону.

Важливо, що право на звільнення зберігається навіть у тих випадках, коли смерть військовослужбовця настала не внаслідок безпосереднього ураження противником. Це стосується ситуацій, коли під час виконання бойових або службових завдань відбулося раптове погіршення стану здоров’я — інсульт, інфаркт чи інший критичний стан.

Навіть якщо смерть настала вже у медичному закладі через певний час після таких подій, за наявності належного документального підтвердження ці обставини визнаються пов’язаними з виконанням військового обов’язку. У такому разі близькі родичі загиблого або зниклого безвісти військовослужбовця мають законне право на звільнення зі служби за сімейними обставинами.

Інцидент національної нетерпимості у Варшаві: агресія проти українки та польської активістки

20 вересня у Варшаві, в районі Прага-Північ, стався інцидент національної нетерпимості, який шокував місцеву громаду. Невідомий чоловік, перебуваючи в автобусі, розпочав агресивну атаку на літню українку, ображаючи її за національність і вигукуючи образи, пов’язані з історією УПА та Волинською трагедією. Під час нападу чоловік також виступав із закликами, щоб українці покинули Польщу, що є явним проявом ксенофобії та расизму.

Інцидент набув ще більшої уваги після того, як на захист постраждалої стала польська активістка Зенобія Жачек, яка, за свідченнями очевидців, намагалася зупинити агресора. Однак, її спроба втрутитися була зустрінута насильством: чоловік напав на активістку, що призвело до фізичних травм. Цей випадок не лише підкреслює проблему нетерпимості та агресії за національною ознакою, але й став прикладом того, як часто активісти, які виступають на захист прав людини, стають жертвами насильства.

Зенобія Жачек вирішила заступитися за українку та почала знімати агресивні дії чоловіка на телефон. Тоді нападник кинувся на активістку та її подругу і вдарив Жачек головою в ніс. За словами активістки, подруга допомогла виштовхати нападника з автобуса, а решта пасажирів і водій не відреагували на конфлікт.

Чоловіка затримали 24 вересня – ним виявився 38-річний Артур М., який працює на будівельному майданчику в передмісті Варшави. Поліція розпочала розслідування за статтею 217а КК Польщі — порушення тілесної недоторканості, а Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки вимагає додаткового звинувачення нападника за мотивами національної ненависті.

Подія викликала широкий резонанс у польських ЗМІ та серед громадських активістів, підкресливши проблему нетерпимості та агресії на національному ґрунті у громадському транспорті.

Підлітки за допомогою відеореєстратора коригували ракетні удари по українських містах

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією затримала п’ятьох агентів спецслужб РФ, які коригували ракетні удари по українських містах, використовуючи… відеореєстратори. Агентурна група діяла на Сході, Півдні та Заході країни — від Запоріжжя до Хмельниччини. Наймолодшому шпигуну було лише 16 років, а найстаршому — 23. Як повідомили в СБУ, всі фігуранти були знайомі між собою, […]

Бульйони, ягоди, імбир і не тільки: які продукти точно можна заморожувати

Заморожування – це один із найефективніших способів збереження поживних речовин та продовження терміну придатності продуктів. Завдяки цьому методу можна запастися їжею на тривалий час, не хвилюючись про її псування та втрату корисних властивостей. Коли мова йде про здорове харчування, важливо пам’ятати, що приготування їжі вдома – це один з найкращих способів забезпечити себе збалансованими прийомами […]

The post Бульйони, ягоди, імбир і не тільки: які продукти точно можна заморожувати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Україні право на користування надрами мають 2 268 компаній і 78 фізичних осіб. Серед них – власники з 51 країни, а деякі підприємства входять до потужних корпоративних груп. Аналітики YouControl дослідили, кому належать українські надра, які компанії контролюють видобуток стратегічно важливих ресурсів та яку роль відіграють у цьому іноземні власники.

Хто і скільки має дозволів?

В Україні видано 3 482 чинних спеціальних дозволи на користування надрами. Більшість компаній мають лише один дозвіл, але є й гіганти:

  • АТ “Укргазвидобування” – 213 дозволів,

  • ПАТ “Укрнафта” – 89 дозволів.

Серед приватних компаній найбільші активи зосереджені в руках впливових бізнес-груп:

  • “СКМ” Ріната Ахметова – 39 дозволів,

  • “Смарт-холдинг” Вадима Новинського – 17,

  • “Західнадрасервіс” – 13,

  • “Істван” – 12,

  • “АТБ” Геннадія Буткевича – 11.

Іноземний капітал у видобуванні

351 компанія, що мають спецдозволи, частково або повністю належать іноземцям. Найбільше власників з:

  • Кіпру – 137 компаній,

  • Нідерландів – 34,

  • Швейцарії – 24,

  • Великої Британії – 23,

  • Німеччини – 21,

  • США – 14.

Це свідчить, що значна частина українських природних ресурсів контролюється міжнародним бізнесом.

Видобуток критичних корисних копалин

16 із 50 критичних копалин України видобувають 39 компаній. Із них:

  • 10 є державними (зокрема, володіють ліцензіями на германій),

  • 22 компанії входять у великі бізнес-групи, що контролюють стратегічні ресурси.

Наприклад:

  • Група “АТБ” – доступ до графіту, цинку, берилію, титану та цирконію,

  • “Груп ДФ” Дмитра Фірташа – титан, ванадій, скандій, цирконій,

  • “Укрдонінвест” Віталія Кропачова – германій,

  • “Велта” Андрія Бродського – титанові та цирконієві руди,

  • “Укрлітійвидобування” Сергія Табалова – єдина ліцензія на літій,

  • “Спис Україна” з турецької групи “Онур” – графіт і ніобій,

  • “Марганецький ГЗК” і “Покровський ГЗК” (група Коломойського-Пінчука) – марганцеві руди.

Чи є майбутнє для міжнародного партнерства?

Україна отримала від США оновлений варіант угоди щодо корисних копалин, яку наразі перевіряють юристи. Водночас, за словами нардепа Данила Гетманцева, майже всі комерційно вигідні родовища вже “розписані” між великими бізнес-групами, тому пропонувати новим партнерам фактично нічого.

The post Державні надра – приватні руки: кому належать українські родовища first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини